Гірокастра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гірокастра
Gjirokastra
Панорама міста з фортеці.
Панорама міста з фортеці.
Основні дані
Країна Албанія Албанія
Область Гірокастра
Округа Гірокастра
Засноване 3 ст.
Населення 43 095
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 6001–6003
Телефонний код +355-084
Географічні координати 40°04′ пн. ш. 20°08′ сх. д. / 40.067° пн. ш. 20.133° сх. д. / 40.067; 20.133Координати: 40°04′ пн. ш. 20°08′ сх. д. / 40.067° пн. ш. 20.133° сх. д. / 40.067; 20.133
Місцева влада
Веб-сторінка gjirokastra.org
Карта
Гірокастра (Албанія)
Гірокастра
Гірокастра
House in gjirokastra.jpg

Гірока́стра (алб.: Gjirokastër або Gjirokastra, гр.: Αργυρόκαστρο або Γυρόκαστρο, Argyrókastro або Gyrókastro, італ. Argirocastro) — місто на півдні Албанії, у долині річки Дріна.

Адміністративний центр однойменної області й округу. Населення — 22,8 тисяч чоловік (2004). Гірокастра має статус міста-музею, відома як батьківщина албанського лідера Енвера Ходжі. У 2005 році місто включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як місто часів Османської імперії, що добре збереглось.

Історія[ред.ред. код]

  • Перше поселення на місці Гірокастри належить до I століття до н. е.
  • Утворення міста належить до XII століття. Воно входило до візантійської провінції Епір і мало назву Аргірополіс («Срібне Місто») або Аргірокастрон («Срібний Замок»).
  • У XIV столітті місто входило до грецького князівства Епір (Епірський Деспотат).
  • У 1417 році місто було включено до складу Османської імперії.
  • Наприкінці XIX століття місто стало одним із центрів боротьби за незалежність Албанії.
  • За даними 1913 року [ISBN 960-7022-08-04] у місті проживало 10 тис. албанців і 2 тис. греків.
  • Під час Першої світової війни місто захоплювали італійські, грецькі, німецькі війська.
  • Після завершення Першої світової війни місто було під контролем грецької армії, поки не було передано Албанському королівству.
  • У часи комуністичного режиму місто як батьківщина Енвера Ходжі було оголошено музеєм.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У місті є цитадель XII століття.

Особливу відомість місту принесли будинки башенного типу (турецькі кулє) зведені у XVIIXIX століттях. Такі будинки є типовими для Балканського регіону, але ніде більше не збереглись у такій великій кількості.

Також у місті є базар, мечеть та дві християнські церкви XVIII століття.

У 1988 році було подано заявку на включення міста до списку Культурної спадщини ЮНЕСКО, але її було відхилено з причини великої кількості сучасних будівель, що псували архітектурний вигляд.

2005 року місто з другої спроби було включено до цього списку.

Посилання[ред.ред. код]