Тульчинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тульчинський район
Tylchynskyi rayon gerb.png Tulchinrayon prapor.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Вінницька область Вінницька область
Код КОАТУУ: 0524300000
Утворений: 1923
Населення: 57244 (на 1.08.2013)
Площа: 1120 км²
Густота: 51,7 осіб/км²
Тел. код: +380-4335
Поштові індекси: 23600—23665
Населені пункти та ради
Районний центр: місто Тульчин
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 23
Міста: 1
Смт: 2
Села: 39
Селища: 9
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 23600, Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. Леніна, 1, 2-24-01
Веб-сторінка: Тульчинська районна радаСторінка на сайті ОДА
Голова РДА: Бузік Анатолій Степанович
Голова ради: Авраменко Олексій Петрович

Тульчи́нський райо́н — район Вінницької області. Адміністративний центр — місто районного значення Тульчин. Територія району становить 1124 км², населення — 57244 (на 1.08.2013).

Географія[ред.ред. код]

Район розташований в південно-східній частині Вінницької області, яка у фізико-географічному відношенні належить до лісостепової зони, в південній частині Подільського плато, переважно вздовж річок Південний Буг та Сільниця.

Адміністративним центром району є м. Тульчин, віддалене від обласного центру (м. Вінниця) на 80 км.

Загальна протяжність автомобільних шляхів по району становить 406,7 км. В районі знаходиться 3 залізничних станції. Загальна довжина лінії залізниць близько 55 км. Є три залізничні станції: Журавлівка, Юрківка, Кирнасівка.

Територія району становить 1124 км², або 4,3 % до загальної площі Вінницької області. Загальна площа водного басейну становить 2402 га. Лісові площі становлять 19205 га, переважно дубово-грабові ліси. На території району існує 13 заповідних об'єктів площею 877,02 га, один із них загальнодержавного значення (582 га) і 12 місцевого значення.

На території району розташовані значні запаси корисних копалин: граніт — 21,8 га, глина — 15,8 га, пісок — 60 га.

Історія[ред.ред. код]

Перша документальна згадка про Тульчинський район відноситься до 1607 р. під назвою Нестервар, як фортеця для захисту від татар. Під стінами фортеці Нестервар в 1648 році в період національно-визвольної боротьби українського народу проти шляхетських поневолювачів, схрещували свої шаблі селянсько-козацькі загони Івана Ганжі та полковника Максима Кривоноса, а пізніше Семена Палія. До 1699 року на Тульчинщині панували турецькі яничари, після чого вона знову опинилась під п'ятою польської шляхти.

У 1793 році Тульчин стає повітовим містом Брацлавського намісництва.

З березня 1796 по березень 1797 року на Тульчинщині перебував великий російський полководець Олександр Васильович Суворов. Тут він навчав своїх чудо-богатирів долати ворога. В с. Тиманівці зберігаються криниці, які викопали і облаштували в свій час солдати О.Суворова, діє відкритий у вересні 1947 року народний музей фельдмаршала. Саме тут великий полководець написав свою геніальну працю «Наука перемагати».

У 1806 році на Тульчинській землі побував один із зачинателів української класичної літератури — поет і драматург, автор «Енеїди» і «Наталки Полтавки» — І. П. Котляревський.

З Тульчином пов'язані імена декабриста П. І. Пестеля, російського поета О. С. Пушкіна, художників І. М. Сошенка, П. Я. Рейхеля, А.Сокиринського, письменників Якова Качури, Петра Маруні, польського поета-демократа Юліуша Словацького. В с. Маньківка нашого району народився відомий український письменник-демократ А. П. Свідницький (1834–1871), автор роману «Люборацькі». В період з 1908 по 1921 рік на Тульчинщині перебував славетний український композитор М. Д. Леонтович, який працював в єпархіальному жіночому училищі викладачем співів.

Приєднання до Російської імперії не поліпшило становища місцевого населення. В серпні 1904 року спалахнув страйк столярів — перший організований виступ робітників Тульчина.

У роки громадянської війни на території району воювали частини 45-ї дивізії І.Якіра, кавалерійські частини Г.Котовського.

Тульчинський район утворено в березні 1925 року.

Під час Німецько-радянської війни (1941–1945) тульчинці воювали в складі багатьох частин і з'єднань під Москвою, Сталінградом, на Дніпрі і Одері. За роки війни було розстріляно близько 8 тис. мирних громадян, 4 тис. зігнано в табір смерті в с. Печера. Більше 8 тис. жителів району загинуло в боях.

За виявлений героїзм в роки війни 6 жителів району посмертно відзначені найвищою нагородою — Герой Радянського Союзу, серед них Бондарчук Пилип Якович із с. Зарічного, Гнатенко Григорій Іванович смт. Кирнасівки, Гриб Олексій Федорович с. Холодівки, Жарчинський Федір Іванович смт. Шпикова, Клименко Кіндрат Гаврилович с. Ш-Копіївської, Кучерявий Микола Олексійович с. Мазурівки. В березні 1944 року Тульчинський район звільнено від німецько-фашистських загарбників.

Транспортна інфраструктура[ред.ред. код]

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Район адміністративно-територіальний поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 23 сільські ради, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані Тульчинській районній раді. Адміністративний центр — місто Тульчин[1].

19 населених пунктів — Василівка, Ганнопіль, Журавлівка, Заозерне, Зарічне, Клебань, Кирнасівка, Крищинці, Михайлівка, Маньківка, Маркове, Одая, Станіславка, Тиманівка, Тульчин, Холодівка, Шпиків, Федьківка, Юрківка знаходяться в зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, у яких проживає 37483 чол., із них 6706 дітей, ліквідаторів-169, у тому числі І категорії — 28, ІІ категорії — 97, ІІІ категорії — 44 осіб.

Демографічна ситуація[ред.ред. код]

Статистичні дані на 01.12.2006 року: Кількість населення району становить 60401 чол., в тому числі:

  • міське — 24389 чол. (40,38 %)
  • сільське — 36012 чол. (59,62 %)

Щільність населення на 1км2 становить 18 осіб.

У 2006 році зареєстровано:

  • народжень 508;
  • смертей 1189;
  • одружень 387;
  • розлучень 206.

Природний приріст населення (-681).

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

Основною галуззю промислового виробництва є харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів. Підприємствами цієї галузі вироблено 98 % від усієї продукції району.

Лідером виробництва є ВАТ «Тульчинський маслосирзавод». Стабільно працювали: ТОВ «Тульчинм'ясо», ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат», РСТ, ТОВ «Діана».

У районі працюють ТОВ «Кирнасівкацукор», ТОВ «Тульчинський консервний завод», ТОВ «Панська долина», ВАТ «Тульчинська швейна фабрика», ТОВ «Тульчинський Агромаш», ТОВ ,,Шпиківський ДОЗ".

Аграрний сектор[ред.ред. код]

Сільськогосподарський комплекс район має зерново-буряковий напрямок з розвинутим м'ясомолочним тваринництвом.

Гуманітарна сфера[ред.ред. код]

У районі діють 3 навчальні заклади по підготовці молодших спеціалістів: технікум ветеринарної медицини Вінницького ВДАУ, ВПУ № 41, училище культури. Функціонує: 4 музичні школи (Тульчин, Кирнасівка, Шпиків, Тиманівка); 37 СЗШ, в яких навчається 6863 учнів, 5 позашкільних закладів (2 ДЮСШ, БДЮ, СЮН, ЦТТ). В загальноосвітніх школах району працює 752 педагогічних працівника, в тому числі з вищою освітою — 661, з яких 156 мають вищу категорію.

Медичне обслуговування населення району здійснюють: ЦРЛ, Кирнасівська міська, Шпиківська міська, Клебанська і Юрківська дільничні лікарні, 8 лікарських амбулаторій сімейного типу, 30 ФАПів. Мережа лікарняних закладів району нараховує 353 ліжок. Функціонує 21 аптечний заклад. Населення обслуговує 134 лікаря, 778 середніх медичних працівників та іншого медперсоналу. Всього 912 чоловік.

Крім цього, на території району розташовані 4 лікувально-профілактичні заклади обласного підпорядкування: Тиманівський протитуберкульозний санаторій, Тульчинський дитячий ортопедичний санаторій, Печерська обласна лікарня відновного лікування, Будинок дитини. Мережа закладів культури нараховує 36 клубних закладів і бібліотек, 5 музейних закладів. Діє 7 народних та 4 зразкових колективи.

В населених пунктах є 70 пам'ятників, 15 парків «Пам'ять», 13 меморіальних комплексів і 7 пам'ятників містобудування та архітектури.

Для занять фізичною культурою і спортом використовується 2 стадіони, 19 футбольних полів, 47 спортивних майданчиків, 37 спортивних залів. Діє 78 колективів фізичної культури і спорту. В районі зареєстровано і діє 67 районних осередків організацій політичних партій та 41 громадська організація, 54 релігійні громади, 13 конфесій.

Персоналії[ред.ред. код]

На території району народились:

Пам'ятки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]