Географія Албанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа Албанії.
Компіляція супутникових знімків Албанії.
Топографічна мапа Албанії.
Узбережжя в Хімара.

Албанія знаходиться на заході Балканського півострова. На південному сході і півдні межує з Грецією (довжина загального кордону — 282 км), на сході — з Республікою Македонією (151 км), на півночі і північному заході — з Косово (невизнаним більшістю світу колишнім, а зараз незалежним сербським регіоном) (115) і Чорногорією (172 км). Омивається водами Адріатичного та Іонічного морів (берегова лінія — 362 км). Протока Отранто, завширшки 75 км, відділяє Албанію від Італії. Площа — 28 748 км² (140 місце у світі).

Рельєф[ред.ред. код]

Албанія — переважно гірська країна. На півночі — Північно-Албанські Альпи висота до 2700 м, на півдні — Південні Альпи, між ними Центральний масив гір висота 2000—2400 м, розчленований долинами річок. Вздовж узбережжя моря, від озера Шкодер до затоки Вльора, приморська рівнина довжина близько 200 км, ширина 10—30 км.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат примор'я субтропічний, середземноморський, з жарким сухим літом (липень +25°), м'якою і вологою зимою (січень +5°); у гірських районах більш континентальний, з вертикальною зональністю, взимку морози іноді до —20°. Опадів від 1000 до 2500 мм на рік.

Річки та озера Албанії[ред.ред. код]

Ріки Албанії несудноплавні, використовуються для зрошення і вироблення гідроенергії (особливо Дрін, Семані, Шкумбіні). Албанія частково належать великі озера: Шкодер, Охрідське, Преспа.

Ґрунти, фауна і флора[ред.ред. код]

На рівнині переважно бурі ґрунти. На горбах і схилах гір розвинута флора маквісу, в передгір'ях дубові, вище букові, соснові і смерекові ліси, на висоті 1400—1700 м альпійські луки.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Найважливіші корисні копалини: нафта, натуральний бітум, мідь, хром. У надрах Албанії є золото, боксити, азбест та інша мінеральна сировина.

Див. також[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X