Скіфська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скіфська мова
Регіон: Скіфія, Сарматія
Носії: Мертва мова (переважно з II століття)
Класифікація: Індоєвропейські мови
Індоіранська гілка
Іранська група
Південно-східноіранська підгрупа
Офіційний статус
Коди мови
SIL xsc


Скіфська мова — мова європейських скіфів (сколотів) класичного та елліністичного періоду, яка належить до іранської мовної підгрупи, індоіранської групи індоєвропейської мовної родини.

Аналіз наявного матеріалу дає підстави для припущень, що скіфська мова належить до пд.-сх. групи іранських мов (разом з мовою пушту, бактрійською, муджанською мовами та мовою їдга).

Наразі можна говорити про наявність у скіфській цілої низки інновацій, які дають змогу відрізняти її від інших західно- й східноіранскіх мов (за винятком хіба що бактрійської) і постулювати існування вже в давнину південно-східноіранської мовної підгрупи...[1]

Мовний код: ISO 639-3: xsc .[2]

Фонетичні особливості скіфської мови за С. В. Кулландою[3][ред.ред. код]

Початкова
загальноіранська
Похідна
скіфська
Приклади
*d­, *­d- l
(окрім γd, nd)
Παραλάται = paraδāta-
Παιρίσαλος = Παιρισάδης
*xš- š/s-: Σαιταφάρνης < *Xšaitafarna
Ῥευσίναλος < Ῥευξιναλῶς
θ Σπαργαπείθης < *Spargapaiśa-
Ἀριαπείθης < *Aryapaiśa-
*­nt- -d- (?) Μαδύης < *mantu-
Ἀμάδοκοι < *a-mantu-ka-
*­θ- -ø- (?) *pāyah < *paθayah (з Ἐξαμπαῖος)
*­š- -ø- (?) σποῦ < *spaḱsu
καραρύες < *kərəšaru-
*h- -ø- (?) Ἀτέας < *Hatya-
*tṷ t (?) Τάξακις / Τόξαρις < *Tṷaxša-ka-
Σκόλοτοι < *Skula-tva
*ṷ- -ø- (?) Ὄρικος < *Ṷarika-/Ṵaryaka-

Скіфо-сколотські антропоніми у епіграфіці Північного та Північно-Західного Причорномор'я[ред.ред. код]

Агерр (грец. Ἄγερ(ρος)) — SEG 45:1026,16
Айлій (грец. ΑΙΛΙΟΣ) — легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕ ΑΙΛΙΟΣ
Акроса (грец. ΑΚΡΟΣΑ) — легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕ ΑΚΡΟΣΑ
Анагерр (грец. Άναγέρρης ) — ольвійське графіті грец. Άναγέρρης Άναχυρςő Σκ[ο]λότη[ς] Άπ[ό]λλωνι Βορῆι μέλι πατρ[ώιον άνέθηκεν]
Анахірс (Анахурс) (грец. Άναχυρςő) — ольвійське графіті грец. Άναγέρρης Άναχυρςő Σκ[ο]λότη[ς] Άπ[ό]λλωνι Βορῆι μέλι πατρ[ώιον άνέθηκεν]
Аргот (грец. Ἀργότας) — CIRB 75, IGDOlbia 4
Аріх (грец. Ἀρίχο̄ ) — IGDOlbia 3,1a
Асар (грец. Ἄσαρος) — CIRB 914
Атак (грец. Ἀτάκεος) — CIRB 914
Атей (грец. ΑΤΑΙΑΣ / ΑΤΑΙΑ) — легенди на монетах.

Бастак (грец. Βαστάκας) — CIRB 171

Дітагойя (грец. Διθαγοιαι) — SEG 37:674

Емінак (грец. Ἐμινακο̄ / [Ἐμι]νάκο̄ ) — IGDOlbia 3,4 SEG 32:803

Ідант (грец. ’Ιδ[αν]θος) — CIRB 75
Ідантем (грец. Ιδανθέμις) — SEG 32:724

Каніта (грец. Κανιται / ΚΑΝΙΤΟΥ) — IGBulg I² 41, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΚΑΝΙΤΟΥ
Коконак (грец. Κοκονακον) — SEG 52:742
Коландак (грец. Κολανδάκης) — Tolstoi, Graffiti 7

Лік (грец. ΛYΚΟ / ΛΥΚ / λύκος) — SEG 40:640,12, SEG 37:666,14c IGDOlbia 93

Мазіс (грец. Μαζις) — CIRB 200
Марзак (грец. Μαρζάκου) — CIRB 679
Матас (грец. Ματασυος·) — IGDOlbia 23, SEG 30:960, SEG 37:634, SEG 40:609

Октамасад (грец. Ὀκταμασάδεα) — IosPE I² 52:740
Октамасіад (грец. Ὀκταμασιάδης)

Палак (грец. Πάλακος) — IosPE I² 352
Пасік (грец. Π̣άσικον) — SEG 52:742

Ріндак (Рундак) (грец. Ῥύνδα[κος]) — SEG 44:653

Савмак (грец. Σαύμακος) — IosPE I2, № 352, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙ ΣΑΥΜ
Саріак (грец. Σαριακος / ΣΑΡΙΑ / [Σ]αρία) — IGBulg V 5003, CIRB 222, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΣΑΡΙΑ, IosPE II 116
Сенамоті(с) (грец. Σεναμωτις) — SEG 37:674
Скіл (Скул) (грец. Σκύλεω / ΣКYЛ) — IGDOlbia 4
Скілур (грец. Σκίλουρος) — IosPE I²668, SEG 37:674, SEG 37:674, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕ ΣΚΙΛΟΥΡΟΥ
Сколот (грец. Σκ[ο]λότη[ς]) — ольвійське графіті грец. Άναγέρρης Άναχυρςő Σκ[ο]λότη[ς] Άπ[ό]λλωνι Βορῆι μέλι πατρ[ώιον άνέθηκεν]

Тануса(л) (грец. ΤΑΝΟΥΣΑ /Τανυσάλου) — CIRB 708, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΤΑΝΟΥΣΑ
Тапересай (грец. Ταπερεσαίο) — CIRB 219, IosPE IV 388
Тарг(а) (Тарка(а)) (грец. Ταρκῃ / Ταργα / Ταργο) — низка графіті зі святилища в урочищі Джангюль.
Тірбак (Турбак) (грец. Τυρβακ[ος(?)]) — SEG 48:1021,2

Фанісал (грец. Φανισαλους)

Ханак (грец. Χανάκης) — CIRB 943
Хараспа (грец. ΧΑΡΑΣΠΟΥ) — легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩ(Σ) ΧΑΡΑΣΠοΥ
Хімінак (Хімунак) (грец. "Χιμυνακης") — SEG 40:635

Джерела[4][ред.ред. код]

  • (рос.)ВИТЧАК К. Т. СКИФСКИЙ ЯЗЫК: ОПЫТ ОПИСАНИЯ. Вопросы языкознания № 5, 1992
  • (рос.)С. В. Кулланда. Еще раз о скифском языке. Orientalia et Classica. Труды Института восточных культур и античности. Выпуск VI. 2005
  • (рос.)Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
  • (рос.)Иванчик А. И. К вопросу о скифском языке. ВДИ № 2. 2009.
  • (рос.)С. В. Кулланда. Скифы: язык и этнос. ВЕСТНИК РГГУ № 2 (63). Москва. 2011


Примітки[ред.ред. код]

  1. (рос.)Кулланда С. В. Уроки скифского. Вопросы языкового родства. 5. 2011
  2. окремої уваги потребує коментар-опис англ. "An ancient language of Central Asia. 6th to 1st centuries BC" — укр. "Стародавні мови Центральної Азії. VI - I ст.ст. до н. е.(?)" Враховуючи невеликий обсяг наукової літератури, присвяченої власне скіфській мові, та відсутність посилання чи окремого коду для мови скіфів європейських, припустимо, що, принамні наразі, такі узагальнення можливі.
  3. (рос.)Кулланда С. В. Уроки скифского. Вопросы языкового родства. 5. 2011
  4. в якості джерел використано виключно академічні праці щодо скіфської мови, видані починаючи з публікації Вітчака К. Т., тобто з 1992 р., в яких висловлено різні (часом протилежні) думки