Жмеринський район

Жмеринський район
Герб Прапор
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Вінницька область
Утворений:	7 березня 1923 року
Населення:	▼ 36187
Площа:	1130 км²
Густота:	32 осіб/км²
Тел. код:	+380-4332
Поштові індекси:	23100—23163
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Жмеринка
Селищні ради:	1
Сільські ради:	27
Смт:	1
Села:	58
Селища:	10
Мапа району
Районна влада
Адреса:	23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Б. Хмельницького, 4, 2-13-56
Веб-сторінка:	Сторінка Жмеринської РДА
Голова РДА:	Твердохліб Юрій Михайлович
Голова РР:	Малярчук Василь Григорович

Жме́ринський райо́н — район Вінницької області розташований у західній частині області і належить до правобережної лісостепової зони південно-західної частини України. Район розташований на перехресті залізничних колій Київського, Могилів-Подільського, Одеського і Львівського напрямків. До вузлової станції Жмеринка протягом року цілодобово йде великий потік поїздів. Із п'яти посадочних платформ станція приймає: і відправляє пасажирів, а на вантажо-товарні станції, що знаходиться на Посту-Подільському, формуються вантажні перевезення.

Площа району 1,2 тис. кв. км або 117 тис. га. На півночі він межує з Вінницьким і Літинським, на півдні — з Шаргородським, на заході — з Барським, на сході — з Тиврівським районами області.

Районний центр — Жмеринка. Адміністративна територія району поділяється на 68 сіл і селище міського типу — Браїлів. Функціонують 28 місцевих рад; Брайлівська селищна (30 депутатів) та 27 сільських рад (420 депутатів).

Населення району станом на 01.01.2005 року складає 40,5 тис. чоловік, що становить 2,2% від населення Вінницької області, в тому числі міське населення — 14%, сільське — 86% .

Історія

За постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету від 7. 03. 1923р. «Про адміністративно-територіальний поділ» була утворена Вінницька округа. . До неї увійшли новоутворені райони:

• Жмеринський з 11 сільськими радами (Браїлівська, Ворошилівська, Демидівська, Велико-Жмеринецька,

Жуковецька, Людавська, Михайлівська, Новоселицька, Сьомацька (Сіоманська), Потоцька), місто Жмеринка;

• Межирівський з 13 сільскими радами: Біликовецька, Винниковецька, Головчинецька, Дубівська, Коростівецька, Лопатинецька, Лисогірська, Межирівська, Почапинецька, Северинівська, Сербинівська, Стодулецька, Чернятинська. (Район проіснував до 1932 року);
• Станіславчицький з 14 сільськими радами.

Жмеринський район — один із найбільших районів області — знаходиться в її західній частині, географічно належить до правобережної зони України.

Друга світова війна

Визволені населенні пункти

Населений пункт	Дата
Вознівці, Мала Жмеринка, Жуківці, Сідаво, Рижавка, Потоки	17. 03. 1944
Леляки, Подільське, Тартак, Мартинівка, Межирів, Рів, Рожепи, Лопатинці, Біликівці, Сьомаки, Олексіївка, Тарасівка, Ярошинка, Будьки, Щучинці, Станіславчик, Носківці, Кудіївці	18. 03. 1944
Г.Мовчанська, Л.Мовчанська, Мовчани, Кацмазів, Телелинці, Кам’яногірка	19. 03. 1944
Сл. Носковецька, Олександрівка, Голубівка, Чапаевка, Почапинці, Лисогірка, Зоринці	20. 03. 1944
Северинівка	20 та 22. 03. 1944
Сербинівці	20 та 23. 03. 1944
Браїлів, Демидівка, Могилівка	21. 03. 1944
Жмеринка	22. 03. 1944
Стодульці, Сл. Межирівська, Кармалюкове, Петрані, Куриловці, Новоселиця, Дубова	23. 03. 1944
Сл. Чернятинська, Чернятин, Токарівка	24. 03. 1944

Герої

У роки Великої Вітчизняної війни стали Героями Радянського Союзу Грабчак Андрій Михайлович — прикордонник (с. Вознівці), Оленич Іван Іванович (с. Носкіці), Ковальов Іван Платонович (с. Тарасівка). Тиквач Данило Петрович (с. Коростівці), Яровий Григорій Васильович (смт. Браїлів), Абрамов Тимофій Порфирович (с. Кацмазів), Куніцин (с. Межирів), Усатий Григорій Якович (с. Мала Жмеринка), Біляєв Петро Михайлович — працівник Жмеринського відділу освіти. Герої Соціалістичної Праці Діхтяров Сергій Саватійович (с. Олександрівка), Вітвіцький Олександр Павлович (с. Тарасівка). Всесвітньо відоме ім'я народного умільця в мініатюрі Михайла Григоровича Маслюка — учасника Всесвітніх виставок у Монреалі (Канада), Токіо (Японія), Москві (СРСР). А починав він працювати в одній із шкіл Жмеринського району, народився в с. Рижавці.

Природа

Рельєф району — хвиляста рівнина із невеликим схилом на схід та південний схід. Наявність балочної системи визначає водно-ерозійний характер рельєфу, але це дає змогу використовувати сільськогосподарську техніку. Ріки Рів, Рівець, Мурафа, Згар, Мурашка, їх притоки — спокійні, тихоплинні, повноводні. Ріка Рів — притока Південного Бугу, Мурафа і Мурашка- басейн Дністра.

Грунти району — сірі лісові опідзолені та сірі лісові суглинкові, мають малий вміст гумусу від 0,8 до 1,8 відсотка.

Чернятинський парк визнаний пам'ятником садово-паркової архітектури минулого, його взято під охорону як дендрологічний парк. Створювали його разом з палацом, площа парку 31 га. Його творець - садівник-пейзажист італієць Денис Маклед. Тут окліматизувались дерева: бархан амурський, дуб червоний, бук європейський, катальта бегоневидна, форзація плакуча, тамарикс чотиритичинковий — всього 120 видів різних дерев і чагарників.

Клімат

Клімат району помірно континентальний, з помірно м'якою зимою та теплим літом.. Він сприяє проведенню всіх сільськогосподарських робіт, відпочинку і туризму. Тривала й достатньо суха осінь з чудовими краєвидами. Привертають до себе увагу чисте повітря, велика кількість сонячних днів, лісові масиви, струмки і річки створюють комфортну зону. Територія району належить до першого помірно-теплого, вологого агрокліматичного району. Максимальна температура повітря може сягнути +38 °C, мінімальна — −33 °C, а середньорічна +7 °C. Такі кліматичні умови сприяють всебічному розвитку землеробства.

На території району 20 об'єктів заповідного фонду Вінницької області. Загальна площа їх складає 493,49 га. Розташований в межах Подільської височини.

З корисних копалин видобуваються граніт, вапняки для хімічної та цукрової промисловості, вапняк для випалювання вапна, будівельні піски, цегельна сировина. З 30 родовищ в наш час^[Коли?] розробляється 4, всі інші знаходяться в резерві.

Кожна долина, берег річки, парк, узлісся сприяють спілкуванню людини з природою. Парки та лісові масиви сіл Чернятин, Северинівка, Браїлів, Демидівка, Олександрівка, Носківці весною цвітуть і пахнуть черемхою та медунками, сади — духмяним вишнево-яблуневим цвітом. Над ріками і парками заливаються від співу птахи. Літо вражає своїм зеленим листям і буйним цвітінням трав, різних дерев-медоносів, ставкових лілій. А восени все переливається у яскраве різнобарв'я.

Шляхи

З півночі на південь район перетинає Південно—Західна залізнична дорога і проходять шляхи на Київ, та Кишинів. Існуюча мережа автомобільних доріг району має загальну довжину 384,3 км, із них 45% доріг із твердим покриттям.

Економіка

В експлуатації перебуває 150 км газових мереж, річне споживання природного газу — більше 1,273 млн. куб. м

Діють 1590 км ліній електропередач. Сумарне споживання електроенергії протягом року становить 150 млн. кВт/год.

Освіта

У районі функціонують заклади освіти: Чернятинський державний аграрний технікум та Браїлівське СПТУ № 6, загальноосвітніх шкіл І ступеня 3, шкіл І-П ступенів — 26, шкіл І — III ступенів 12. В них навчається 5131 учень. Дошкільних дитячих закладів — 10, у них вихованців — 290.

Культура

Галузь культури району об'єднує 20 Будинків культури, 36 сільських клубів, 61 бібліотеку, 4 музеї, в т. ч. державний музей П. І. Чайковського, Н. Ф. Фон-Мекк, народний музей Устима Кармалюка (єдиний на Україні). У смт. Браїлів та с. Станіславчик працюють філії Жмеринської музичної школи.

Жмеринчани свято бережуть історичне минуле свого краю. В селі Головченці, (нині Кармалюкове) народився і виріс легендарний народний герой, керівник селянського руху першої половини XIX ст. Устим Кармалюк. Тут створено його музей, у центрі села стоїть йому пам'ятник, мозаїчне панно, присвячене народному герою прикрашає сільський Будинок культури. У с. Станіславчик проживав свого часу видатний український письменник Михайло Коцюбинський.

Із селом Новоселиця пов'язане ім'я талановитої актриси та письменниці Софії Дідковської-Тобілевич. У різний час у с. Носківці перебували художник Антон Лямче, відомий російський поет Семен Надсон, поет-демократ Степан Руданський. Письменник Юрій Смолич неодноразово бував у Носківцях, відвідуючи рідну сестру, яка тут вчителювала. Письменник Яків Пантелеймонович Сікорський, автор книги «Не ходи манівцями», Андрій Гудима — письменник, поет навчалися в Носковецькій десятирічці.

Із селищем Браїлів пов'язане велике історичне минуле краю. Тут знаходиться архітектурний ансамбль Свято-Троїцького монастиря, в якому розміщений жіночий монастир; маєток Надії Філаретівни Фон-Мекк — меценатки класика російської музики Петра Ілліча Чайковського. (Він п'ять разів побував у Браїлові).

В с. Чернятин на початку XVIII ст. Ігнатій Вітославський збудував палац-фортецю. Будівля збереглася без особливих змін, у ній 29 кімнат, банкетний зал. Вона гідна людського подиву — це справжній витвір архітектурного мистецтва.

Лікувальні заклади

Районне територіальне медичне об'єднання має у своєму підпорядкуванні районну лікарню, 4 дільничні лікарні, 5 медамбулаторій, 47 фельдшерсько- акушерських пунктів. В усіх закладах працює 530 медпрацінників

Громади району

На території району діє 16 громадських організацій і 13 осередків політичних партій, 66 релігійних громад: 33 Московського патріархату; 5 — Київського патріархату; 8 — автокефальних; 2 — старообрядських; 4 — римо-католицьких; 1 — євангелійських християн-баптистів; 7 — християн євангельської віри; 5 — адвентистів сьомого дня.

Підприємства

• Демидівський гранкар'єр
• Браїлівський сокоморсовий завод
• Мартинівський спиртзавод
• Браїлівське ТОВ «Кристал»
• Чернятинський пивзавод
• швейна фабрика «Браїлівчанка»
• ТОВ "Конкорд» (с. Северинівка)
• Браїлівський цегельний завод
• «Агромаш» (м. Жмеринка)

Див. також

• Вінницька область
• Список районів України

Джерела

• Мислене древо