Енвер Ходжа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Енвер Халіл Ходжа
Енвер Халіл Ходжа

Час на посаді:
8 листопада 1941 — 11 квітня 1985
Попередник посада заснована
Наступник Раміз Алія

Народився 16 жовтня 1908(1908-10-16)
Гірокастра, Османська імперія
Помер 11 квітня 1985(1985-04-11) (76 років)
Тірана, Народна Соціалістична Республіка Албанія
Громадянство Албанія Албанія
Політична партія Албанська партія праці
Дружина Неджміє Ходжа
Релігія атеїзм
Нагороди
Орден Леніна
Орден Суворова I ступеня
Народний Герой Югославії

Енвер Ходжа (алб. Enver Halil Hoxha, 16 жовтня 190811 квітня 1985) — Албанський політичний діяч, фактичний керівник Народної Соціалістичної Республіки Албанії у 1944-1985 ріках, 1-й Секретар ЦК Албанської партії праці (1941-1985), Голова Ради Міністрів Албанії (1946-1954), міністр закордонних справ Албанії (1946-1953) і головнокомандуючий Збройними Силами Албанії (1944-1985).

Творець марксистського течії «сталінізм-ходжаизм» (крило «антиревизионизма»), що характеризується боротьбою з радянським «ревізіонізмом» марксизму-ленінізму.

Біографія[ред.ред. код]

Ходжа народився в Ергірі (турецька назва Гірокастри), місто на півдні Албанії. Його батько, торговець тканинами, постійно був у роз'їздах по Європі, тому вихованням займався в основному його дядько, Хісені Ходжа. Хісені Ходжа був прихильником незалежності Албанії (Енверу було чотири роки, коли Албанія здобула незалежність) і борцем проти репресивної політики урядів, які правили країною після здобуття самостійності. Енвер перейнявся ідеями дядька, особливо після того, як у 1928 до влади в країні прийшов король Зогу.

У 1926 р. закінчив школу в Гірокастрі, потім ліцей у Корчі (влітку 1930). Захоплювався музикою, писав вірші, організовував диспути і літературні вечори. До 25 років Енвер устиг опанувати французьку і турецьку мови, публікувався в пресі і почав знайомитися з працями Маркса, Енгельса і Леніна.

У 1930 році Ходжа пішов учитися в університет міста Монпельє (Франція) на державну стипендію, яку дала королева-мати на факультет природничих наук. Він був присутній на засіданнях і конференціях асоціації робітників, організованих Французькою комуністичною партією, але незабаром він їх покинув, тому що він хотів отримати ступінь з філософії або права. Після року, не маючи великого інтересу до біології, він залишив Монпельє та поїхав у Париж, де сподівався продовжити своє навчання в університеті. Він закінчив курси з філософії в Сорбонні, співпрацював з комуністичною газетою «Юманіте», писав статті про становище в Албанії під псевдонімом Луло Малезорі. Так Ходжа вступив до Французької комуністичної партії. Ходжа познайомився з діячами албанської секції Французької компартії, а також з такими лідерами французьких комуністів такими як, М. Кашен, М. Торез, А. Барбюс, Л. Арагон. Ходжа захоплювався діяльністю Сталіна і ВКП(б), вважаючи, що Албанії потрібна саме така партія. Енвер перекладав албанською найважливіші промови Сталіна, постанови більшовицької партії, виступи лідерів Комінтерну.

З 1934 по 1936 рік він був секретарем албанського консульства в Брюсселі. Тут він вступив до Бельгійської комуністичної партії. Він був звільнений після того як консул виявив, що його співробітник зберігає марксистські матеріали та книги. Він повернувся до Албанії в 1936 році і став шкільним учителем граматики в Корчі. Ходжа вільно володів французькою, знав італійську, грецьку, турецьку, сербську, англійську та російську мови. Ходжа був одсунений од викладання у школі після італійського вторгнення у 1939 р. за відмову приєднатися до албанської фашистської партії. Він відкрив тютюновий магазин у Тирані, де незабаром почали збиратися комуністичні гуртки. У 1938 вперше відвідав Москву, де у квітні зустрівся з Сталіном та Молотовим. Навчався в інституті марксизму-ленінізму та інституті іноземних мов. Займався перекладом албанською мовою промов Сталіна, Молотова, Вишинського.

Підпільна конференція комуністів Албанії, скликана в Тирані 7 листопада 1941, проголосила створення Компартії Албанії. Її першим секретарем був обраний суперник Ходжі Кочі Дзодзе. Заступником Дзодзе став Енвер. Він же був затверджений як головнокомандувач партизанськими формуваннями. У 1942 Ходжа одружився з 20-річною Неджміє Рут, дочкою робітника нафтопромислу з міста Кучова. Вона стала однодумцем чоловіка в усіх його починаннях. Пізніше вона буде членом політбюро, секретарем ЦК, головою Демократичного фронту Албанії (так з 1946 став називатися створений в 1943 році Національно-визвольний фронт). Восени 1942 року Ходжа приїхав у Москву, де зустрівся зі Сталіним, Молотовим, Ждановим, Маленковим, Мікояном і Димитровим. Він запевнив їх у невідворотності розгрому фашистів, у намірі побудувати соціалізм в Албанії на основі вчення Леніна-Сталіна.

Наприкінці перебування Ходжі в Москві СРСР виступив із заявою (грудень 1942 року), в якому наголошувалося на потребі відновлення незалежності Албанії й відкидалися територіальні претензії Італії та Греції до цієї країни. Ця заява стала ударом по планах Черчиля, який не виключав можливості розділу після війни Албанії між Італією, Грецією та Югославією.

Після розгрому нацистів під Сталінградом і Курськом і успішних операцій Албанської народно-визвольної армії (Аноа) стратегічна ініціатива в Албанії повністю перейшла до комуністів.

У 1944, коли німецькі війська в Албанії розгромлено, а їх залишки пішли до Югославії, Аноа брала участь у визволенні північно-західної Греції, а також Чорногорії, Македонії та Сербії (Косово). З жовтня 1944 року Енвер Ходжа став прем'єр-міністром і одночасно міністром закордонних справ у знову сформованому уряді. Верховним головнокомандувачем Енвер Ходжа залишався аж до своєї кончини.

На Потсдамській конференції (1945) Сталін застеріг Черчиля від реалізації планів розділу Албанії.

Література[ред.ред. код]

  • O'Donnell, James S. A Coming of Age: Albania under Enver Hoxha, New York 1999, ISBN 0-88033-415-0
  • Pipa, Arshi, Albanian Stalinism, Boulder: East European Monographs, 1990, ISBN 0-88033-184-4

Посилання[ред.ред. код]