Гуляк Юліан Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гуляк Юліан)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юліан Ґуляк
Ґуляк Юліан
Загальна інформація
Народження 15 січня 1915(1915-01-15)
с. Жизномир, нині Чортківського району, Тернопільська область, Україна Україна
Смерть 19 липня 1944(1944-07-19) (29 років)
с. Стрілища Старі Бібрецького повіту (нині — Жидачівський район, Львівська область)
Громадянство  Українська держава (1941)
Псевдо «Марко», «Токар», «А-13», «Арпад», «Вир», «Шрам»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
Командування
провідник ОУН Чортківської округи (09.1939 — осінь 1940),
провідник ОУН Тернопільської області (осінь 1940—1941),
керівник організаційної референтури Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель (1941—1944)

Юліан Костянтинович Ґуляк (або Гуляк, псевдо: «Марко», «Токар», «А-13», «Арпад», «Вир», «Шрам», 15 січня 1915, с. Жизномир, нині Чортківського району — 19 липня 1944, с. Стрілища Старі Бібрецького повіту (нині — Жидачівського району, Львівська область) — провідник юнацтва ОУН Бучацького повіту (з 1937[1]), провідник ОУН Чортківської округи (09.1939 — осінь 1940), Тернопільської області (осінь 1940—1941), керівник організаційної референтури Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель (1941—1944).

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство та юність[ред. | ред. код]

Народився 15 січня 1915 року с. Жизномир (нині Бучацького району, Тернопільська область, Україна) в селянській сім'ї. Батько загинув на початку Першої світової війни в Італії, залишивши сиротами трьох синів: Михайла (1910 р.н.), Володимира (1912 р.н.) і Юліана. Матір вийшла заміж вдруге за Степана Гаврилюка і в сім'ї народилося ще троє дітей: Ольга (1924 р.н.), Іван та Марія. Родина володіла 25-ма моргами поля і 5-ма — лісу.

Вступив до ОУН[2] під час свого навчався у гімназії.[3][a] Потім закінчив учительську семінарію у Заліщиках,[4] працював учителем.[2] Був активістом національного відродження с. Жизномир — членом Управи товариств «Просвіта», «Луг».

Боротьба в лавах ОУН[ред. | ред. код]

Під час польської окупації став бучацьким повітовим провідником юнацтва, потім ОУН, згодом провідником ОУН Чортківської округи. На цьому посту заарештований і утримувався в польській тюрмі до початку Другої світової війни 1 вересня 1939 р.

З вересня 1939 до осені 1940 р. продовжував очолювати ОУН Чортківської округи. З 1940 по 1941 р. — провідник ОУН Тернопільської області.

Під час німецько-гітлерівської окупації (1941—1944 рр.) керував організаційною референтурою Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель. Займався також справою організації підпільної радіостанції «Афродіта». З наближенням фронту Юліан Гуляк з друзями заквартирував у с. Стріличі Старі Бібрецького повіту на Львівщині.

19 липня 1944 р. німецькі карателі обступили Стріличі Старі й почали облаву. Відстрілюючись, «Токар» і його друг «Моряк» — Ярослав Скасків (1922—1944 рр.), обласний провідник ОУН Львівщини, загинули.

19 вересня 1996 року тлінні останки Юліана Гуляка були перепоховані на цвинтарі в рідному селі Жизномир.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Теодозія з Підгайних, була його помічницею, застрелилась під час облави мдбістів, щоб не потрапити до лап карателів.[5] Мали сина Юрія (за даними Н. Мизака, його звали Аркадій[6]), який помер у 1944 чи 1945 році, похований у селі Бишки.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Зауваги[ред. | ред. код]

  1. у книзі Орести Синенької є також відомості, що навчався у Львові → С. 83.; за спогадами Марії Матковської, також навчався у Краківському університеті → С. 23. → Перша зв'язкова.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 19.
  2. а б Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 83.
  3. Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 23.
  4. Савак Б. Гуляк Юліан… — С. 433.
  5. Весна Х. Підгайна-Гуляк Теодозія Несторівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 464. — ISBN 978-966-528-318-8.
  6. Мизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — С. 138.
  7. Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій… — С. 84.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]