Гай Клавдій Марцелл (консул 50 року до н. е.)
| Гай Клавдій Марцелл | |
|---|---|
| лат. C. Claudius C.f.M.n. Marcellus | |
 | |
| Народився |
1 століття до н. е. Стародавній Рим |
| Помер |
40 до н. е.[1] невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Посада | давньоримський сенатор[d][2] і консул[2] |
| Рід | Claudii Marcellid |
| Батько | Гай Клавдій Марцелл |
| Мати | Юнія Брута |
| У шлюбі з | невідомо і Октавія Молодша[1][1] |
| Діти (3) | Claudia Marcellad, Клавдія Марцелла Старша[1][1], Клавдія Марцелла Молодша[1][1] і Марк Клавдій Марцелл[1][1] |
Гай Клавдій Марцелл (лат. Gaius Claudius Marcellus; 93 — 40 роки до н. е.) — політичний і державний діяч Римської республіки, консул 50 року до н. е., спочатку помпеянець, згодом замирився з цезаріанцями.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з плебейської гілки роду Клавдіїв. Син Гая Клавдія Марцелла, претора 80 року до н. е., та Юнії, доньки Децима Юнія Брута Калаїка, консула 138 року до н. е.
У 62 році до н. е. клопотав за Публія Корнелія Суллу, якого звинувачували у змові із Луцієм Сергієм Катіліною. Займав посаду курульного еділа у 56 році до н. е. та претора — у 53 році до н. е. У 50 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Емілієм Лепідом Павлом. Був звинувачений Марком Калідієм у підкупі виборців, але виправданий. На посаді виявив себе запеклим ворогом Гая Юлія Цезаря. Марцелл неодноразово порушував питання про дострокове припинення повноважень Цезаря у Галлії та зажадав оголосити його бунтівником, якщо він не складе зброю. Після того, як сенат підтримав пропозицію Гая Куріона про одночасне дострокове припинення повноважень Гнея Помпея й Гая Цезаря, Гай Марцелл заявив протест і очолив делегацію сенаторів до Помпея. Марцелл своєю владою наказав останньому надати допомогу батьківщині, користуючись наявними легіонами, а також набрати нову армію. Розпорядився залишити в Італії та передати Помпею два легіони Цезаря, призначених для парфянської війни.
Після початку громадянської війни поміж Цезарем та Помпеєм не брав участі у бойових діях, залишаючись в Італії, а незабаром замирився з цезаріанцями. У 47 році до н. е. клопотав за помилування свого родича Марка Клавдія Марцелла. Після вбивства Цезаря намагався долучити Октавіана Августа на бік республіканців, але марно.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Октавія Молодша, сестра Октавіана
Діти:
- Клавдія Марцелла Старша
- Марк Клавдій Марцелл, курульний еділ 23 року до н. е.
- Клавдія Марцелла Молодша
Джерела[ред. | ред. код]
- Plut. Pomp. 58—59; Caes. 29, 3—4; Cic. 44, 1; Ant. 5, 2; 31, 1.
- App. BC II 25—31; V 64
- Dio XL 59, 4; 63—66; XLVIII 31, 3
- ↑ а б в г д е ж и к л Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3