Повітряний змій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Повітряний змій — прив'язний літальний апарат, важчий за повітря. Підтримується у повітрі тиском вітру на поверхню, поставлену під певним кутом до напрямку вітру і утримувану леєром з землі. Один з видів китайських іграшок. Історія повітряного змія нараховує принаймні 2100—2500 років. Перші повітряні змії були виготовлені з дерева.

На сучасних зміях бувають зображення, які символізують надію і щастя.

Друга неділя жовтня — Всесвітній день повітряних зміїв (World Kite Day). У цей день любителі у всьому світі запускають багато повітряних зміїв.

Історія[ред.ред. код]

Перші згадки про повітряні змії зустрічаються ще в II столітті до н.е., в Китаї (так званий змій-дракон).

Довгий час змії не знаходили практичного застосування. З другої половини XVIII ст. їх починають широко використовувати при проведенні наукових досліджень атмосфери. У 1749 р. А. Вільсон за допомогою повітряного змія вимірював температуру повітря на висоті. У 1752 р. Б. Франклін провів експеримент, в якому за допомогою змія виявив електричну природу блискавки і згодом завдяки отриманим результатам винайшов громовідвід. М.В. Ломоносов проводив аналогічні експерименти і незалежно від Франкліна прийшов до таких самих результатів.

Досліди з дослідження атмосферної електрики були надзвичайно небезпечними. 26 червня 1753 року при запуску змія в грозу загинув колега Ломоносова, академік Г.В. Ріхман.

У XIX столітті змії також широко застосовувалися для метеорологічних спостережень.

На початку XX століття повітряні змії зробили свій внесок у створення радіо. О.С. Попов використовував змії для піднімання антен на значну висоту.

Важливо відзначити використання повітряних зміїв при розробці перших літаків. Зокрема, О.Ф. Можайський, перш ніж почати будівництво свого літака, провів серію випробувань з повітряними зміями, яких тягла упряжка коней. На підставі результатів цих випробувань було вибрано розміри літака, які повинні були забезпечити йому достатню підіймальну силу.

Практичні можливості повітряного змія привертали увагу військових. У 1848 р. К.І. Константинов розробив систему порятунку суден, що терплять лихо поблизу берега, за допомогою повітряних зміїв. Під час першої світової війни війська різних країн застосовували змії для піднімання на висоту спостерігачів-коректувальників артилерійського вогню, розвідування ворожих позицій.