Вацлав II
Вацлав II ( *27 вересня 1271 — †21 червня 1305) — король Чехії (1283-1305 роки) з династії Пржемисловичів, також князь краківський (1290-1305), король Польщі (1300-1305 роки) та Угорщини (1301-1305 роки). Був сином короля Чехії Пржемисла Оттокара ІІ і Кунегунди, доньки галицького князя, бана Славонії Ростислава Михайловича. Першим запровадив збірку законів що стосувалися гірничої справи. Здійснив грошову реформу розпочавши бити знаменитий празький гріш. Намагався заснувати у Празі університет. В правління Вацлава Моравія була однією з найбліших та наймогутніших європейських держав.
Зміст |
Життєпис та його історичне тло [ред.]
Став королем в семирічному віці після смерті батька Пржемислава. Між родичами виникла суперечка хто буде виховувати королевича в якій переміг маркраф Брандербургу Оттон Довгий. Опікун скористався зі свого положення і країну 5 років займали бранденбурзькі війська. Через неприйняття засилля іноземців місцева знать згуртувалася та викупили Вацлава з фактичного полону. Один з достойників Завіша фон Фанкельштейн одружився на Кунегунді, вдові Пржемисла Оттокара ІІ. Він зайняв пост регента і фактично правив державою. Пізніше його супротивники, в тому числі й зять Вацлава німецький імператор Рудольф Габзбурзький добиваються арешту Завіші, якому пізніше стяли голову під замком Глубока-на-Влтаві.
В 1291-1292 Вацлав ІІ захоплює Малопольщу. Пізніше група великопольських сановників запрошує його на престол. Після одруження з дочкою Пшемислава II, Вацлав зміцнив своє становище й у Великій Польщі. У 1300 році його коронували як польського короля. Здобувши дві головні провінції держави Пястів, Вацлав II розпочав змагання за посилення свого впливу на інші польські терени.
В 1301 першому році Вацлаву ІІ вдалося добитися для свого сина корони святого Стефана і зробити його королем Угорщини.
Під час виборів імператора Священної Римської імперії старався отримати якомога більше вигод зі свого виборчого права (король Чехій був одним з курфюстів імперії). Виторгував собі Егером та деякі землі в Мейссені. Альбрехт І після свого обрання був невдоволений зростанням могутності чеського короля і врешті оголосив йому війну, однак програв битву при Куттенберзі в 1304 році. Наступного року війна продовжилася. Тоді ж в 1305 році Вацлав ІІ передчасно помер у віці неповних 34 років.
Празький гріш [ред.]
В 1300 році король чеський та польський Вацлав II розпочав карбувати нову монету та заборонив вільний обіг срібла. Нову монету пізніше назвали празьким або ж широким грошем. Монетний двір розташовувався в Кутній Горі де гроші штампувалися до 1547 року. Вага монети була біля 3,78 грамів майже чистого срібла 933 проби. Окрім Чехії та Польщі ходила в Німеччині, Австрії, Литві та Русі.
На аверсі гроша була корона в подвійній круговій легенді WENCEZLAVS SECVNDVS та DEI GRATIA REX BOEMIE. На реверсі - чеський лев та легенда GROSSI PRAGENSES. Название походить не від місця виготовлення, Кутної Гори, а от працької гривні, що бралися за основу реформи Вацлава II.
Хоч поширена думка про те, що празький гріш наслідує французьку турнозу, але їх подібність скоріш історична аніж є результатом зумисного копіювання.
Гірське право [ред.]
Наприкінці 13 століття в поруч з містом Кутна Гора були знайдені багатющі родовища срібла. Населення міста, що займалося його видобутком різко зросло. Для організації, підтримки та розвитку гірничої справи Вацлав ІІ в 1300 році видав перший у Європі збірник гірського права названий «Гірський законник» — «Ius regale montanorum». Цей прогресивний як на ті часи документ закладав основи усієї гірничої справи. Згідно з ним король мав право на мінеральну сировину на будь якій ділянці і відповідно міг давати дозволи на відкриття копалень. Завдяки чиновникам король наглядав за видобутком і збирав свою частку, що звалася урбурою.
Дружини, діти [ред.]
Першою дружиною Вацлава ІІ була Ґута фон Габсбург (1271-1297) – донька короля Німеччини Рудольфа І Габсбурга і Гертруди фон Гогенберг. Заручення відбулось 1279р., а шлюб 1285р. після чого Рудольф І забрав її з собою через зв'язок королеви-вдови Кунегунди з Завішою фон Фалькенштайн. Протягом 10 років Ґута народила 10 дітей, у т. ч. близнят. Запланована на 1287 р. коронація подружжя у Празі відбулась 1297 р., після чого королева Ґута померла через два тижні.
Пшемисл (травень 1288- листопад 1288)
Вацлав ІІІ (1289-1306)
Агнеса (1289-1296) – видана за Рупрехта з Нассау
Анна (1290-1313) – видана за Генриха VI графа Тиролю, герцога Каринтії і Крайни, короля Чехії, титулярного короля Польщі.
Єлизавета (1292-1330) – видана за Йогана фон Люксембурга, короля Чехії, титулярного короля Польщі
Ґута (1293-1294)
Ян (лютий 1294-березень 1294)
Ян (березень 1295-грудень1296)
Маргарита (1296-1322) – видана за сілезького князя Болеслава ІІІ Марнотратного
Ґута(травень 1297)
Другою дружиною стала Рикса (1288-1335), донька великопольського князя Пшемисла ІІ і Рикси шведської. Шлюб і заразом коронація відбувся у травні 1303р. у Празі, де вона взяла ім’я Єлизавета. У нетривалому шлюбі народилась донька Агнеса (1305-1336) – видана 1316 за князя Генриха І Яворського
| Попередник: | Король Чехії 1283 — 1305 |
Наступник: |
| Пржемисл І Оттокар | Вацлав III |
| Попередник: | Князь Польщі, король 1300 — 1305 |
Наступник: |
| Пшемисл II | Вацлав III |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2011) |


