Карло Бугатті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карло Бугатті
Carlo Bugatti

При народженні Carlo Bugatti
Народження 16 лютого 1856(1856-02-16)
Мілан
Смерть 31 березня 1940(1940-03-31) (84 роки)
  Мольсайм
Національність італієць
Країна Італія, Франція
Жанр ужиткове мистецтво
Навчання Академія Брера, Академія красних мистецтв в Парижі
Діяльність митець, архітектор, дизайнер, cabinetmaker
Напрямок Сецесія
Роки творчості 1880-1935
Твори ювелірні вироби, музичні інструменти, меблі
Діти Rembrandt Bugattid і Бугатті Етторе
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея Вікторії, Національний музей світових культурd[1], Музей мистецтва Метрополітен[2] і Клівлендський музей мистецтв

CMNS: Карло Бугатті у Вікісховищі

Карло Бугатті (італ. Carlo Bugatti; 16 лютого, 1856, Мілан, Італія — 31 березня, 1940, Мольсайм, Франція) — ключова фігура італійського дизайну меблів зламу ХІХ–ХХ ст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походить з родини італійських ремісників. Дід митця і батько-архітектор (Джованні Луїджі Бугатті ) працювали каменярами, різьбярами і декораторами. Перші художні навички отримав від них. Навчався в Мілані в академії Брера. А з 1875 року навчався в Академії красних мистецтв в Парижі. Позиціонував себе архітектором, хоча будівельної активності митця не зафіксовано.

Практично життя і творчість митця проходили то в Італії, то у Франції. 1880 року він заснував меблярну майстерню в Мілані, а її відділок відкрив у Франції. Перше світове визнання прийшло до Карло Бугатті в 1888 році.

Працював дизайнером ювелірних виробів і музичних інструментів. Брав участь у декількох міжнародних виставках як виробник меблів, серед яких виставки в Мілані (1888 року) і Лондоні, потім в Амстердамі та Антверпені. Авторитет дизайнера та виробника екстравагантних меблів він довів і на Всесвітній виставці 1900 року в Парижі та 1902 року в Турині. Сенсацію 1902 року на виставці в Турині викликав дамський письмовий стіл роботи Карло Бугатті з деревини і покриттям пергаментом на стулкою міді. Майстер відійшов від справ лише 1935 року, за п'ять років до смерті.

Художня манера[ред. | ред. код]

Карло Бугатті виробив оригінальний і екстравагантний меблевий стиль, котрий лише хронологічно збігався зі стилем модерн (Сецесія). Він мало використовував конструктивні засоби або ігнорував їх. В меблях його дизайну активно використовувалась асиметрія та псевдоарабські, псевдомарокканські мотиви.

Надавав перевагу декору, іноді перебільшуючи його значення до пістрявості — заради парадності і ефектності. Саме незвичний декор і впадав у око при оглядах меблів його роботи. Карло Бугатті не цурався екзотичних матеріалів і дещо незвичної сировини, серед якої були пергамент, екзотичні породи деревини, слонова кістка, кольорова кераміка, мідь, срібло, перламутр, текстиль з китицями тощо.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина митця — Тереза Лоріолі. Подружжя мало синів. Рембрандт Бугатті став скульптором (покінчив життя самогубством 1916 року). Другий син, Етторе Бугатті, був задіяний в автомобільній промисловості, третій — Деніс Бугатті.

Сестра митця була дружиною італійського художника Джованні Сегантіні.

Галерея меблів[ред. | ред. код]

Дизайнер Карло Бугатті. Художній інститут Чикаго, США.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

  • Hermann Sturm: Ausgefallene Schönheit : Carlo Bugatti, Exotismus, Entwürfe des Diversen. Anabas, Frankfurt am Main 2005, ISBN 9783870383688.
  • Kurz, Joachim: Bugatti. Der Mythos - Die Familie - Das Unternehmen; Econ-Verlag (Ullstein Buchverlage GmbH), Berlin, ISBN 3-43015809-5
  • Griffith Borgeson: Bugatti by Borgeson - The dynamics of mythology (1981), Osprey Publishing Limited, London ISBN 0-85045-414-X (Englisch)

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Бугатті

  1. NMVW-collection website
  2. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/480707