Заліщики

Заліщики
Герб Заліщиків
Панорама Заліщиків
Заліщики на мапі України
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Тернопільська область
Район/міськрада	Заліщицький район
Код КОАТУУ	6122010100
Засноване	1340
Магдебурзьке право	1766
Статус міста	з 1939 року
Населення	▲9426 (01.01.2011)
Площа	7 км²
Густота населення	1347 осіб/км²
Поштові індекси	48600
Телефонний код	+380-3554
Координати	0048.65 0025.73548°39′00″ пн. ш. 25°44′06″ сх. д.48.65° пн. ш. 25.735° сх. д. 48.65, 25.735
Висота над рівнем моря	160 м
Водойма	Дністер
Міста-побратими	Шневердінген (Німеччина), Мільовк (Польща)
День міста	14 жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція	Заліщики
До обл./респ. центру
- фізична	102 км
- залізницею	147 км
- автошляхами	122 км
До Києва
- фізична	380 км
Міська влада
Адреса	48600,Тернопільська обл.,м.Заліщики, вул. С.Бандери, 40
Веб-сторінка	http://zal.te.ua/ Розділ "Влада"
Міський голова	В. С. Бенев’ят

Залі́щики — місто, адміністративний, економічний, культурний центр Заліщицького району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі Дністра за 125 км. від обласного центру.

Населення — 10 тисяч осіб (2003) (абсолютна більшіть — українці).

До 1939 року це був центр виноробства. Щороку тут проводили традиційне свято, «Винобрання» («Вінобранє»), на яке приїжджали з усієї тодішньої Польщі. До того ж, Заліщики славилися як кліматичний курорт із чудовими пляжами на Дністрі. Зі Львова курсував прямий поїзд до Заліщиків. Тепер цієї залізни­чної лінії немає.

Розташування

Через Заліщики пролягає стратегічна магістраль Берестя-Одеса; залізницею йдуть поїзди на Тернопіль, Чернівці, Івано-Франківськ, Одесу, Київ, Москву, Софію. Є автобусне й залізничне сполучення з облас­тями України, Молдовою, РФ, Польщею, Бол­гарією та іншими країнами.

Історія

Назва міста походить від місця проживання перших поселенців — «за лісом». За історичними дослідженнями О. Тура перші письмові згадки про Заліщики відносяться до 1340 року. Територія Заліщиків була заселена людьми з давніх-давен. На території міста знайдено старожитності пізнього палеоліту, трипільської, липицької, ранньослов'янської та давньоруської культур. Село Заліщики з'явилось на землях села Дубровляни (Добровляни) як виселок близько 1469 року, котрий був відомий під назвою Залісся, у XVI ст. — Залісще. Назва Заліщики зафіксована після 1578 року. Нинішнє місто засноване близько 1750 року на землях однойменного села, яке з появою міста стало називатися Старими Заліщиками.

У 1766 році Заліщикам надано Магдебурзьке право (вільне самоврядування), а з 1774 року — статус повітового міста. Тоді на гербі Заліщиків можна було побачити ратушу, а над нею єдинорога — символ мужності та військової звитяги. Єдиноріг уособлював швидкість коня та ударну силу рога бика.

Костел

За часів Польщі земля, на якій виникли Заліщики, перейшла у власність магнатів Любомирських до краківського каштеляна станіслава Августа Понятовського. У 1763 році збудовано костел св. Станіслава. У 1766 році Заліщикам надано Магдебурзьке право (вільного самоврядування). Місто славилось на все Поділля чудовими народними майстрами: килимарями, гончарами, різьбярами по дереву.

В часи Української революції діяв Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка.

Після створення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в листопаді 1918 року багато жителів міста та повіту вступили до Української галицької армії. На початку червня 1919 року Заліщики кілька днів були столицею Західно-Української Народної Республіки — тут перебував її уряд.

Колишня синагога

В 1939 році після нападу Німеччини на Польщу в Заліщиках деякий час перебував польський уряд. А вже після вступу у війну Радянського Союзу, цей уряд через Румунію евакуюється в Англію, й до 1945 року вважався легітимним урядом Польщі

У Заліщиках у повоєнні роки відбудовувалися зруйновані війною промислові підприємства, будинки, дороги. ставали до ладу цегельний і консервний заводи, харчокомбінат, було запущено в дію пекарню, маслоробний завод, створено кукурудзяно-калібрувальний завод, текстильно-галантерейну фабрику і фабрику господарсько-побутових товарів. Але всі ці підприємства тепер не працюють та занедбані.

Руйнується і занепадає памятка садово-паркового мистецтва — Заліщицький Центральний Парк в якому налічуються десятки рідкісних дерев та рослин. Для підтримки парку спільнотою сайту [zal.te.ua] здійснено звернення до Президента України — Віктора Андрійовича Ющенка [1]

Промисловість

Нині в місті працюють підприємства:

• «Агробуд»
• «Арма»
• «Дністрянка»
• «Молочні дари»
• «Олімп»
• «Піон»
• «Роммар»
• «Андріатика»
• консервний завод та інші.

Освіта

Діють:

• аграрний коледж
• ПТУ
• гімназія
• дві загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів
• школа-інтернат
• музична школа
• художня школа
• спортивна школа
• центр науково-технічної творчості школярів
• районний будинок дитячої і юнацької творчості
• 2 дошкільні заклади

Культура

Діють Державний краєзнавчий і 4 гро­мадські музеї, районний Будинок народної творчості, бібліотеки, кіно­театр, дитячий ревматологічний санаторій, районна лікарня, по­ліклініка, обласний шпиталь інвалідів і репресованих, обласний протитуберкульозний санаторій, гімназія.

Храми

Є церкви:

• По­крови Пресвятої Богородиці (1873)
• Пресвято­го Серця Христового (2002; обидві — УГКЦ)
• Різдва Пресвятої Богородиці (1999; УАПЦ)
• ко­стел святого Станіслава (1763; РКЦ).

Відновлена кап­личка Божої Матері (1992).

До 10-річчя незалеж­ності України споруджено дерев'яну капличку (2001).

Архітектурні пам'ятки

Основні архітектурні пам'ятки:

• цісарсько-коро­лівська військова казарма (18 ст.; нині приміщення ПТУ)
• будинок староства і суду (потім — учительська семі­нарія; нині готель «Старі Заліщики»)
• палац ба­ронів Бруніцьких (перебудовано 1831 з мисливського двірця в стилі ампір; нині відділення лікарні)
• будинок польського товариства «Сокіл» (1903; нині кінотеатр)
• «Народний дім» (1908; нині пошта) й ін.
• Заліщицька ратуша (знищена)

Засоби масової інформації

Часописи:

• газета «Колос» — щотижнева газета, гро­мадсько-політичний часопис. Виходить від 24 лютого 1940. З 18 листопада 2011 року разом з проектом "Заліщики онлайн" розпочато онлайн архів газети в Інтернеті з можливістю звантаження номерів у форматі PDF у відмінній якості. Нинішні засновники — районна рада і РДА. Редактор — О. Дяків.

Колишні періодичні видання:

• газета «Kresowiak» (Кресов'як) — підпільний польський часопис. Видавець — КАУСМ («Конспіраційна акція в обороні наро­ду»). Виходив у 1939. Відомо про 4 номери. Редактор невідомий.

Рекреація

Окраса міста — старовинний заповідний парк над Дністром(Нижній парк); тут зростають понад 400 унікальних дерев більш як 40 видів.

Некрополі

На міському цвинтарі — пам'ятний хрест на честь скасування панщини 1848, надгроб­ки на могилах громадсько-політичного діяча О. Попови­ча, письменника, педаго­га і громадського діяча Осипа Маковея, російських і польських офі­церів війни 1812, польських повстанців 1863—1864, мо­гили австрійських і російських воїнів І світової війни.

Також на міському кладовищі похований радянський воїн Мінц Єва Ісааківна, яка загинула 10 травня 1944 р. На могилі обеліск прямокутної форми у вигляді глиби природного необтесаного каменю із зіркою вгорі, під нею фотографія Є. І. Мінц, вставлена в нішу постаменту.

Біля профтехучилища є братська могила радянських воїнів, які полегли на фронтах Великої Вітчизняної війни і за звільнення мітса — 343 радянські воїни. На братській могилі встановлено пам'ятник та три надмогильні плити. Пам'ятник у вигляді обеліска із зіркою вгорі. Перед ним постать воїна на весь зріст. На плитах викарбувано прізвища полеглих: на першій — 17, на другій — 299, на третій — 23.

Пам'ятники

• На братській могилі радянських воїнів, по­леглих у ІІ світ. війні, споруджено пам'ятник (1958), поряд встановлено хрест на честь за­гиблих вояків-заліщан (1999). Поблизу братської могили на постаменті — танк Т-34.

• Біля шосейного моста 9 травня 1971 відкрито пам'ятник Героям Дніс­тра (скульптори І. Козлик і В. Колесник, архітектор Г. Карасєв).

• Неподалік від залізничного моста — кам'яний хрест, який звів заліщанин І. Томчишин на пам'ять про політичних в'язнів, котрих у вагонах підірвали вибу­хівкою і скинули з моста в Дністер відступаючі частини ЧА у червні 1941 (див. Заліщицька трагедія).

Зведено також пам'ят­ники:

• Івану Франку (1956) — перший пам'ятник Франку на Тернопільщині. Встановлений з нагоди святкування 100-річчя від дня народження поета. Пам'ятник представляє собою бронзове погруддя письменника. На постаменті напис: «Іван Якович Франко. 1856 — 1916 рр.».
• Осипу Маковею (1957)
• Тарасу Шевченку (1961; автор усіх — скульп. Д. Крвавич)
• Михайлу Гайворонському (1992; скульп. М. Не­веселий)
• пам'ятний знак Олегу Кандибі-Ольжичу, який 1928—1929 досліджував у Заліщиках поселення трипільської культури
• та монумент Борцям за волю України (обидва — 1997; архітектор А. Сорочук)
• Степану Бандері.

Встановлені:

• пам'ятний хрест членам ОУН і воякам УПА (1992)
• меморіальні таблиці:

• Василю Стефанику (1971)
• Василю Баранику (1994)
• Тарасу Шевченку (з написом «1814-1914. В соті роковини уродин Та­расові Шевченкові Заліщицька земля») — на буд. пошти;
• Осипу Маковею — на буд. колишньої вчительської семіна­рії (1967, поновллено 1987)
• письменникові та журна­лісту Петру Ковальчуку — на будинку, де він жив (1995)
• Степану Скрипнику (майбутньому патріарху Мстиславу), котрий 1923—1925 жив у Заліщиках, — на будинку міської ради (1998; автор о. О. Паленичка);
• співаку Михайлу Голинському — на будинку, де він 1919 і 1927 перебував (2003).

Відомі люди

Категорія:Персоналії:Заліщики

Адвокати В. Охримович і В. Бараник, отці Й. Раковський, І. Туркевич, І. Коцик, що заснували в місті філію «Просвіти». Агроном-дослідник Роман Коцик, мовознавець Микола Пушкар, організатор кооперативного руху Євген Храпливий, фізик Володимир Кучер, артист Євген Коханенко, визначний діяч УВО і ОУН Степан Долинський.

На Заліщанщині жили і творили: письменник Василь Верига, патріарх Мстислав (Степан Скрипник), фізик Т. Гнатюк, Яків Головацький, Олег Ольжич (Кандиба), поет Володимир Вихрущ, письменник Петро Ковальчук.

• Михайло Гайворонський — композитор, музикант, диригент.
• Суярко Юрій Федорович — український кінорежисер.
• Гнатюк Богдан-Тарас — інженер, учений, громадський діяч.

Див. також

• Заліщицький горизонт нижнього девону

Джерела

У Вікіпедії є портал «Тернопільщина»

• Тернопільський Енциклопедичний Словник, том І
• Заліщицька Централізована Бібліотечна Система
• Заліщики online. Відкритий проект
• Сайт школи ім. О.Маковея
• Єврейська історія Заліщиків(англ.)