Павел Дунін-Вольський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дунін-Вольський.
Павел Дунін-Вольський
пол. Paweł Dunin-Wolski
Герб
Герб
Познанський єпископ
1544 — 1546
Церква: римо-католицька
Попередник: Себастьян Браніцький
Наступник: Бенедикт Ідзбєнський
 
Діяльність: католицький священник, державний діяч, католицький єпископ
Народження: 1487
Смерть: 19 лютого 1546
Познань, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського
Похований: Базиліка Святих Петра і Павла
Батько: Миколай Дунін-Вольський
Посада: войський радомський, староста ґостинінський, бургграф краківський, каштелян сохачевський і радомський, підканцлер і канцлер коронний; єпископ Познанський

Павел Вольський, також Дунін-Вольський[1] гербу Лебідь (нар. 1487 — пом. 19 лютого 1546, Познань) — польський римо-католицький і державний діяч; каштелян сохачевський (1532—1542) і радомський (1542—1544), підканцлер (1537—1539) і великий канцлер коронний (1539—1544); єпископ і ординарій познанський (1544–1546)[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Павел 1487 року в родині Миколая Дунін-Вольського, каштеляна сохачевського, і Катажини Шидловецької. Мав також сестру від іншого шлюбу батька — Барбару Анну — дружину бжесць-куявського воєводи Рафала Лещинського.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Павел Дунін-Вольський займав різні земські уряди. Був войським радомським (1531)[3], каштеляном сохачевський (1532—1542)[4], старостою ґостинінським (1533)[5], бургграфом краківським (1537—1546)[1], каштеляном радомським (1542—1544)[5]. З 1537 року посідав міністерські уряди підканцлера коронного (1537—1539)[4] та великого канцлера коронного (1539—1544)[5].

Церковна кар'єра[ред. | ред. код]

Після смерті дружини 1544 року Павел Вольський був номінований королем єпископом познанським[6][3], інгрес відбув 20 квітня 1545 року[7]. Проте, недовго перебував на цьому уряді, здебільшого хворів.

Помер Павел Вольський 19 лютого 1546 року у Познані[8][9], похований у місцевій катедрі святих Петра і Павла[10].

Сім'я[ред. | ред. код]

У шлюбі з Доротою Вівецькою мав 11 дітей — 6 дочок і 5 синів[6]:

  • Ядвіга — дружина Яна Добжиковського з Крошні.
  • Станіслав — каштелян рацьонжський (1555–1557), сохачевський (1557–1561).
  • Анна — дружина Пйотра Щавінського.
  • Кшиштоф.
  • Ян.
  • Пйотр Дунін-Вольський — канцлер великий коронний (1576), єпископ плоцький.
  • Каспер.
  • Зофія — дружина N Пекарського.
  • N — дружина NВікторовського.
  • Катажина — дружина N Дзіка.
  • Дорота — дружина N Чернєвського та N Бжезінського.
  • N.

Твори[ред. | ред. код]

  • Dziennik z lat 1519—1545 Pawła Dunin-Wolskiego, kanclerza wielkiego koronnego biskupa poznańskiego, Wyd. Uniwersytetu Łódzkiego, 1999, 114 s.
  • Modlitewnik Pawła Dunin-Wolskiego kanclerza wielkiego koronnego, biskupa poznańskiego : 1541—1542 r. : facsimile, Poznań : Wydawnictwo «Poznańskie Studia Polonistyczne», 2018.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Wolski Paweł. Encyklopedia PWN.
  2. ↑ Metropolitan Archdiocese of Poznań. GCatholic.org.
  3. ↑ а б Andrzej Obrębski, Dziennik z lat 1561—1583 dyplomaty i biskupa płockiego Piotra Dunin-Wolskiego [w:] Biuletyn Biblioteki Jagiellońskiej, R-XLII, 1992, s. 101.
  4. ↑ а б Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 108.
  5. ↑ а б в Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 54.
  6. ↑ а б Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. : powiększony dodatkami z poźniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych. T. 1-10 / i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza./T. 9. : [K-Kyk], Lipsk, 1842, s. 401.
  7. ↑ Encyklopedyja powszechna, T. III: Bd.-Bol. Warszawa, 1860, s. 677.
  8. ↑ 1546. Poznańska Wiki. Wszystko o Poznaniu.
  9. ↑ Józef Łukaszewicz, Obraz historyczno-statystyczny miasta Poznania w dawniejszych czasach, Т. 2, Poznań, 1838, s.277.
  10. ↑ Krzysztof Rafał Prokop, Nekropolie biskupie w nowożytnej Rzeczypospolitej (XVI—XVIII w.), Kraków-Warszawa 2020, s. 139.
Канцлери краківські, двору, короля, коронні
Клеменс (1307—1309) • Ярост (1310—1315) • Станіслав із Кракова (1315—1316) • Францішек із Кракова (1316—1327) • Збіґнєв із Щижиця (1328—1356) • Януш Сухивільк (1357—1373) • Завіша Курозвенцький (1374—1380) • Ян Радліца (1381—1382) • Міколай Закліка з Мендзиґужа (1384—1409) • Войцех Ястшембець (1412—1423) • Ян Шафранєц (1423—1433) • Ян «Ташка» Конецпольський (1433–1455) • Ян Ґрущиньський (1455–1469) • Якуб з Дембна (1469–1473) • Уріель Ґурка (1473–1479) • Станіслав Курозвенцький (1479–1482) • Кшеслав Курозвенцький (1484–1503) • Ян Ласький (1503–1510) • Мацей Джевіцький (1511–1515) • Кшиштоф Шидловєцький (1515–1532) • Ян Хоєньський (1537–1538) • Павел Дунін-Вольський (1539–1544) • Томаш Собоцький (1544–1547) • Самуель Мацейовський (1547–1550) • Ян Оцеський (1552–1563) • Валентій Дембінський (1564–1576)
Великі канцлери коронні
Валентій Дембінський (1564–1576) • Пйотр Дунін-Вольський (1576–1577) • Ян Саріуш Замойський (1578–1605) • Мацей Пстроконський (1606–1609) • Лаврентій Гембицький (1609–1613) • Фелікс Криський (1613–1618) • Станіслав Жолкевський (1618–1620) • Анджей Ліпський (1620–1625) • Вацлав Лещинський (1625–1628) • Якуб Задзик (1628–1635) • Томаш Замойський (1635–1638) • Петро Гембицький (1638–1643) • Єжи Оссолінський (1643–1650) • Андрій Лещинський (1650–1653) • Стефан Корицінський (1653–1658) • Миколай Пражмовський (1658–1666) • Ян Лещинський (1666–1677) • Ян Стефан Виджга (1677–1679) • Ян Вельопольський (1679–1688) • Георг Альбрехт Денгофф (1688–1702) • Кароль Тарло (1702) • Андрій-Хризостом Залуський (1702–1711) • Ян Станіслав Яблоновський (1706–1709) • Ян Себастіян Шембек (1712–1731) • Анджей Станіслав Залуський (1735–1746) • Ян Малаховський (1746–1762) • Анджей Геронім Замо́йський (1764–1767) • Анджей Миколай Млодзейовський (1767–1780) • Йоганн-Андреас фон дер Борх (1780) • Антоній Онуфрій Окенцький (1780–1786) • Яцек Малаховський (1786–1793) • Антоній Сулковський (1793–1795)
підканцлери краківські, короля, двору
Ян (1307—1309) • Здіслав (1310—1313) • Збіґнєв із Щижиця (1315—1320) • Пйотр Щижик із Фалкува (1322—1333) • Сєнґнєв із Ґрембошува (1333—1343) • Пйотр Щижик із Фалкува (1343—1345) • Томіслав із Мокрського (1346—1359) • Ян з Буська (1360—1366) • Янко із Чарнкова (1367—1370) • Завіша Курозвенцький (1371—1373)
підканцлери коронні
Шимон з Рушкова (1377—1381) • Клеменс Москажевський (1387—1402) • Миколай Тромба (1403—1412) • Дунін зі Скшинського (1412—1418) • Ян Шафранєц (1418—1423) • Станіслав Цьолек (1423—1428) • Владислав Опоровський (1428—1434) • Вінцентій Кот (1434—1437) • Пйотр Вода зі Щекоцин (1438—1454) • Томаш Стшемпінський (1454—1455) • Ян Лютек із Бжезя (1455—1464) • Войцех Жихлінський (1464—1471) • Збіґнєв Олешніцький (1472—1476) • Станіслав Курозвенцький (1476—1479) • Анджей Опоровський (1479—1483) • Ґжеґож Любранський (1484—1497) • Вінцентій Пшерембський (1497—1499) • Мацей Джевіцький (1501—1511) • Кшиштоф Шидловєцький (1511—1515) • Петро Томіцький (1515—1535) • Павел Вольський (1537—1539) • Самуель Мацейовський (1539—1547) • Миколай Ґрабя (1547—1549) • Ян Оцеський (1550—1552) • Ян Пшерембський (1552—1559) • Філіп Паднєвський (1559—1562) • Пйотр Мишковський (1562—1569) • Францішек Красінський (1569—1574) • Пйотр Дунін-Вольський (1574—1576) • Ян Замойський (1576—1578) • Ян Боруковський (1578—1584) • Войцех Барановський (1585—1591) • Ян Тарновський (1591—1598) • Пйотр Тиліцький (1598—1605) • Мацей Пстроконський (1605—1606) • Станіслав Мінський (1606—1607) • Лаврентій Гембицький (1607—1609) • Фелікс Криський (1609—1613) • Генрик Фірлей (1613—1618) • Анджей Ліпський (1618—1620) • Вацлав Лещинський (1620—1625) • Станіслав Лубенський (1625—1627) • Якуб Задзик (1627—1628) • Томаш Замойський (1628—1635) • Петро Гембицький (1635—1638) • Єжи Оссолінський (1638—1643) • Александер Тшебінський (1643—1644) • Андрій Лещинський (архієпископ) (1645—1650) • Єронім Радзейовський (1650—1652) • Стефан Корицінський (1652—1653) • Анджей Тшебіцький (1653—1658) • Миколай Пражмовський (1658) • Богуслав Лещинський (1658—1659) • Ян Лещинський (1661—1666) • Анджей Ольшовський (1666—1676) • Ян Стефан Виджга (1676—1677) • Ян Вельопольський (1677—1679) • Ян Малаховський (1679—1681) • Ян Кшиштоф Ґнінський (1681—1685) • Августин Міхал Стефан Радзейовський (1685—1689) • Кароль Тарло (1689—1702) • Ян Шембек (1702—1712) • Ян Казімєж де Альтен Бокум (1712—1721) • Ян-Олександр Ліпський (1724—1735) • Ян Малаховський (1735—1746) • Міхал Водзіцький (1746—1764) • Анджей Миколай Млодзейовський (1764—1767) • Йоганн-Андреас фон дер Борх (1767—1780) • Антоній Окенцький (1780) • Яцек Малаховський (1780—1786) • Мацей Ґжеґож Ґарниш (1786—1790) • Гуго Коллонтай (1791—1794) • Войцех Юзеф Скаршевський (1793—1795)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
FAST: 450353 · GND: 12218226X · GKG: /g/1216r86r · ISNI: 0000000109605864 · LCCN: no00050828 · MAK: 9810530223205606 · NLP: a0000001187233 · NUKAT: n99015056 · VIAF: 25478421 · WorldCat: lccn-no00050828
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павел_Дунін-Вольський&oldid=41414611