Мазандеранська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мазандеранська (мазендеранськ) мова
Māzərūni مازرونی -Mazəni مازنی
Tapəri تپری
Поширена в: Іран Іран (провінція Мазандаран, деякі райони Тегерану, Голестан, Семнан, Хорасан)
Носії: від 3 до 4,5 млн. (Рідна), усі носії двомовні (друга - фарсі)
Писемність: арабсько-перське (перський алфавіт)
Класифікація: Індоєвропейська сім'я: іранська гілка:: північно-західно-іранська група
Офіційний статус
Регулює: Лінгвістичний факультет Університету Бабол
Коди мови
ISO 639-2 ira
ISO 639-3 mzn

Мазандеранська мова (самоназва - مازرونی زیوون, Mazandarani або Tabari), також відома під назвами Mazeniki, Taperki - іранська мова північно-західної гілки. Поширена в основному в іранських провінціях Мазандаран і Голестан.

Мазендаранці практично всі двомовні (друга мова - перська).[1][2]

Перси частково можуть розуміти мазендеранську мову, хоча граматика і словник останньої архаїчніші ніж у фарсі.[3][4][5].

Історія[ред.ред. код]

Серед живих іранських мов мазандеранська має одну з найбільш довгих письмових традицій, з 10 до 15 століть, коли Мазендеран користувався відносною незалежністю [6]. Мазандаранською мовою створена багата література, зокрема, Марзбан-наме (пізніше ця праця перекладена на перську мову), поема Амір Пазеварі. Однак з 15 ст. намітився занепад у використанні мазандеранської мови, оскільки місцева адміністрація почала переходити і в 17 ст. остаточно перейшла на перську мову.[7].

Мазандеранська мова - найближчий родич гілянської (ґілакі), зі значною схожістю в лексиці і граматиці. Обидві зазначені мови, на відміну від перської, не підпали під вплив сусідніх арабської і тюркських мов.[8]

Граматика[ред.ред. код]

Мазандаранські і ґілянські діалекти

Мазандаранська мова - флективна. Категорія граматичного роду відсутня.[9] Звичайний порядок слів - SVO [10].

Морфологія[ред.ред. код]

Відмінки[ред.ред. код]

Відмінок Позиція Значення
Səre-a номінатив Дім
Səre re аккузатив Дім
Səreo вокатив О будинок!
Səreşe Родовий Будинку
Səre re датив Дому
Səre Həje аблатив Біля будинку

Прикметники[ред.ред. код]

Прикметник Позиція Значення
And-e Səre аплікатив
Gat Səre компаратив Великий будинок
Ota Səre детермінатив Цей будинок
Səre Суперлатив Xaar Səre

Суфікси[ред.ред. код]

Мазандеранська мова - синтетична і використовує велику кількість суфіксів для утворення прикметників, дієслів та особливо іменників.

Правопис[ред.ред. код]

Персо-арабський алфавіт і романізація[ред.ред. код]

Мазендеранська користується персо-арабським алфавітом [11]. Латиницю для мазендеранського алфавіту запропонував Джахангір Наср Ашраф для використання в словниках як транслітерації.

Лексика[ред.ред. код]

Мазандеранська мова зберегла ряд архаїчних індоєвропейських слів, які зникли в інших іранських мовах, в тому числі у перській. Нижче наведено список декількох мазандеранських слів у порівнянні з їх англійськими «родичами».

Англійська Мазандеранська Перська Тип
New Neu Nau / no Прикметник
Great Geat Bozorg Прикметник
Better Better Behtar Прислівник
Been Bine Budeh / Shodeh Допоміжне дієслово
Be Be Budan Інфінітив
Moon Moong Mâh Іменник
Tulip Tulip Lâleh Іменник
Cow Guw Gâv Mâda Іменник
My Me az man Займенник
Let (нім. lass) Lass Derang Дієслово
Gab Gab (у перській - запозичення з мазандеранської) Goftogu

Дієслово

Right Rast Râst / Haq / Amud Прикметник

Вплив мазандеранської на інші мови[ред.ред. код]

Сучасний Іран[ред.ред. код]

В Ірані існує безліч компаній, назви яких утворені від мазандеранських слів.

Неіранські мови[ред.ред. код]

Ряд мазандеранських запозичень є в туркменській[12]. Санскрит також має ряд спільних слів з мазандеранською - наприклад, vrika - санскр. «Вовк», в мазандеранській - varg (як і в шведській).

Дану схожість можна пояснити загальними індоєвропейськими ідентичностями, а не прямим запозиченням.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Kalbāsi, Iran, 2004, "Gozašte-ye Naqli dar Lahjehā va Guyešha-ye Irāni", Dialectology, Journal of the Iranian Academy of Persian Language and Literature, vol. 1, No.2, pp.66-89.
  2. [1], p.66.
  3. 1372, "Pishvandha-ye tasrifi va ešteqāqi dar afāl e Guyesh e Māzandarāni Kelārdašt, "Majalle-ye Zabānshenāsi, sāl.1, no.1, pp. 88-105
  4. Le Coq, P., 1989, "Les dialects Caspiens et les dialects du nord-ouest de l'Iran," in Schmitt, R. (Ed), Compendium Linguarum Iranicarum, pp.296-312, Wiesbadan.
  5. Melgounof, G., 1868, «Essai sur les dialects du Masenderan et du Guilanla pronunciation locale», Zeitschrift der Deutschen Morgenlandischen Geselaschaft, vol.xxII, pp. 195-224.
  6. Windfuhr, GL,New Iranian languages : Overview. In R. Schmitt. (Ed.), Compendium linguarum Iranicarum (pp. 246-49). Wiesbaden: L. Reichert, 1989.
  7. http://www.tc.columbia.edu/students/sie/LCEjr05/pdfs/Borjian.pdf
  8. Ethnologue report for language code: mzn <! - Bot generated title -->
  9. She means only her `husband':
  10. tonekaart.ir < ! - Заголовок доданий ботом -->
  11. [ http://www.language-keyboard.com/resource/indo-euro/mazanderani.htm http://www.language-keyboard.com/resource/indo-euro/mazanderani.htm]
  12. Jahangir Nasr Ashrafi, 2005, Dictionary of Tabari, Vol 5, comparison between Mazanderani and Turkmen

Література[ред.ред. код]

  • Habib Borjian, Archiv Orientálni, 2006, The Oldest Known Texts in New Tabari: The Collection of Aleksander ChodŸko, 74/2, pp. 153–171.
  • Dr. Borjian, Habib; 2006; Amir Pazevari (legendary poet of Mazandarani language), University of Minnesota, United States
  • Habib Borjian, Iranian Studies, 2006, A Mazandarani account of the Babi Incident at Shaikh Tabarsi, 39/3, pp. 381–400.
  • Habib Borjian, Guyesh-shenâsi, 2006, Textual sources for the study of Tabari language I. Olddocuments, no. 4.
  • Nawata, T; 1984; Mazandarani; Asian and African Grammatical Manual, No 17, Tokyo, ILCAA
  • Johannes Albrecht Bernhard Dorn, 1860-66, Masanderanische Sprache (I—II/1, 3, St. Petersburg)
  • Satoko Yoshie, 1998, Sari Dialect (of Mazandarani language), Institute for the Study of Languages and Cultures of Asia and Africa, Tokyo, Japan [2][3][4]
  • Dr. Shokri, Guiti; 1995, Sari Dialect (of Mazandarani), Tehran, Institute for Humanities and Cultural Studies.
  • Dr. Shokri, Guiti; 2006, Ramsari Dialect , Tehran, Institute for Humanities and Cultural Studies.
  • Chodzko, Alexander, 1842, Specimens of the popular poverty of Persia as found in the adventures and improvisations of Kurroglou, the bandit- minstrel of Northern Persia; and in the songs of the people inhabiting the shores of the Caspian Sea. Orally collected and translated, with philological and historical notes, London, pp. 510–517, 568—581.
  • Christensen, A.; 1995 (tr); Contributions a la dialectologie iraniene, Dialect Guiläki de Recht, (Guyesh -e Gilaki-ye Rasht) translated, with notes by Ja‘far Khomāmi Zāde, Tehran.
  • DeMorgan,J., 1904, Mission Scientifique en Perse, vol.5,Etudes linguistiques(I.) Dialectes du Kurds. Langues et dialects du nord de la Perse, Paris, pp. 200–246.
  • Geiger, w., &., Wilhelm Kuhn, 1898—1901; Die Kaspischen Dialekte;Grundriss der Iranischen Philologie , 1Band, 2Ab., Strassburg. pp. 344–380..
  • Dorn B. (ed.); 1860—1866; Kenntniss der Iranischen Srachen, St. Petersburg.
  • Lambton, A.K.S.; 1938, Three Persian Dialects, London.
  • Le Coq, P.; 1989; Les dialects Caspiens et les dialects du nord- ouest de l, Iran in Schmitt, R. (ed), Compendium Linguarum Iranicarum, pp. 296–312, Wiesbaden.
  • Makenzi, D.; 1969; Iranian Languages, in Sebeok, Thomas, A. (ed), Current Trends in Linguistics, Vol.5, pp. 450–477, Nederland. MG.
  • Melgounof, G., 1868, Essai sur les dialects du Masenderan et du Guilanla pronunciation locale, Zeitschrift der Deutschen Morgenlandischen Geselaschaft, vol.xxII, pp. 195–224.
  • Mozaffari, M., V., 1979, Noqāndāri, Langrud.
  • Nowata, T., 1948, Māzandarāni, (Asian and African Grammatical Manual, No 17), ILCAA, Tokyo.
  • Oranski, I., M., 1979, (tr.), Moqaddame -ye Feqholloqe- ye Irani, translated by Kešāvarz, Tehran.
  • Purriyahi, M., 1971, Barresi-ye dastur-e Guyesh-e Gilaki-ye Rasht (A Grammatical Study of Gilaki dialect of Rasht), (Ph. D Thisis), Tehran University.
  • Sartip pur, J., 1990, Vižegihā-ye Dasturi va Farhang-e vāžehā-ye Gilaki (Grammatical Characteristics and Glossary of Gilaki), Rasht.
  • Shokri, G., 1990, Verb Structure in Sāri dialect, Farhang, Vol.6, pp. 217–231, Institute for Humanities and Cultural Studies, Tehran.
  • ----------, 1998, Māzi -ye Naqli dar Guyeshhā-ye Gilaki va Mazandarāni (Present perfect in Gilani and Mazandarāni Dialects), Nāme-ye Farhangestān, The Quarterly Journal of Iranian Academy of Persian Language and Literature, vol.4, No.4, Tehran.
  • ----------, 2002, Verb Structure in Rāmsari Dialect, Professor Jes Peter Asmussem, Memorial Volum, Copenhagen, pp. 83–111.
  • ----------, 1356, Farhang e Semnāni, Sorxe i, Lāsgerdi, Sangsari, šahmizādi, Vezārate Farhang o Honar, Tehrān.
  • Sokolova, V.S. & Grjunberg, A.L.; 1962; История изучения бесписменных иранских языков (Istorija izuchenija bespis`mennyx iranskix azykov), lzd. AN SSSR, Moscow, pp. 118–147.
  • A manuscript of Maghamat e Hariri in Arabic with translation into Mazandarani Tarjome -ye Maghamat e Hariri, Teheran, Malek library. (600 A.H)
  • Zav`jalova, V:I:, 1956, Novye svedenija po fonetike iranskix jazykov, Gilanskij I mazanderanskij jazyki, Trudy Instituta Jazykoznaija AN SSSR, Moskva, vol.6, pp. 92–112.
  • Yoshie, Satoko, 1996, Sāri Dialect, Iranian Studies, No.10, ILCAA, Tokyo.

Посилання[ред.ред. код]