Користувач:Oleksandr Tahayev/Ульянов Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Oleksandr Tahayev/Ульянов Михайло Олександрович
Заклад Театр имени Е. Б. Вахтангова

Михайло Олександрович Ульянов (20 листопада 1927, село Бергамак, Муромцевський район, Тарський округ, Сибірський край26 березня 2007, Москва) — радянський і російський актор, режисер театру та кіно, театральний діяч. Герой Соціалістичної Праці (1986). Народний артист СРСР (1969). Заслужений діяч культури Польщі (1974). Лауреат Ленінської премії (1966). Лауреат Державної премії СРСР (1983). Лауреат Лауреат Державної премії РРФСР імені К. С. Станіславського (1975). Один з найбільш яскравих і самобутніх артистів Радянського Союзу і пострадянської Росії[1].

Критик Валерій Кічін писав: «Це був актор, якому підвладні будь-які барви — від високої патетики до гротеску, від народної драми до циркової ексцентріади». Діапазон кіноролей актора був неймовірно широкий і варіювався від «жорстких керівників, сильних і вольових людей» до «боязких „стукачів“ і списаних драматургів»: Єгор Трубніков («Голова»; 1964), Дмитро Карамазов («Брати Карамазови»; 1968), полководець Георгій Жуков (Ульянов перевтілювався в Жукова майже 20 разів, критики і глядачі визнали цей образ найбільш незабутнім у кінокар'єрі актора; «Звільнення», «Блокада», «Вибір цілі», «Перемога», «Битва за Москву» та багато інших), генерал Григорій Чарнота («Біг»; 1970), драматург Кім Єсенін («Тема»; 1979), Сергій Абрикосов («Приватне життя»; 1982), Він — колишній чоловік («<Без свідків»; 1983), Іван Афонін («Ворошиловський стрілок»; 1999) і «Батько» («Антикілер»; 2002)[2][3].

Театр імені Є Вахтангова був для Михайла Олександровича невіддільною частиною життя, «другим домом, без якого він себе просто не уявляв[4]. У ньому він переграв безліч визначних історичних особистостей (Йосипа Сталіна, Марка Антонія, Гая Юлія Цезаря, Річарда III, Наполеона Бонапарта, Сергія Кірова, Понтія Пилата, Володимира Леніна) і вигаданих персонажів знакових п'єс (Віктора у «Варшавській мелодії», Брігеллу в «Принцесі Турандот», Гулевого в «Конармії», Едигея в «І понад століття триває день»)[5]. 1987 року актор став художнім керівником Вахтангівського театру і займав цей пост до кінця життя.

Результатом багаторічної акторської кар'єри Михайла Ульянова стали кілька десятків ролей на сцені і близько 70 — у кіно. Як режисер, він зняв повнометражний кінофільм і поставив не один театральний спектакль, а як письменник — став автором п'яти книг про себе та свою професії. За свою діяльність Михайло Олександрович був удостоєний багатьох нагород і регалій, отримав Державну премію СРСР і спеціальний приз журі Венеційського кінофестивалю (1983). За створення образу Івана Афоніна в картині Станіслава Говорухіна «Ворошиловський стрілок» Ульянов був визнаний найкращим актором року на церемонії вручення премії «Ніка».

Михайло Ульянов помер увечері 26 березня 2007 року в одній з лікарень Москви. Причиною смерті стали серйозні проблеми з нирками, що розвинулися на термінальній стадії онкологічного захворювання. 29 березня актор похований на Новодівочому цвинтарі з військовими почестями[6]. Ім'я Ульянова носять арктичний танкер і Омський державний Північний драматичний театр у місті Тара, поряд з яким 2012 року акторові встановлено пам'ятник.

Визнання і нагороди

[ред. | ред. код]

Творчість

[ред. | ред. код]

Театральні роботи

[ред. | ред. код]

Режисер театру

[ред. | ред. код]
  • 1973 — «Ситуація» В. С. Розова
  • 1976 — «Річард III» У. Шекспіра (співрежисер)
  • 1979 — «Я прийшов дати вам волю» за романом В. М. Шукшина
  • 1985 — «Скупник дітей» Д. Херсі.

Роботи на телебаченні

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. СМИ: Михаил Ульянов умер из-за отказа от операции (рос.). NewsRu. 27 марта 2007. Процитовано 2013-6-7.
  2. 10 «актерских рассказов» Михаила Ульянова (рос.). РИА Новости. 20 ноября 2012. Процитовано 2013-6-7.
  3. Любовь Грибанова, Алена Кухарь (20 ноября 2012). Лучшие кинороли Михаила Ульянова (рос.). Аргументы и факты. Процитовано 20123-6-7.
  4. Ульянов, 2008, с. 126.
  5. Михаил Ульянов (рос.). Театр имени Вахтангова. Процитовано 2013-6-18.
  6. Ветераны хотят, чтоб Ульянова похоронили как великого полководца (рос.). Российская Газета. 27 марта 2007. Процитовано 2013-6-8.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "союз1", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "союз2", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Ульянов_зелье", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "интерфакс", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

[[Категорія:Актори XXI століття]] [[Категорія:Актори XX століття]] [[Категорія:Російські актори]] [[Категорія:Радянські актори]] [[Категорія:Актори за алфавітом]] [[Категорія:Випускники театрального інституту імені Б. Щукіна]] [[Категорія:Герої Соціалістичної Праці]] [[Категорія:Заслужені артисти РРФСР]] [[Категорія:Кавалери ордена Леніна]] [[Категорія:Кавалери ордена Жовтневої Революції]] [[Категорія:Кінорежисери XX століття]] [[Категорія:Російські кінорежисери]] [[Категорія:Кінорежисери СРСР]] [[Категорія:Лауреати Державної премії РРФСР імені К. С. Станіславського]] [[Категорія:Лауреати Державної премії СРСР]] [[Категорія:Лауреати Ленінської премії]] [[Категорія:Лауреати премії «Золота маска»]] [[Категорія:Лавреати премії «Золотий овен»]] [[Категорія:Лауреати премії «Ніка»]] [[Категорія:Народні артисти РРФСР]] [[Категорія:Народні артисти СРСР]] [[Категорія:Персоналії за алфавітом]] [[Категорія:Поховані на Новодівочому цвинтарі в Москві]] [[Категорія:Народились 20 листопада]] [[Категорія:Народились 1927]] [[Категорія:Російські театральні режисери]] [[Категорія:Театральні режисери СРСР]] [[Категорія:Померли 26 березня]] [[Категорія:Померли 2007]] [[Категорія:Померли в Москві]] [[Категорія:Члени Спілки кінематографістів СРСР]] [[Категорія:Члени ЦК КПРС]]