Квінт Марцій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квінт Марцій
Ім'я при народженні Quintus Marcius
Народився невідомо
Стародавній Рим
Помер невідомо
невідомо
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Знання мов латина
Посада Консул-суфект
Військове звання легат
Термін 36 рік до н. е.
Попередник Марк Кокцей Нерва
Рід Марції
Батько невідомо
Мати невідомо

Квінт Ма́рцій (також відомий як Квінт Марцій Крісп, лат. Quintus Marcius / Quintus Marcius Crispus; I століття до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч часів пізньої Римської республіки, консул-суфект 36 року до н. е.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з плебейського роду Марціїв. Про батьків, молоді роки відомостей не збереглося.

Протягом 57 — 55 років до н. е. він був легатом у проконсула Луція Кальпурнія Пізона Цезоніна в Македонії. Цицерон називав його близьким другом і сміливою людиною. Одразу по тому він став еділом, в 54 році до н. е. — претором.

На початку громадянської війни в 49 році до н. е. він був на боці Гая Юлія Цезаря. У березні 46 року до н. е. він був легатом і на чолі трьох когорт і стрільців мав завдання завоювати селище Табена. Воно було розташоване поблизу від міста у південному Тунісі Тапса, де Юлій Цезар розбив республіканські війська на чолі з Квінтом Цецилієм Метеллом Пієм Сципіоном Назікою, прихильником Гнея Помпея Великого.

У 45 році до н. е. Квінт Марцій був управителем римської провінції Віфінія і Понт. Коли 44 року до н. е. Луцій Стацій Мурк у провінції Сирія з трьома легіонами почав боротьбу з повстанням римського вершника Квінта Цецілія Басса. Квінт Марцій прийшов на допомогу Луцію Стацію Мурку, виступивши з ним на з'єднання з трьома легіонами, і їм обом вдалося оточити Квінта Цецілія Баса в місті Апамея. На початку 43 року до н. е. Гай Кассій Лонгін прибув туди і очолив усі ці легіони. Квінт Марцій визнав його головнокомандувачем, але не схотів служити разом з ним і не був за це покараний.

36 року до н. е. він був обраний консулом-суффектом змінивши на посаді консула того року Марка Кокцея Нерву. Про діяльність під час терміну відомостей немає.

З того часу про подальшу долю Квінта Марція згадок немає.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Thomas Robert Shannon Broughton: The magistrates of the Roman republic. Band 3: Supplement. Scholars Press, Atlanta 1986, S. 137. (англ.)
  • Friedrich Münzer: Marcius 52). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XIV,2, Stuttgart 1930, Sp. 1555—1556. (нім.)
  • Fasti Capitolini (лат.)
  • Цицерон, L. Pisonem 88 (36). (лат.)
  • Діон Кассій, Historia Romana, 47, 27, 5; 47, 28, 4. (лат.)
  • Аппіан, Ῥωμαικα (Римська історія), 3, 77. (гр.)
  • Гай Юлій Цезар, De Bello Africo (Про Африканську війну), 77, 2. (лат.)