Ганс-Еріх Фосс

Ганс-Еріх Фосс
нім. Hans-Erich Voß
Народився	30 жовтня 1897(1897-10-30) Ангермюнде, Уккермарк, Бранденбург, Німеччина
Помер	18 листопада 1969(1969-11-18) (72 роки) Берхтесгаден, Берхтесґаден, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер ВМФ
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Віце-адмірал
Нагороди	Залізний хрест 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) Хрест Левенфельда Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Срібний Іспанський хрест Застібка до Залізного хреста 2-го класу Командор ордена Зірки Румунії Командор ордена «Святий Олександр» Орден Корони короля Звоніміра Нагрудний знак «За поранення» в золоті Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Нагрудний знак флоту

Ганс-Еріх Фосс (нім. Hans-Erich Voß; 30 жовтня 1897, Ангермюнде — 18 листопада 1969, Берхтесгаден) — німецький військово-морський діяч, віцеадмірал крігсмаріне (1 серпня 1944).

Біографія

У липні 1915 року вступив добровольцем на флот. Пройшов підготовку на важкому крейсері «Фрея» і на курсах при військово-морському училищі в Мюрвіку (1917), пізніше закінчив військово-морське училище у Вільгельмсгафені (1923). Учасник Першої світової війни; лейтенант. Після закінчення війни залишений на флоті. У 1927—1929 рр. служив вахтовим офіцером на лінійному кораблі «Ельзас». У 1930—1934 рр. інструктор училища берегової артилерії. У 1934 році переведений в Морське керівництво. З 1936 р. 1-й артилерійський офіцер на броненосці «Адмірал Шеєр». З 1938 року командир 3-го морського навчального батальйону. З 1939 р. офіцер Адмірал-штабу в штабі командування групою ВМС «Схід». З 1939 р. начальник Командного відділу (з січня 1942 року — Управлінської групи) Командного управління ОКМ. З 1 березня 1943 складався представником Головнокомандувача ВМФ грос-адмірала К. Деніца в Ставці А. Гітлера. 30 квітня (за іншими даними, 6 травня) 1945 року взятий в полон радянськими військами. 10 серпня 1951 р. заарештований органами МДБ СРСР. Військовим трибуналом Московського військового округу 16 лютого 1952 р. засуджений до 25 років тюремного ув'язнення. 22 грудня 1954 року достроково звільнений і 17 січня 1955 року переданий владі НДР.

Звання

• Боцман (27 січня 1916)
• Фенріх-цур-зеє (19 квітня 1916)
• Лейтенант-цур-зеє (17 вересня 1917)
• Обер-лейтенант-цур-зеє (10 січня 1921)
• Капітан-лейтенант (1 січня 1928)
• Корветтен-капітан (1 жовтня 1934)
• Фрегаттен-капітан (1 листопада 1937)
• Капітан-цур-зеє (1 листопада 1939)
• Контр-адмірал (1 березня 1944)
• Віце-адмірал (1 серпня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
• Хрест Левенфельда
• Почесний хрест ветерана війни
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
• Орден Святого Савви, командорський хрест (Королівство Югославія)
• Іспанський хрест в сріблі
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу
• Залізний хрест 1-го класу
• Нагрудний знак флоту
• Орден Зірки Румунії, командорський хрест з мечами (14 березня 1942)
• Орден «Святий Олександр», командорський хрест з мечами на кільці (Третє Болгарське царство)
• Орден Священного скарбу 3-го ступеня (Японська імперія)
• Орден Корони короля Звоніміра 1-го класу з мечами (Незалежна Держава Хорватія)
• Чорний нагрудний знак «За поранення»
• Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944»
  • Чорний (2 вересня 1944) — за поранення, отримані під час замаху на Гітлера 20 липня 1944 року.
  • Срібний
  • Золотий

Література

• Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

• Вермахт на советско-германском фронте. Следственные и судебные материалы из архивных уголовных дел немецких военнопленных 1944—1952. (Сост. В. С. Христофоров, В. Г. Макаров). М., 2011. (Именной комментарий). С. 820.
• Dermot Bradley (Hrsg.): Deutschlands Admirale 1849—1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 3: P–Z. Biblio Verlag. Osnabrück 1990. ISBN 3-7648-1499-3. S. 496—497.
• Wolfdieter Bihl: Der Tod Adolf Hitlers. Fakten und Überlebenslegenden. Böhlau Verlag. Wien 2000. ISBN 3-205-99140-0.
• Dietmar Arnold, Reiner Janick: Neue Reichskanzlei und «Führerbunker». Legenden und Wirklichkeit. Ch. Links Verlag 2005. ISBN 3-861-53353-7.
• Wilhelm von Schramm: Verrat im Zweiten Weltkrieg. Vom Kampf der Geheimdienste in Europa. Berichte und Dokumentation. Econ-Verlag 1969. S. 183.
• Der Spiegel vom 10. Januar 1966. S. 41.
• Iwan Klimenko, Oberst der sowjetischen Armee: . In: . Nr. 19, 1965, S. 94 ff..

Посилання

• Власноручні свідчення віце-адмірала Фосса, 2 травня 1945 р. [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 6 травня 1945 р. [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 7 травня 1945 р. [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 9 лютого 1951 р. [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 15 листопада 1951 р. [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 26 листопада 1951 р. [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 28 листопада 1951 р. [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Протокол допиту віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 3 грудня 1951 р. [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Касаційна скарга засудженого Г.-Е. Фосса. 7 лютого 1952 р. [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Службова записка № 28/1/3116 начальника Тюремного відділу МВС СРСР в 1-й Спецвідділ МВС СРСР і Обліково-архівний відділ КДБ при СМ СРСР про помилування і дострокове звільнення генерал-фельдмаршала Ф. Шернера і віце-адмірала Г.-Е. Фосса. 24 грудня 1954 р. [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Фотографії і нагороди Фосса. [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.]