Зазакі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зазакі
Zazaki, Dimili, Kirmanjki, Dimli, Dimilki, So-Bê, Zonê Ma
Zaza DialectsMap.gif
Поширена в: Туреччина, Німеччина, Казахстан
Носії: 1-3, 5 мільйони
Писемність: латиниця, арабський алфавіт
Класифікація: Індоєвропейська сім'я
індоіранської гілки
Іранська група
Західноіранська підгрупа
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 diq-південна
kiu-північна

Зазакі (п.-заз.Zazaki), також дімлі — одна з іранських мов північно-західної підгрупи.

Поширена серед народності Заза на території Туреччини — у східній Анатолії, між витоками річок Євфрат і Тигр, в провінціях Тунджелі, Ерзінджан, Бінгель, Сивас, Ерзурум, Варто, Елязиг, Діярбекір, Сіверек, Адияман, а також частково в декількох селах Малатьї, Мардіна, Мутко, Аксарая.

Мова споріднена до прикаспійських мов, перш за все талишської мови.

Носії мови зазакі зазвичай вважають себе частиною курдської спільноти, тому у курдській літературі зазакі зазвичай розглядається як діалект курдської мови. Проте відмінності між зазакі та іншими курдськими діалектами досить глибокі, взаєморозуміння між ними неможливе, у зв'язку з чим серед лінгвістів прийнято вважати зазакі окремою мовою[1]. На думку російського сходознавця І. А. Смирнової, мова зазакі є одною з двох складових діалектів курдської мови[2]. Однак це припущення неоднозначно сприймається багатьма сходознавцями [3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Л. А. Пірейко. Мова заза. Іранські мови II. Серія «Мови світу». - М.1999.
  2. І. А Смирнова, Керім Ейюб. Історико-діалектологічної граматика курдської мови. - М: Наука, 1999. — Стор 5
  3. A. Rielstope. Some questions on Kurdish. — London: Smith & Br., 2003.

Посилання[ред.ред. код]


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.