Ярост

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярост
пол. Jarost
канонік краківський
Нині на посаді
пробст скальбмежський
кінець XIII століття — ? 1294
кустос краківський
2 вересня 1306 — 1310
адміністратор Краківської дієцезії
1309 — 1310
канцлер краківський
1310 — 1315
Монарх Владислав I Локетек
Попередник Клеменс
Наступник Станіслав із Кракова
Відомий як католицький священник, державний діяч
Батько Броніш
Релігія католицька церква

Ярост — польський римсько-католицький і державний діяч кінця XIII — початку XIV століття, краківський канонік, кустос і канцлер князя Владислава Локетка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ярост народився, очевидно, у другій половині XIII століття. Його батьком був Броніш (пол. Bronisz). Їхні імена не є характерними для Малопольщі, але були популярними на той час у Великопольщі, Куявії та Мазовії. Отже, він міг походити з тих частин Польщі[1].

Він був катедральним каноніком і пробстом скальбмежським вже за часів краківського єпископа Прокопа[pl] (1292–1294), і з цими титулами він з'явився в оточенні цього єпископа у Празі в червні 1294 року[1]. Очевидно, після конфлікту Прокопа з королем Богемії та Польщі Вацлавом II, і примусового відсторонення першого від посади, Ярост, перебуваючи серед його близького оточення, негативно сприйняв ці події, у подальшому він став противником чеського панування[2].

Як член краківської капітули, він взяв участь у виборах нового єпископа краківського, яким став Ян Муската[pl] у липні 1294 року ще за життя свого попередника Прокопа. Проте згодом Ярост зайняв ворожу позицію щодо Мускати[3]. Протягом наступних 12 років відсутні згадки про нього у джерелах. У цей період він був позбавлений пробоства, яке була надане Енгельберту, прихильнику нового єпископа[1]. Імовірно, він тимчасово виїжджав на батьківщину на північ Польщі, до Великопольщі чи Куявії[4].

Повернувся до Кракова Ярост тільки після того, як ним заволодів князь Владислав Локетек 1306 року[2]. Уже 2 вересня він був призначений кустосом краківським[5].

Він став одним із небагатьох священнослужителів катедральної капітули, які займали ворожу позицію щодо єпископа Яна Мускати. 1308 року він свідчив на судовому процесі над краківським єпископом, який провадив архієпископ Ґнєзненський Якуб Свінка[pl], а згодом став одним із головних противників єпископа серед малопольського духовенства[1]. 2 липня 1309 року кустос краківський Ярост засвідчив присягу, складену Владиславу Локетку Яном Мускатою на вірність і покору[6]. Краківський єпископ невдовзі був змушений покинути свою дієцезію та країну. А Яроста архієпископ Свінка офіційно призначив тимчасовим розпорядником (адміністратором) столових маєтків Краківського єпископства. Дослідник Томаш П'єтраш припускає, що оскільки ця функція була довірена саме йому, а не старшим прелатам катедральної капітули, то саме він значною мірою спричинив вигнання єпископа. Усунутий від управління дієцезією, Ян Муската у серпні 1309 року звинуватив Яроста, а також каноніків Миколая Варшовіча та Францішека) перед папським легатом Джентілісом за співучасть у його ув'язненні. Ярост, як адміністратор Краківської дієцезії, у березні 1310 року був відлучений легатом і позбавлений своїх функцій[7][6].

Наприкінці того ж року, Ярост, як надійний прибічник Владислава Локєтка, обійняв посаду канцлера краківського[6]. На цьому уряді він перебував, принаймні, до кінця січня 1315 року, коли про нього востаннє згадується у документах[8][9].

1317 року єпископ Муската повернувся до дієцезії та намагався поквитатися зі своїми опонентами. Саме завдяки йому папська курія 1318 року вимагала від колишніх адміністраторів єпископських маєтків повернення нібито незаконно зібраних ними доходів. Проте, на той час Миколай і Ярост уже померли[10].

Точний рік смерті Яроста невідомий. Деякі дослідники вважають, що вона сталася між 25 січня та 18 травня 1315 року[11]. За іншими даними, Ярост помер 1317 року, бо тоді він був востаннє згаданий у документах[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Tomasz Nowakowski. Krakowska kapituła katedralna wobec panowania Przemyślidów w Małopolsce w latach 1292— 1306 [w:] Przeglad Historyczny, 1991, Tom 82, #1, s. 16 (PDF).
  2. ↑ а б Tomasz Nowakowski. Krakowska kapituła katedralna wobec panowania Przemyślidów w Małopolsce w latach 1292— 1306 [w:] Przeglad Historyczny, 1991, Tom 82, #1, s. 20 (PDF).
  3. ↑ Tomasz Nowakowski. Krakowska kapituła katedralna wobec panowania Przemyślidów w Małopolsce w latach 1292— 1306 [w:] Przeglad Historyczny, 1991, Tom 82, #1, s. 19 (PDF).
  4. ↑ Jacek Maciejewski. Czas i okoliczności objęcia rządów przez biskupa krakowskiego Jana Muskatę [w:] Studia Historyczne, R. XLIII, 2000, Z. 2 (169), s. 323 (PDF).
  5. ↑ Tomasz Nowakowski. Krakowska kapituła katedralna wobec panowania Przemyślidów w Małopolsce w latach 1292— 1306 [w:] Przeglad Historyczny, 1991, Tom 82, #1, s. 7 (PDF).
  6. ↑ а б в Maciej Maciejowski, Ostatnie lata Biskupa Krakowskiego Jana Muskaty (1317—1320) [w:] Gdańskie studia z dziejów średniowiecza nr 9, 2003, s. 105.
  7. ↑ Dorota Żywczak. Biskup Krakowski Jan Grotowic (ok. 1280—1347), Kraków, 2022, ss. 42-43 (PDF).
  8. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 51.
  9. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 269.
  10. ↑ Mieczysław Niwiński. Biskup krakowski Jan Grotowic i zatargi jego z Włodzisławem Łokietkiem i z Kazimierzem Wielkim. Ustęp z dziejów stosunku Kościoła do Państwa w Polsce w w. XIV [w:] Nova Polonia Sacra, 1939, T. 3, s. 60 (PDF).
  11. ↑ Maciej Maciejowski, Ostatnie lata Biskupa Krakowskiego Jana Muskaty (1317—1320) [w:] Gdańskie studia z dziejów średniowiecza nr 9, 2003, s. 98.
  12. ↑ Dorota Żywczak. Biskup Krakowski Jan Grotowic (ok. 1280—1347), Kraków, 2022, s. 43 (PDF).
Канцлери краківські, двору, короля, коронні
Клеменс (1307—1309) • Ярост (1310—1315) • Станіслав із Кракова (1315—1316) • Францішек із Кракова (1316—1327) • Збіґнєв із Щижиця (1328—1356) • Януш Сухивільк (1357—1373) • Завіша Курозвенцький (1374—1380) • Ян Радліца (1381—1382) • Міколай Закліка з Мендзиґужа (1384—1409) • Войцех Ястшембець (1412—1423) • Ян Шафранєц (1423—1433) • Ян «Ташка» Конецпольський (1433–1455) • Ян Ґрущиньський (1455–1469) • Якуб з Дембна (1469–1473) • Уріель Ґурка (1473–1479) • Станіслав Курозвенцький (1479–1482) • Кшеслав Курозвенцький (1484–1503) • Ян Ласький (1503–1510) • Мацей Джевіцький (1511–1515) • Кшиштоф Шидловєцький (1515–1532) • Ян Хоєньський (1537–1538) • Павел Дунін-Вольський (1539–1544) • Томаш Собоцький (1544–1547) • Самуель Мацейовський (1547–1550) • Ян Оцеський (1552–1563) • Валентій Дембінський (1564–1576)
Великі канцлери коронні
Валентій Дембінський (1564–1576) • Пйотр Дунін-Вольський (1576–1577) • Ян Саріуш Замойський (1578–1605) • Мацей Пстроконський (1606–1609) • Лаврентій Гембицький (1609–1613) • Фелікс Криський (1613–1618) • Станіслав Жолкевський (1618–1620) • Анджей Ліпський (1620–1625) • Вацлав Лещинський (1625–1628) • Якуб Задзик (1628–1635) • Томаш Замойський (1635–1638) • Петро Гембицький (1638–1643) • Єжи Оссолінський (1643–1650) • Андрій Лещинський (1650–1653) • Стефан Корицінський (1653–1658) • Миколай Пражмовський (1658–1666) • Ян Лещинський (1666–1677) • Ян Стефан Виджга (1677–1679) • Ян Вельопольський (1679–1688) • Георг Альбрехт Денгофф (1688–1702) • Кароль Тарло (1702) • Андрій-Хризостом Залуський (1702–1711) • Ян Станіслав Яблоновський (1706–1709) • Ян Себастіян Шембек (1712–1731) • Анджей Станіслав Залуський (1735–1746) • Ян Малаховський (1746–1762) • Анджей Геронім Замо́йський (1764–1767) • Анджей Миколай Млодзейовський (1767–1780) • Йоганн-Андреас фон дер Борх (1780) • Антоній Онуфрій Окенцький (1780–1786) • Яцек Малаховський (1786–1793) • Антоній Сулковський (1793–1795)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ярост&oldid=42185090