Кайґара (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кайґара
рос. Сигнальный, яп. 貝殻島
Острів Кайґара (Сигнальний)

Карта
Кайґара на мапі островів Хабомай
Кайґара на мапі островів Хабомай
Кайґара на мапі островів Хабомай
Географія
43°23′42″ пн. ш. 145°51′33″ сх. д. / 43.39500000002777824° пн. ш. 145.85944000002777443° сх. д. / 43.39500000002777824; 145.85944000002777443Координати: 43°23′42″ пн. ш. 145°51′33″ сх. д. / 43.39500000002777824° пн. ш. 145.85944000002777443° сх. д. / 43.39500000002777824; 145.85944000002777443
Місцерозташування Тихий океан
Акваторія Радянська протока
Група островів Курильські острови
Площа 0,0007 км² 
Довжина 0,20 км
Найвища точка 2 м
Країна
Японія Японія/Росія Росія[1]
Регіон Префектура Хоккайдо[2]/Сахалінська область[3]
Район м. Немуро[2]/Южно-Курильський район[3]
Населення 0 (2011)
Кайґара. Карта розташування: Японія
Кайґара
Кайґара
Кайґара (Японія)
Кайґара. Карта розташування: Росія
Кайґара
Кайґара
Кайґара (Росія)
Мапа

Кайґара (рос. Сигнальный, яп. 貝殻島, かいがらじま, кайґара-дзіма) — острів, складова Південної Курильської гряди, один з групи островів Хабомай.

Розташований в північно-західній частині банки Небезпечної між островом Хоккайдо (3,7 км до Хоккайдо) та Суйшьо (Танфільєва) (4 км). Найближчий острів Одоке (Рифовий). Острів Кайґара знаходиться в Радянській протоці. Є найпівденнішою та найближче розташованою де-факто контрольованою Росією територією до Японії.

На острові є автоматичний маяк Сигнальний. Маяк був встановлений в 1936 році, автор проекту - японський інженер Міура Синобу. Японія розглядає острів як продовження берегової лінії свого острова Хоккайдо та як і всю групу Хабомай — не відносить до Курильських островів.

Історія[ред. | ред. код]

Острів Кайґара за результатами першого російсько — японського договору про розмежування кордонів (Сімодський трактат) відійшов разом з південними Курилами до Японії. А з 1945 р. окупований Росією. По результатам Другої світової війни та капітуляції Японії. Японія не визнає російську юрисдикцію над островом та всіма південними Курильськими островами. Згідно позиції Японії він входить до складу м. Немуро, центру однойменного округу. В складі СРСР острів спочатку увійшов до складу Південносахалінської області. А з 1946 р. — Сахалінської області. СРСР та Росія як його наступниця пропонує віддати Японії групу Хабомай та о. Шикотан за умови визнання нею російської юрисдикції над островами (Радянсько-японська декларація (1956)). Японія на це не погоджується.

Назва дана рішенням виконкому Сахалінської обласної Ради депутатів трудящих 17 квітня 1952 року.

З 1963 року поблизу острова японськими рибалками за міжурядовими і міжвідомчими угодами між Росією і Японією ведеться промисел морської капусти. У зв'язку з тим, що Сигнальний є найближчою точкою оспорюваних Японією територій, у води поблизу острова організовуються японські оглядові екскурсії.

Дивись також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Маяк на острові Кайґара. Вид з японського мису Носаппу, о. Хоккайдо
Маяк поближче
Маяк на острові Кайґара до затоплення острова
Маяк після затоплення


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Згідно позиції Японії острів є виключно японським та знаходиться в акваторії округу Немуро префектури Хоккайдо. Адже вона вважає о-ви Хабомай своїми. Росія вважає острів своїм, що знаходиться в акваторії Южно-Курильського району Сахалінської області, о-ви Хабомай визнає власними.
  2. а б Згідно позиції Японії
  3. а б Згідно позиції Росії