Владислав I Локетек
| Владислав I Локетек | |
|---|---|
| Dei gracia, Rex Polonie, nec non Terrarum Cracovie, Sandomirie, Lancicie, Cuyavie, Siradieque Dominus et Heres | |
![]() |
|
| Владислав I Локетек, картина Яна Матейки | |
| Правління | 1306—1333 |
| Коронація | 20 січня 1320 |
| Дата народження | між 3 березня 1260 та 19 січня 1261 |
| Дата смерті | 2 березня 1333 |
| Краків | |
| Попередник | Вацлав III |
| Діти | Кунекунда, Стефан, Владислав, Єлизавета Казимир, Ядвіґа |
| Наступник | Казимир III Великий |
| Дружина | Ядвіґа Болеславівна |
| Династія | П'ясти |
| Батько | Казимир I Куявський |
| Мати | Єфросина Опольська |
Владисла́в I Локе́тек (пол. Władysław I Łokietek, нар. між 3 березня 1260 і 19 січня 1261 — †2 березня 1333) — князь брест-куявський (з 1275 р.), польський король з династії П'ястів (з 1320 р.).
Син куявського князя Казимира, батько Казимира ІІІ Великого.
У 1288 році став князем Серадзьким, у 1289-му князем Сандомирським(1289—1292). В 1292—1300 роках визнавав себе васалом чеського короля Вацлава ІІ. З правління Владислава було покладено початок політичному об'єднанню Польщі. При підтримці польського лицарства і частини міщан зумів об'єднати під своєю владою Малу Польщу, Помор'я і Велику Польщу (1296 р.).
У 1300 році король Чехії Вацлав ІІ вторгся у Польщу і став її королем (1300—1305). Владислав Локеток втік у вигнання за межі Польщі(1300—1304).
Після смерті Вацлава ІІ у 1305 році Локеток відновив свою владу над Куявією, Серадзом, Сандомиром, Ленчицею, а 1306 року після смерті Вацлава ІІІ (сина Вацлава ІІ) — і Краковом. Придушив повстання німецького бюргерства у Познані (1310 р.) і Кракові (1311 р.), яке виступало проти зміцнення королівської влади і об'єднання Польщі. У 1314 році приєднав до своїх володінь Великопольське князіство. В 1320 р.коронований у Кракові.
Однак у 1307—1309 роках не зміг завадити захопленню Бранденбургом і Тевтонським Орденом Східного Помор'я. Підтримував союзницькі зв'язки з галицько-волинськими князями Андрієм II Юрійовичем і Левом II Юрійовичем. Ведучи війни проти Бранденбургу (1316-17 і 1326-29 рр.) і Тевтонського ордену (1327-32 рр.) уклав воєнний союз з Угорщиною і Великим князівством Литовським. В 1331 р. розбив війська Ордену біля с. Пловців.
Помер 2 березня 1333 у Кракові під час переговорів з Орденом про повернення Польщі Помор'я.
Цікаві факти [ред.]
Владислав Локетек є Польським королем, який був коронований у найстаршому віці — 59 років.[1] Свою назву «Локетек» отримав (за легендою) через невисокий зріст — по лікоть.
Примітка [ред.]
ДЖЕРЕЛА [ред.]
1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
2.Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
| Владислав I Локетек П'ясти Народився: 1260/1261 Помер: 2 березня 1333 |
||
|---|---|---|
| Попередник: Вацлав III |
Король Польщі 1306 - 1333 |
Наступник: Казимир III Великий |
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Ladislaus I of Poland |

