Географія Албанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа Албанії
Компіляція супутникових знімків Албанії
Топографічна мапа Албанії

Албанія знаходиться на заході Балканського півострова. На південному сході і півдні межує з Грецією (довжина загального кордону — 282 км), на сході — з Республікою Македонією (151 км), на півночі і північному заході — з Косово (невизнаним більшістю світу колишнім, а зараз незалежним сербським регіоном) (115) і Чорногорією (172 км). Омивається водами Адріатичного та Іонічного морів (берегова лінія — 362 км). Протока Отранто, завширшки 75 км, відділяє Албанію від Італії. Площа — 28 748 км² (140 місце у світі).

Назва[ред.ред. код]

Назва країни Албанія (алб. Shqipëri/Shqipëria; тур. Arnavutluk; грец. Αλβανία) має кілька версій походження:

  • від іллірійського слова олба — поселення або алб — пагорб, невелика гора;
  • від лат. alb (алб) — білий (найбільш розповсюджена, однак, найменш обґрунтована версія);
  • від назви іллірійського племені арберів/арбенів/албанів.

Самоназва албанців — shqiptare (шкіптаре або шчіптаре), а країну вони називають — Shqipëria (Шкіперія або Шчіперія). За офіційною албанською версією, етнонім походить від слова шкіп (shqip), що означає орел. Таким чином, Шкіпрія означає Країна орлів. Існує албанська легенда про орла, що нагородив албанців силою, орел зображений на державному прапорі Албанії. Однак, більш обґрунтованою є версія про походження цього терміну від албанського слова шчіп — говорити зрозуміло, тобто ті, що говорять зрозумілим чином, зрозумілою мовою. Аналогічну етимологію мають багато самоназв народів, наприклад слов'яни.

Розташування[ред.ред. код]

Крайні пункти[ред.ред. код]

Геологія[ред.ред. код]

Докладніше: Геологія Албанії

Корисні копалини[ред.ред. код]

Найважливіші корисні копалини: нафта, натуральний бітум, мідь, хром. У надрах Албанії є золото, боксити, азбест та інша мінеральна сировина.

Рельєф[ред.ред. код]

Докладніше: Рельєф Албанії

Албанія — переважно гірська країна. На півночі — Північно-Албанські Альпи висота до 2700 м, на півдні — Південно-Албанські Альпи, між ними Центральний масив гір висота 2000–2400 м, розчленований долинами річок. Вздовж узбережжя моря, від озера Шкодер до затоки Вльора, приморська рівнина довжина близько 200 км, ширина 10—30 км.

Узбережжя[ред.ред. код]

Узбережжя в Хімара

Острови[ред.ред. код]

Докладніше: Острови Албанії

Клімат[ред.ред. код]

Докладніше: Клімат Албанії

Клімат примор'я субтропічний, середземноморський, з жарким сухим літом (липень +25°C), м'якою і вологою зимою (січень +5°C); у гірських районах більш континентальний, з вертикальною зональністю, взимку морози іноді до —20°C. Опадів від 1000 до 2500 мм на рік.

Гідрографія[ред.ред. код]

Річки[ред.ред. код]

Докладніше: Річки Албанії

Річки Албанії несудноплавні, використовуються для зрошення і вироблення гідроенергії (особливо Дрін, Семані, Шкумбіні).

Озера[ред.ред. код]

Докладніше: Озера Албанії

Албанії частково належать великі озера: Шкодер, Охрідське, Преспа.

Ґрунтові води[ред.ред. код]

Ґрунти[ред.ред. код]

Докладніше: Ґрунти Албанії

На рівнині переважно бурі ґрунти.

Рослинність[ред.ред. код]

Докладніше: Флора Албанії

На горбах і схилах гір розвинута флора маквісу, в передгір'ях дубові, вище букові, соснові і смерекові ліси, на висоті 1400–1700 м альпійські луки.

Тваринний світ[ред.ред. код]

Докладніше: Фауна Албанії

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред.ред. код]

Докладніше: Екологія Албанії

Охорона природи[ред.ред. код]

Фізико-географічне районування[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]