Буркун лікарський
| Буркун лікарський (Melilotus officinalis) | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
| Melilotus officinalis (L.) Pall. |
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
Бурку́н лі́карський або буркун жовтий (Melilotus officinalis) — рослина роду буркунів (Melilotus), родини бобових (Fabaceae). Дворічна трав'яниста рослина 60-150 см заввишки.
Зміст |
[ред.] Походження назви
Назва роду утворена від двох латинських слів, одне з яких означає «мед», а друге є римською назвою конюшини. Видова назва у перекладі з латинської — «аптечна», «лікарська» (дана рослині за цілющі властивості).
[ред.] Ботанічні характеристики
Висока розгалужена рослина з черговими трійчастими листками, середній листочок з черешком, бічні - майже сидячі. З пазів листків виходять гілки з довгими багатоквітковими пазушними китицями з дрібних жовтих запашних квіток (пахнуть кумарином — сіном); біля основи листка є два шилоподібні прилистки.Чашечка дзвоникувата.Андроцей двобратній. Цвіте з червня до вересня. Плід — одно, двонасінний біб, який достигає у серпні — вересні.
Листки буркуну присмерком або перед дощем піднімаються догори і складаються. Це сприяє зменшенню випромінювання внутрішнього тепла рослини і, очевидно, є захистом від небажаного підвищення вологості повітря біля продихів. Квітки запилюються джмелями.
[ред.] Господарське значення
Буркун — медоносна, ефіроолійна і лікарська рослина.
Чай з напару квіток буркуна п'ють при грудних хворобах. Квітки буркуна в невеликих дозах входять у різні грудні суміші лікарських рослин. На селах сухі розтерті квітки буркуна додавалися для аромату до тютюну. На Кавказі їдять сирі варені молоді корені буркуну.
Використовують траву, квітки.
Хімічний склад рослини: трава містить кумарини, ефірну олію, похідні пурину, ліпоїди, білок, органічні кислоти.
Дія: відхаркувальна, пом 'якшувальна, седативна, знеболююча, протизапальна, вітрогінна, антикоагулянт-на, протисудомна, кардіотонічна, діуретична.
Застосування: настій трави - при стенокардії й тромбозі коронарних судин. Трава входить до складу лікувальних сумішей при бронхіті, туберкульозі легень, болях у шлунку, набряках, ревматизмі, наривах, пухлинах суглобів тощо. Сировина йде на виготовлення зеленого витяжного пластиря, входить до складу кардіопротекторного засобу "Кардіофіт". У народній медицині використовують при кашлі, мігрені, безсонні, гіпертонії, клімактеричних розладах, хворобах яєчників, запаленнях молочних залоз, як засіб, що стимулює виділення молока у матерів-годувальниць. Зовнішньо - для компресів, примочок при фурункулах, герпесі, тріщинах заднього проходу, для пом'якшення та розсмоктування затвердінь, абсцесів; мазь — при простуді і порізах. Молоде листя та суміш сухого листя й суцвіття рекомендовані для вітамінних салатів, супів, окрошок, приправ, компотів. Настій квіток на олії прискорює, дозрівання фурункулів.
[ред.] Поширення
Поширений скрізь. Росте на перелогах, схилах, уздовж доріг, на пустищах, засмічене місцях, толоках, у ярах, на межах, у канавах, на парових полях по всій Україні, де місцями утворює зарості, на Північному Кавказі і в Поволжі.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
[ред.] Посилання
Буркун лікарський - донник лекарственный (фото)
[ред.] Джерела
- Морозюк С. С., Протопопова В. В. Альбом з ботаніки. — Київ, «Радянська школа», 1979 (IV кв.)
- Харченко М. С., Карамишев А. М., Сила В. І., Володарський Л. Й. Лікарські рослини і їх застосування. — Київ, «Здоров'я», 1981
