Кет Стівенс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кет Стівенс

Кет Стівенс (англ. Cat Stevens, справжнє ім'я: Стівен Діметрі Джордіу, англ. Steven Demetri Georgiou, новоприняте ісламське ім'я: Юсуф Іслам, англ. Yusuf Islam; 21 липня 1948, Лондон, Великобританія) — англійський вокаліст, гітарист, клавішник, композитор, автор текстів, продюсер.

Початки[ред.ред. код]

Продюсер Майк Херс спершу відкрив у 1966 році талант молодого Кета, грека за походженням, під час виступу останнього в Гаммерсмітській шлолі мистецтв (англ. Hammersmith Art School): будучи під великим враженням від співака, відразу організував йому запис пісні
«І Love My Dog». Тоні Холл з фірми звукозапису «Decca» теж висловився з великою повагою про артиста — і незабаром Стівенс став першим виконавцем на новоутвореній фірмі «Deram», що була філією "Decca": до дебютного синглу ввійшли твори «І Love My Dog» та «Portobello Road», які принесли йому перший значний успіх. Протягом наступних двох років Стівенс виконав та записав пісні «Matthew & Son», «I Am Gonna Get Me A Gun», «Bad Night»; деякі з пісень вслід за ним випустили такі відомі виконавці як, наприклад, Пі-Пі Арнольд («First Cut Is The Deepest») та The Tremeloes («Here Comes My Baby»).

Співацька кар'єра[ред.ред. код]

Перші два альбоми, записані для фірми "Decca", — колекція коротеньких пісень, що легко сприймались, з дещо старосвітський акомпанементом. Захворівши на туберкульоз, Стівенс був вимушений відправитись на довготривале лікування: під час одужання переусвідомив своє попереднє життя — і наступні одинадцять альбомів, записані протягом вісьмирічного періоду, переповнювались смутоком та роздумами. Першим з цієї серії був лонгплей «Мопа Bone Jakon», пізніше з'явились «Tea For The Tillerman» та «Teaser & The Firecat». Усі вони представили самотнього композитора, який дозволяв слухачам входити в інтимний світ його думок, прагнень та надій. Стівенс виявився майстром таких речей — і написав багато наївних, але водночас красивих пісень, як-от: «Wild World», «Peace Train», «Moon Shadow», «Lady D'Arbanville», «Hard Headed Woman» та «Can't Keep It In». Однак родзинкою артиста — це твори, що натякали на релігійну тематику, сумнів та скептицизм: до таких найкращих його композицій належать «Father & Son» та «Sitting». Вісім альбомів з цього восьмирічного періоду здобули титул «золотої платівки», десять сінглів потрапили до британського чарту, а чотирнадцять — до американського.

У другій половині сімдесятих Стівенс прийняв іслам, узяв собі ім'я Юсуф Іслам та припинив виступи й записи: прибутки від продажу своїх музичних інструментів переказав на доброчинні цілі, а сам присвятив себе опіці та навчанню мусульманських дітей, які мешкають у Великобританії. У 1991 році, перед конфліктом у Персицькій затоці, навіть поїхав до Багдада, де вів переговори про звільнення заручників.

Дискографія[ред.ред. код]

  • 1967: Matthew & Son
  • 1967: New Masters
  • 1970: Mona Bone Jakon
  • 1970: Tea For The Tillerman
  • 1971: Very Young & Early Songs
  • 1972: Catch Bull At Four
  • 1973: Foreigner
  • 1974: Buddha & The Chocolate Box
  • 1974: View From The Top
  • 1975: Greatest Hits
  • 1975: Numbers
  • 1977: Izitso
  • 1978: Back To Earht
  • 1984: Footsteps In The Dark
  • 1990: The Very Best Of Cat Stevens