Клеменс (канцлер краківський)
| Клеменс (канцлер краківський) | |
|---|---|
| пол. Klemens | |
| канонік краківський | |
| 1305 — ?1308, 1326 | |
| канцлер краківський | |
| 1306 — 1309 | |
| Монарх | Владислав I Локетек |
| Наступник | Ярост |
| схоластик ґнєзненський | |
| 1322 — ? | |
| Відомий як | католицький священник, державний діяч |
| Релігія | католицька церква |
Клеменс — польський римсько-католицький і державний діяч XIV століття, краківський канонік і канцлер князя Владислава Локетка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Клеменс був каноніком краківським, щонайменше, від 1305 року. Тоді ж, разом із панами краківськими та сандомирськими підтримав князя Владислава Локетка у його боротьбі проти Вацлава ІІ і його сина Вацлава III, королів Богемії, які вважалися також королями польськими[1].
Вочевидь, як подяку за підтримку Владислав після отримання влади у Кракові призначив Клеменса краківським канцлером 1306 року, вперше на цій посаді він згадується 12 вересня. Цю посаду він обіймав принаймні до 14 лютого 1309 року[2].
Клеменс був каноніком краківським катедральним (можливо, до 1308 року[3]) і каноніком костелу святого Ідзі[pl] (щонайменше, до 1326 року), виступав у документах краківського єпископа Нанкера[pl] від 1322 року, звідтоді ж він згадується як схоластик ґнєзненський[1]. Про нього є згадка на рахунку зібраних податків від духовенства польського на користь папської скарбниці, складеного 1326 року. На його краківську канонію припадало йому тоді заплатити півтори гривні. Також, згадки про Клеменса присутні у документах архієпископів Ґнєзненських: Яніслава[pl] у 1330 і 1331 роках і Ярослава Скотніцького[pl] 1343 року[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ludwik Łętowski, Katalog biskupów, prałatów i kanoników krakowskich, T.3., Prałaci i kanonicy krakowscy, Kraków, 1852, s. 128.
- ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 269.
- ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 51.
- ↑ Jan Korytkowski, Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych. Podług źródeł archiwalnych. T.2, Gniezno, 1883, s. 260.
