Середньоперська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Середньоперська мова (пехлеві) — мертва мова іранської групи; була офіційною мовою Сасанідської імперії. Використовувалася в південній частині Ірану в III-VII ст. Є наступницею давньоперської мови і попередницею новоперської. Первинний ареал — південна частина ІрануПарс. Пізніше - літературна та офіційна мова всієї Персії в часи Сасанідів (III-VII століття). Від VII століття, після завоювання Ірану арабами, мова збереглася в зороастрійських громадах Ірану та Індії.

Різновиди мови[ред.ред. код]

  • Так звана книжна середньоперська — мова духовної (зороастрійської) і світської літератури
  • Маніхейська середньоперська — мова документів маніхейських громад

Використовувалися дві системи написання [1], які базувалися на різновидах арамейської графіки:

Найбільш стародавні пам'ятки - легенди на монетах правителів Парсу (II ст. до н.е.). А найважливішою літературною пам'яткою середньоперської мови є переклад Авести з авестійської мови. Пізнішою формою середньоперської мови є парсі (пазенд), перехідна до новоперської мови, яка збереглася виключно як літературна [2] у парсів, як і в «бехдінів» чи гебрів Ірану, які, однак, в якості літературної частіше використовують класичну перську мову.

Перехід до класичної форми фарсі[ред.ред. код]

Сучасний нащадок середньоперської мови - новоперська. Зміни між пізнім середньовічним етапом фарсі та раннім новоперським були дуже поступовими, і в X-XI століттях, середньоперські тексти можна було цілком легко прочитати (звичайно ж, мається на увазі вголос) і вони були зрозумілі носіям ранньоновоперської мови. Однак є певні розбіжності, які вже існували приблизно з кінця Х століття:

  • падіння початкових ненаголошених голосних
  • епентеза голосної в початкових скупченнях приголосних
  • втрата -g при кінці слів
  • заміна початкового w- на b- або ж (gw- → g-)
  • істотні зміни в дієслівній системі, основним чином втрата цілого ряду форм суб'юнктиву та оптативу (деякі заморожені форми їх вживання збереглися в класичній поетичній мові), зростання вжитку дієслівних префіксів.
  • зміни в лексиці, особливо заміна великої кількості своїх оригінальних слів на арабізми, тюркізми і, з XIX століття — на слова з англійської, французької і навіть російської (рідкісні випадки - самовар, эстакан) мови.
  • заміна пехлевійського і маніхейського написання, перше з яких було логографічним, на арабську абетку, до якої було додано 4 літери.

Граматичний огляд[ред.ред. код]

Іменники[ред.ред. код]

Число

Середньоперська мова розрізняла однину і множину, а релікти двійні зникли. Множина позначалася за допомогою суфіксу
-ān ймовірно від древньоперського -ānam
-īhā ймовірно від древньоперського -θwa

Форми однини можуть йти після числівника 2 або більше, а також після займенника множини:
dō bunistag - «2 основні принципи, 2 архетипи»
was kas - «багато людей»

Крім цього, середньоперська має абстрактний суфікс -īh, який іноді фігурує як колективна множина:
zanīh - «жінки»
gurgīh - «вовки»
šēdaspīh - «римляни, візантійці» («ті, що мають білих коней»)

Відмінки

У ранній період мови розрізняють два відмінки, але в пізніший період прямий відмінок почав зникати (прямий відмінок був продовженням називного однини у древньоперській -a і авестійській -ō) і також пізніше почали пропадати форми родового відмінка однини (з древньоперської -ahyā, авестійської -ahe; родовий множини закінчувався на -ā/ī/ūnām):

*as «кінь» Singularis Pluralis
назив. as as
родов. asē asān

у випадку r- основи було таке відмінювання:

brād «брат» Singularis Pluralis
назив. brād brādar
родов. brādar brādarān
duxt «донька» Singularis Pluralis
назив. duxt duxtar
родов. duxtar duxtarān
*xwāh «сестра» Singularis Pluralis
назив. xwāh xwāhar
родов. xwāhar xwāharān

Прийменники відміняються як іменники. Порядку слів строго не дотримується:
frēstagān wuzurgān = wuzurgān frēstagān

Порядок слів (Ім'я)

A) Керуючий іменник передує означальному іменнику:
1. З відносною часткою (ізафетом):
xwadāy ī xwadāyān «господар господ, бог богів»
dēn ī weh «блага віра»
pus ī man «мій син»

2. Без відносної частки:
pusān rōšnān «сини світу»'
šahryār wuzurg «великий князь»

Коли керуючий іменник іде з невизначеним артиклем, ізафет усувається: dast-ē jām «жменя трофеїв (небагато трофеїв)»
kanīzag-ē weh «добра дівчина»
B)Керованому іменнику передує керуючий:
ērān šahr «країна іранців»
ādarān šah «король вогнів»
garm xwarišn «гаряча їжа»
man pus «мій син»

Приклад відносного займенника як прямого об'єкту:
u-mān mā bar ō gumāngarīh «і не введи нас у спокусу»

Прикметники[ред.ред. код]

Мають ступені порівняння як і у багатьох інших індоевропейських мовах: A) Порівняльна форма: -tar, -dar (після голосних, r, m і n)
В якості частки порівняння використовується az і
az wad wattar «гірше з гірших»
kam wattar ast kū «менш погано, ніж (як)»

B) Найвища: -tom, -dom (після голосних, r, m і n)
Деякі прикметники приймають суперлативний суфікс -ist, наприклад заморожене: wahišt (дослівно-«найкраще»), behešt тепер заморожене і означає як в класичній, так і в сучасній фарсі - «рай».

Дієслова[ред.ред. код]

Дієслівні закінчення в теперішньому часі Praesens

Indik. Konj. Imper. Opt.
1. Sg. -ēm -ān -tom -ēn
2. Sg. -ēh -āy -ø
3. Sg. -ēd -ād -ēh
1. Pl. -om, -ēm
2. Pl. -ēd -ād -ēd
3. Pl. -ēnd -ānd


Допоміжне дієслово

бути дійсний кон'юнктив бажан. наказ. імперфект.
1. Sg. hēm
2. Sg. bāš
3. Sg. ast hām anād
1. Pl. hōm
2. Pl. hēd hān bāwēd
3. Pl. hēnd hānd anānd


Прислівник теперішнього часу
-āg і -ān, і заморожені залишки форм на -and.

Прислівник приналежності чи віддієслівний іменник -išn.

Прислівник минулого часу -t, -tag

з їх допомогою утворюються форми минулого часу аналітично, використовуючи допоміжне дієслово.
Інфінітив: -tan

Виноски[ред.ред. код]

  1. Nyberg H. S., A manual of Pahlavi, pt. 1, Texts, alphabets, index…, Wiesbaden, 1964; pt. 2, Ideograms, glossary…, Wiesbaden, 1974
  2. Розмовні мови парсів - ґуджараті, англійська та індустані у формі урду чи хінді, у гебрів є свій діалект «габрі» — не рідня перській мові

Література[ред.ред. код]

  • Молчанова Е. К. Основные вопросы синтаксиса среднеперсидского языка (книжного пехлеви): Автореф. дис. на канд. филол. наук. М., 1966.
  • Расторгуева В. С. Сравнительно-историческая грамматика западноиранских языков. Фонология. М., 1990.
  • Расторгуева В. С. Среднеперсидский язык. М., 1966.
  • Расторгуева В. С., Молчанова Е. К. Среднеперсидский язык // Основы иранского языкознания. Среднеиранские языки. М., 1981.

Посилання[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.