Залужжя (Кременецький район)
| село Залужжя | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Громада | Шумська міська громада |
| Облікова картка | село Залужжя |
| Основні дані | |
| Засноване | 1513 |
| Населення | 338 |
| Територія | 0.870 км² |
| Поштовий індекс | 47105 |
| Телефонний код | +380 3558 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°08′44″ пн. ш. 26°04′12″ сх. д. / 50.14556° пн. ш. 26.07000° сх. д.Координати: 50°08′44″ пн. ш. 26°04′12″ сх. д. / 50.14556° пн. ш. 26.07000° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59 |
| Карта | |
  Залужжя | |
 Залужжя | |
| Мапа | |
| |
Залу́жжя — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. Населення — 338 осіб (2018).
Село Залужжя знаходиться на північній околиці Подільської височини за 10 км від горбогірного Кременецького кряжу. Воно лежить на лівому схилі долини невеликої річки Трибушівки. З усіх боків село оточують луки, від цього і походить його назва. Поверхня території погордована, розчленована кількома ярами та балками, абсолютні висоти змінюються від 235 до 290 метрів над рівнем моря. Клімат помірно-континентальний.
Історія[ред. | ред. код]
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Перша писемна згадка — 1513 року. Тоді селом володів Богуш Боговитин, підскарбій литовський. Пізніше належало до Марії Сімашкової, до Рохманівського ключа.
За переписом 1911 року велика земельна власність (690 десятин) належала до Автергофів. У селі був палац «Замок» власність війта Шумської гміни Єжи Альтергофа (Auterhoffa).
На початку ХХ століття третину населення с. Залужжя становили поляки. В 1943 році село було повністю спалене до останньої хати. Мешканці цього села шукали прихистку у родичів, які проживали у сусідніх селах, а поляки змушені були виїхати у місто Вроцлав (Польща). Ближче до зими селяни стали повертатися на свої місця, де жили раніше. Деякі з них стали будуватися, а дехто перезимовував у льохах.
За свідченням односельців-старожилів, на місці теперішньої школи до війни була красива двоповерхова школа. У ній навчалися діти українців та поляків, яких в селі було багато. 1943 року село було спалене, у тому ж числі знищена школа. У післявоєнні роки діти ходили до школи в с. Рохманів, а в 1946 році було засновано школу, яка спочатку знаходилася у будинку жителя села. В 1954 році школу перенесено в новозбудоване приміщення, у якому вона знаходиться до цього часу.
Довгий період в одному приміщенні знаходилися школа, клуб, бібліотека та медпункт. Проте, для фельдшерсько-акушерського пункту пізніше побудували нове приміщення. Клуб та бібліотека були закриті, приміщення руйнувалося. У 2006 році розпочали роботи з капітального ремонту школи.
21 квітня 1989 року розпочали будівництво нової церкви (Церква Св. Апостолів Петра і Павла).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.[2]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Церква Святих Апостолів Петра і Павла (1993).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека, ФАП, магазин.
Відомі люди[ред. | ред. код]
У селі народився громадський діяч і господарник В. Попик.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання[ред. | ред. код]
- Село Залужжя // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Тернопільський Енциклопедичний Словник, том І
| ||||||||