Жилавий понеділок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Жилавий понеділок — перший день Великого посту. Назва походить від того, що в цей день господині печуть житні коржі — «жиляники». Крім цих коржів, ніякої страви не готують, а їдять лише тертий хрін з буряковим квасом та редьку.

«Моя мати, було, як почують дзвін у цей по­неділок, тричі перехрестяться і скажуть: »Хрін та редька!« Це значило, що вони не забули, а добре пам'ятають про піст»[1]

Інша назва «жилавого» понеділка — «полоскозуб» походить від того, що пісну страву у цей день запивають горілкою «Це ми зуби полощемо після Масляної, щоб, борони Боже, не залишилося поміж зуба­ми чого-небудь скоромного!». Господині, «полощучи зуби», пили горілку не чаркою, а новою покришкою від того горщика, в якому кашу варили — «щоб на пшениці зони не було!»

Була також третя назва для цього дня — «чистий понеділок». Чистий тому, що госпо­дині обіду не варили і їхні горщики залишали­ся чистими.

В одній з приповідок, що виникла з народніх прикмет, говориться:

  • «Як у чистий понеділок погода ясна, то й пшениця уродить рясна!»[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 3 оповідань Свирида Галушки
  2. записана О. Воропаєм на Уманщині в селі Громах.

Джерела[ред.ред. код]