Кассіус фон Монтіньї

Кассіус фон Монтіньї
нім. Cassius Freiherr von Montigny
Народився	28 жовтня 1890(1890-10-28) Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	8 листопада 1940(1940-11-08) (50 років) Бад-Тельц, Бад-Тельц, Верхня Баварія, Баварія, Третій Рейх ·інфаркт міокарда
Країна	Німецька імперія
Діяльність	солдат
Учасник	Перша світова війна
Членство	СС
Титул	барон
Військове звання	Оберфюрер СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест Левенфельда Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Нагрудний знак підводника

Барон Кассіус фон Монтіньї (нім. Cassius Freiherr von Montigny; 29 жовтня 1890, Дюссельдорф — 8 листопада 1940, Бад-Тельц) — німецький офіцер, оберфюрер СС. Разом із Паулем Гауссером і Феліксом Штайнером є одним із творців військ СС.

Біографія

Виходець із знатного роду французького походження, спорідненого з родом Монморансі. В 1909 році поступив на службу кадетом в кайзерліхмаріне. В 1912 році одержав звання лейтенанта і був направлений на лінкор «Померанія». В грудні 1914 року подав прохання про переведення у підводний флот. З січня 1915 року — вахтовий офіцер на човні U-35. В 1916 році призначений командиром U-38. З 2 жовтня 1916 по 7 серпня 1917 року — командир U-30. З 28 жовтня по 7 листопада 1917 року — командир U-10. З 18 вересня по 1 листопада 1918 року — командир U-42. Діяв у Балтійському та Північному морях, всього за час бойових дій потопив 6 ворожих кораблів загальною водотоннажністю 964 брт.

Потоплені Кассіусом фон Монтіньї кораблі
Дата	Назва	Країна	Тип судна	Тоннаж, брт
21 жовтня 1916	August	Швеція	Вітрильник	346
23 жовтня 1916	Elly			88
24 жовтня 1916	Elin	Російська імперія		127
	Ingersoll			239
	JENNY LIND			53
	Urpo		Допоміжний теплохід	111

З грудня 1918 по листопад 1919 року — командир загону бронеавтомобілів штурмового батальйону 3-ї морської бригади фон Левенфельда. Учасник боїв з поляками у Нижній Сілезії та з комуністами в Рурі. Учасник Каппського заколоту, за що був звільнений з армії. В липні 1920 року поступив на службу в прусську поліцію безпеки. Протягом шести років Монтіньї командував поліцейською ротою в Рейнланді, в 1931 — 1934 роках очолював інспекцію охоронної поліції у Верхній Сілезії.

Восени 1934 року поступив на службу в рейхсвер і був призначений командиром батальйону. Восени 1935 року призначений командиром 31-го піхотного полку, в 1936 році — командиром 102-го піхотного полку. Монтіньї постійно конфліктував з командуванням вермахту: він вважав, що майбутнє за елітними ударними з'єднаннями, а не масовою армією. Після чергового скандалу з військовими міністерством 20 квітня 1937 року Монтіньї вийшов у відставку, після чого направив Генріху Гіммлеру меморандум, в якому піддав різкій критиці заходи керівництва вермахту. Гіммлер підтримав його ідеї і згодом запропонував барону втілити свої ідеї в рамках частин посилення СС. 1 квітня 1938 року наказом Гіммлера Монтіньї був зарахований у СС (посвідчення №292 804) і призначений викладачем тактики в юнкерському училищі СС у Бад Тельці і, одночасно, викладачем юнкерського училища СС в Брауншвейзі. Згодом став членом НСДАП (партійний квиток №1 330 801). Службове становище дозволило Монтіньї дозволило йому на базі відразу двох училищ СС організувати ту систему підготовки офіцерських кадрів, яку він вважав необхідною. Він тісно співпрацював із Феліксом Штайнером: проводив первинну підготовку командних кадрів, а в Штайнера вони вже закріплювали отриманні навички.

31 серпня 1939 року Монтіньї направили «на укріплення» не дуже добре підгтовленних у військовому відношенні підрозділів «Мертва голова»: він став командиром 2-го піхотного полку і керував його створенням і перетворенням на бойові одиницю, а 1 листопада 1939 року очолив штаб дивізії СС «Мертва голова» і фактично з нуля створив Генштаб дивізії і налагодив його функціонування.

27 травня 1940 року в Монтіньї трапився сильний напад виразки шлунку і він 2 місяці провів у шпиталі. До того часу його здоров'я різко погіршилось, почались проблеми з серцем. Після того, як його стан дещо покращився, Монтіньї був призначений 25 липня 1940 року начальником юнкерського училища СС у Бад-Тельці.

8 листопада 1940 року британські ВПС здійснили масовий наліт на південь Баварії, в тому числі і на Бад-Тельц. Під час нальоту у Монтіньї трапився обширний інфаркт, однак у метушні йому не встигли надати необхідну допомогу і він помер.

Особистість

Монтіньї відзначався аскетизмом, повною зневагою до комфорту і відмінними манерами. За поглядами він був переконаним німецьким націоналістом і антикомуністом.

Звання

Кайзерліхмаріне

• Кадет (1909)
• Фенріх-цур-зее (12 квітня 1910)
• Лейтенант-цур-зее (19 вересня 1912)
• Обер-лейтенант-цур-зее (2 травня 1915)

Поліція

• Гауптман (липень 1920)
• Майор (1931)
• Оберст (літо 1934)

СС

• Оберштурмбаннфюрер СС (1 квітня 1938)
• Штандартенфюрер СС (30 січня 1939)
• Оберфюрер СС (30 січня 1940)

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Корони (Пруссія) 3-го класу з мечами
• Нагрудний знак підводника

Міжвоєнний період

• Хрест Левенфельда
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу

Література

• Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.41—44, ISBN 978-5-9955-0081-0

Посилання

• Кассіус фон Монтіньї на uboat.net [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]