Емілі Бронте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емілі Бронте
Emily Brontë
Emilybronte retouche.jpg
Портрет, намальований братом, Бранвеллом Бронте
Псевдоніми, криптоніми: Елліс Белл
Дата народження: 30 липня 1818(1818-07-30)
Місце народження: Торнтон, Йоркшир
Дата смерті: 19 грудня 1848(1848-12-19) (30 років)
Місце смерті: Гаворт, Йоркшир
Національність: англійка
Громадянство: Велика Британія Велика Британія
Мова творів: англійська
Напрямок: романтизм
Жанр: проза, поезія
Magnum opus: Грозовий перевал

Е́мілі Бро́нте (англ. Emily Brontë, МФА: /ˈbrɒnti/, 30 липня 1818 — 19 грудня 1848) — англійська письменниця, автор роману «Грозовий перевал».

Емілі — середня з трьох сестер Бронте. Вона публікувалася під псевдонімом Елліс Белл. За своє коротке життя вона опублікувала тільки збірку поезій зі своїми сестрами: «Поезії Каррер, Елліс та Ектон Белл» та роман «Грозовий перевал», завдяки якому стала значною постаттю в англійській літературі.

Біографія[ред.ред. код]

Емілі Бронте народилася у Торнтоні, що неподалік від Бредфорда в Йоркширі. Її батьками були Марія Бранвелл та Патрік Бронте. Вона була п'ятою із шістьох дітей в родині. У 1824 сім'я переселилася в Гарворт, де батько Емілі отримав парафію.

Після смерті матері, старших сестер Марію, Елізабет та Шарлотту послали в школу для доньок священиків у Ковен-Бриджі, де їм довелося скрутно. Пізніше Шарлотта Бронте описала приниження й нестатки, що їй довелося витерпіти в школі, в своєму романі «Джейн Ейр». Емілі теж була в цій школі, але дуже недовго. Незабаром почалася епідемія тифу, й сестри Марія та Елізабет заразилися. Марію, хвору на туберкульоз, відіслали додому, де вона померла. Після цього зі школи забрали також і Шарлотту, Елізабет та Емілі. Елізабет померла вже дома.

Три сестри Бронте. Картина, намальована Бранвеллом Бронте у 1834. Зліва направо: Енн, Емілі, Шарлота. Сам Бранвелл спочатку намалював себе між Емілі та Шарлотою, але пізніше замалював своє зображення.

Надалі три сестри та їхній брат Патрік Бранвелл виховувалися дома батьком та тіткою Елізабет Бранвелл. У вільний час діти любили створювати для себе вигадані світи, в яких діяли іграшкові солдатики, і писати оповідки про ці світи.

У віці сімнадцяти років Емілі навчалася в школі Роу-Гед для дівчат, у якій викладала Шарлотта, але змогла витримати там лише три місяці, після чого її охопила нестримна туга за домівкою. Вона повернулася додому, а до школи замість неї поїхала Енн[1]. Метою дівчат у ці чали було отримати достатню освіту для того, щоб відкрити власну школу.

Емілі стала вчителькою в школі Ло-Гілл у Галіфаксі з вересня 1838, у віці 20 років. 17 годин роботи в день підірвали її здоров'я, і вона повернулася додому у квітні 1839. Після цього вона жила у батька, куховарячи, прибираючи й викладаючи у недільній школі. У вільний час вона вивчила німецьку й вчилася грати на піаніно.

Константен Егер, учитель Шарлоти та Емілі під час їхнього перебування в Брюсселі. Дагеротип приблизно 1865 року

У 1842 Емілі поїхала з Шарлоттою до Брюсселя для навчання в академії для дівчат Контантена Егера. Вони бажали покращити свої знання французької та німецької, що пригодилося б для власної школи. Дівчата повернулися додому після смерті тітки. Дома вони спробували відкрити школу, але не змогли привабити учнів у своє глухе село.

У 1844 Емілі почала переглядати свої вірші й акуратно переписала їх у два зошити. Восени 1845 Шарлотта знайшла зошити й стала вимагати публікації віршів. Спочатку Емілі розлютилася тим, що сестра залізла в її особисті записи, але потім Енн призналася, що теж потай пише вірші й принесла свої. У 1846 вірші всіх трьох сестер були опубліковані у збірці «Поезії Каррер, Елліс та Ектон Белл». Дівчата вибрали собі псевдоніми. Шарлотта стала Каррер Белл, Емілі — Елліс Белл, а Енн — Ектон Белл. Шарлотта пізніше писала, що вони навмисне виразно чоловічі імена, щоб розвіяти будь-яке упередження щодо статі авторів. Збірка, складена майже повністю з віршів Емілі, отримала погану критику. Але це підштовхнуло дівчат до написання романів.

Свій єдиний роман «Грозовий перевал» (Wuthering Heights) Емілі надрукувала 1847 року. Роман вийшов у двох томах у комплекті з трьох томів. Третя книга містила роман «Агнес Грей» сестри Енн. Незвичайна, новітня побудова розповіді здивувала критиків. Хоча перші відгуки були як добрі так і погані, роман часто ганили за змалювання аморального почуття, згодом книга набрала статусу класичного твору англійської літератури. У 1850 Шарлотта відредагувала роман і видала його окремим томом під власним ім'ям Емілі.

Здоров'я Емілі, як і її сестер, погіршилося через несанітарні умови проживання — джерело води було забруднене стоками зі цвинтаря. Вона простудилася на похоронах брата у вересні 1848. Незабаром Емілі стало дуже погано, але вона відмовлялася від медичної допомоги й ліків, говорячи, що не потерпить лікаря-отруювача[2]. Вона померла 19 грудня 1848 й була похована у родинному склепі в церкві св. Михаїла та Всіх Ангелів у Гаворті.

Образ у літературі[ред.ред. код]

Дитинство Емілі та її сестер описане у книзі для дітей «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Маґеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте» / В. Лис — Київ : Грані-Т, 2008. — 136 сторінок — Серія «Життя видатних дітей». — ISBN 978-966-465-159-9.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Школа Роу-Гед з описом часів навчання Енн.
  2. Fraser, Rebecca (2008). Charlotte Brontë: A Writer's Life (вид. 2). 45 Wall Street, Suite 1021 New York, NY 10005: Pegasus Books LLC. с. 261. ISBN 978-1-933648-88-0. 
  3. «База даних малих космічних тіл JPL: Емілі Бронте» (англ.). 


Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.