Ег-Морт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міські мури та башти


Ег-Морт
Aigues-Mortes
Країна Франція Франція
Регіон Лангедок-Руссільйон 

Департамент

Гар 
Округ Нім
Кантон Ег-Морт
Код INSEE 30003
Поштові індекси 30220
Координати 43°34′03″ пн. ш. 4°11′36″ сх. д. / 43.5675° пн. ш. 4.19333333333° сх. д. / 43.5675; 4.19333333333Координати: 43°34′03″ пн. ш. 4°11′36″ сх. д. / 43.5675° пн. ш. 4.19333333333° сх. д. / 43.5675; 4.19333333333
Висота 0 - 3 м.н.р.м.
Площа 57,78 км²
Населення 8543 (2011-01-01)
Густота 147,85 ос./км²
Розташування
Ег-Морт (Франція)
Ег-Морт
Влада
Мер
Мандат
Cédric Bonato
2008-2014

Ег-Морт, Еґ-Морт (фр. Aigues-Mortes, «мертва вода») — сердньовічне місто-фортеця та одноіменний муніципалітет у Франції, у регіоні Лангедок-Руссільйон, департамент Гар.

Географія[ред.ред. код]

Муніципалітет розташований на відстані[1] близько 610 км на південь від Парижа, 26 км на схід від Монпельє, 33 км на південний захід від Німа.

Історія[ред.ред. код]

Місто-фортецю з стіною довжиною 1,8 км та 20 баштами заклав в 1240 році король Людовик-«Святий». Йому конче було потрібно мати власне місто-порт на узберіжжі Середземного Моря, так як порт Марсель тоді належав королю Неаполя.

Демографія[ред.ред. код]

Кількість населення міста — 8116 осіб (2009)[2]. Динаміка населення ( ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 3482 686 426 946 904 478 42
Жінки 3644 632 335 1080 909 588 100


Економіка[ред.ред. код]

2010 року серед 5423 осіб працездатного віку (15-64 років) 3922 були активними, 1501 — неактивною (показник активності 72,3%, у 1999 році було 68,3%). З 3922 активних мешканців працювали 3294 особи (1765 чоловіків та 1529 жінок), безробітними було 628 (270 чоловіків та 358 жінок). Серед 1501 неактивної 398 осіб було учнями чи студентами, 571 — пенсіонерами, 532 були неактивними з інших причин[4].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 3855 оподаткованих домогосподарств у яких проживали 8873,0 особи, медіана доходів виносила 17 787 євро на одного особоспоживача[5]

Галерея зображень[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  2. «Кількість населення у 2009 році». INSEE. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2012-01-30. (фр.)
  3. «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  4. «Base chiffres clés : emploi - population active 2010» [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  5. «Revenus fiscaux des ménages en 2010» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.


Географія Франції Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.