Княжевич Микола Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Княжевич Микола Антонович
Народився 19 січня 1871(1871-01-19)
Помер 4 березня 1950(1950-03-04) (79 років)
Сент-Женев'єв-де-Буа
Поховання Сент-Женев'єв-де-Буа
Діяльність офіцер
Alma mater Олександрівський ліцейd
Учасник Перша світова війна
Військове звання генерал-майор
Нагороди
орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня

Микола Княжевич (31 січня 1871 — 4 березня 1950, Сент-Женев'єв-де-Буа) — генерал-майор Свити, останній таврійський губернатор. Онук Дмитра Княжевича.

Біографія[ред. | ред. код]

Православний. Зі спадкових дворян Таврійської губернії. Син таємного радника Антоніна Княжевича. Молодший брат Володимир — повітовий феодосійський предводитель дворянства.

У 1891 році закінчив Олександрівський ліцей із золотою медаллю. Наступного року склав офіцерський іспит при 1-му військовому Павлівському училищі та був визначений корнетом у Лейб-гвардії Гусарський Його Величності полк.

Чини: поручник (1896), штабс-ротмістр (1898), ротмістр (1902), флігель-ад'ютант (1904), полковник (1904), генерал-майор із зарахуванням до Світу (за відзначення, 1912).

Протягом трьох із половиною років командував ескадроном лейб-гвардії Гусарського полку. У 1908—1912 роках командував Кримським кінним полком. З 9 жовтня 1912 року командував 2-ю бригадою 8-ї кавалерійської дивізії, з якою вступив у Першу світову війну . Був нагороджений Георгіївською зброєю

За то, что в бою 24 и 25 августа 1914 года под Аннополем, захватил и удержал важный пункт на р. Висле.

14 листопада 1914 призначений Таврійським губернатором, а 11 січня 1917 — Одеським градоначальником.

Після Жовтневого перевороту на еміграції в Югославії. На початку 1920-х років жив із сім'єю в Угорщині. Потім переїхав до Франції, очолював об'єднання Кримського кінного полку. Останні роки життя провів у Російському домі в Сент-Женев'єв-де-Буа .

Помер у 1950 році. Похований на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа. Був одружений з Катериною Борисівною Обуховоою (1891—1954).

Нагороди[ред. | ред. код]

М. Княжевич (стоїть третій ліворуч) на Костюмованому балу 1903 року у групі офіцерів лейб-гвардії Гусарського Його Величності полку

Пам'ять[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Памятная книжка лицеистов. — СПб.: Типография МВД, 1911. — С. 127.
  • Российское зарубежье во Франции. 1919—2000. Архивная копия от 22 февраля 2014 на Wayback Machine / под общ. ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской. — М.: Наука; Дом-музей Марины Цветаевой, 2008.
  • Княжевич Микола Антонович. (рос.) // grwar.ruРосійська імператорська армія в Першій світовій війні.