Кам'янець (давньоруське місто)
| Кам'янець | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Основні дані | ||||
| —?— | ||||
| Перша згадка | 1196 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
|
| ||||
|
| ||||
Кам'янець у руських літописах — місто в східній частині Волинського князівства.
Місцезнаходження[ред. | ред. код]
Спочатку літописний Кам'янець зіставлявся із сучасним Кам'янцем-Подільським. Згодом Н. П. Барсов на основі аналізу літописів прийшов до висновку про помилковість цього твердження і припустив, що Кам'янець відповідає селу Кам'янка на лівому (західному) березі річки Случі[1][2]. Відповідно до сучасної історіографії, Кам'янець відповідає сучасному Камінь-Каширському[3].
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка стосується 1196 року, коли околиці міста були атаковані Ростиславом Рюриковичем під час війни його батька Рюрика Ростиславича київського з Романом Мстиславичем волинським[1].
У 1211 році після вигнання з Галича син Романа Данило поїхав з матір'ю в Угорщину, а Василько став князем у Кам'янці, але стійке удільне князівство в Кам'янці не утворилося.
У 1228 році у розпочатій після смерті Мстислава Удатного війні Данило витримав в Кам'янці облогу київськими, чернігівськими, пінськими та половецькими військами. Стосовно цих подій Кам'янець російським літописом іноді тлумачиться[4] як Кременець (через неприступність останнього; в 1226 році не взятий угорцями, в 1240 році він один із небагатьох міст на Русі, що не взятий монголами).
У 1236 році Кам'янець осаджувався угорцями.
1239 року стосується неоднозначна звістка літопису про захоплення в Кам'янці князем Ярославом (Всеволодовичем[5][6] або Інгваровичем[7][8]) сім'ї Михайла чернігівського, який втік із Києва в Угорщину.
У 1240 році під час монгольської навали Кам'янець був узятий монголами. Звістка літопису: І приде Кам'янцю, Ізяславу, взят' я. Відів' ж Крем'янець і град Данилів, яко не можливо прияти йому, і відійшов від ніх. іноді тлумачиться[5] так, що був узятий Кам'янець, що належав Ізяславу, а Кременець, що належав Данилу, уцілів. Можливо, Кам'янець був наданий Данилом Ізяславу (за однією з версій, Новгород-Сіверському) після розгрому монголами Чернігово-Сіверського князівства (як Луцьк був наданий Михайлу).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Барсов Н. П. Примечание 209 // — 2-е изд., испр. и доп. алф. указ. — Варшава : Тип. К. Ковалевского, 1885. — С. 287—290.
- ↑ Каменец, древнерусский город // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Войтович Л. В. Кордони Галицько-Волинської держави [Архівовано 10 липня 2019 у Wayback Machine.], 2011, стр. 13.
- ↑ Греков И. Б., Шахмагонов Ф. Ф. «Мир истории. Русские земли в XIII—XV веках». М.: «Молодая гвардия», 1988. ISBN 5-235-00702-6
- ↑ а б Карамзин Н. М. История государства Российского [Архівовано 27 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Горский А. А. — М., 1996. — С. 13, 25-26.
- ↑ Грушевский М. С. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Майоров А. В. — СПб : Университетская книга, 2001. — С. 320, 480. — ISBN 5-323-00013-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Галицько-Волинський літопис [Архівовано 16 березня 2009 у Wayback Machine.]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |