Говорухін Станіслав Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Говорухін
Станислав Говорухин
Фото
Ім'я при народженні: Станислав Сергеевич Говорухин
Дата народження: 29 березня 1936(1936-03-29) (78 років)
Місце народження: Березники, Пермська область, СРСР
Громадянство: СРСР СРСРРосія Росія
Професія: актор
кінорежисер
сценарист
політик
Нагороди:
Народний артист Росії
Заслужений діяч мистецтв України — 1986
IMDb: ID 0332892
http://govoruhin.ru

Станісла́в Говору́хін — режисер, актор, сценарист, публіцист, громадський діяч, політик. Зняв близько двох десятків художніх, п'ять публіцистичних фільмів, написав 14 сценаріїв і три книжки, має ряд акторських робіт.

Біографія[ред.ред. код]

Станіслав Сергійович Говорухін народився 29 березня 1936 року в місті Березники Пермської області.

В 1958-му закінчив геологічний факультет Казанського університету. Працював геологом, був альпіністом.

У 1966 році відмінно закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (ВДІК), режисерський факультет. З 1966-го по 1986-й — режисер Одеської кіностудії. З 1987 по 2000 — режисер концерну «Мосфільм».

У 1993-му обраний до Державної Думи. Член фракції Демократичної партії Росії. В 1995-му очолив думський комітет з питань культури та комісію з розслідування чеченської війни, увійшов в депутатську групу «Народовладдя». В 1999 році втретє став парламентарієм, цього разу від блоку «Вітчизна — вся Росія».

Станіслав Говорухін володіє німецькою та французькою мовами, любить симфонічну музику й твори Оскара Уайльда. У 1994-му захопився живописом — одна з власноруч написаних картин прикрашає його службовий кабінет.

Найщасливішим днем свого життя Станіслав Сергійович вважає 26 липня 1969 року, коли дивом вцілів після аварії вертольоту, який врізався в гору під час зйомок фільму «Вертикаль».[1] Після авіакатастрофи Говорухін переконаний, що Господь залишив йому життя, призначаючи його для виконання особливої місії. І він виконує її, не відступаючи від власної ідеології та власних понять справедливості, добра й зла.[2]

Творчість[ред.ред. код]

Режисерські роботи[ред.ред. код]

У режисерському архіві кіноробіт Говорухіна екранізація бібліотечки романтики мандрівок, що дорога серцю кожного з нас: «Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо», «Пригоди Тома Сойєра», «Діти капітана Гранта». Крилаті фрази з серіалу «Місце зустрічі змінити не можна» цитують уже понад двадцять років щоразу нові покоління глядачів. Прихильники суду Лінча, які активно ностальгують за залізним кулаком радянської епохи, витирають сльози, співпереживаючи червоно-коричневому «Ворошиловському стрільцю».

На вершині перебудовної щирості глядачі заповнювали зали кінотеатрів, де показували художньо-документальний фільм Станіслава Сергійовича «Так жити не можна», що отримав у 1990 році премію «Ніка».[2]

Сценарії кінофільмів[ред.ред. код]

  • 1969 — Білий вибух
  • 1978 — Вторгнення
  • 1978 — Пірати XX століття
  • 1981 — Пригоди Тома Сойєра та Гекльберрі Фінна
  • 1986 — У пошуках капітана Гранта
  • 1990 — Так жити не можна
  • 1990 — Росія, яку ми втратили
  • 1992 — Підмосковні вечори
  • 1993 — Велика кримінальна революція
  • 1993 — Російський бунт
  • 1995 — Чорна вуаль
  • 1998 — Ворошилівський стрілець[3]

Акторські роботи в кіно[ред.ред. код]

Театральні постановки[ред.ред. код]

  • «Контрольний постріл» автори п'єси С. Говорухін, Ю. Поляков. МХАТ ім. Горького.
  • «Па-де-де» автор п'єси Т. Москвіна. Театр «Школа сучасної п'єси».

Документальне кіно[ред.ред. код]

У кінці 1980-их відізняв фільм «Олександр Солженіцин» — інтерв'ю з відомим письменником про його життя і творчість. Потім один за іншим вийдуть документальні фільми «Так житі не можна» (отримав приз Союзу кінематографістів «Ніка» за найкращий фільм 1990 року), «Вторгнення», «Росія, яку ми втратили», «Час негідників» і «Велика кримінальна революція».

Політична діяльність[ред.ред. код]

У 1990-х роках Станіслав Говорухін повністю занурюється в політику, стає депутатом Державної думи Російської Федерації, очолює Комітет із культури. На думку деяких, політиком він був не гнучким — його висловлювання різкі, позиція непримиренна. Але головне — він залишається «кіношником», і його внесок політика в «розконсервування» індустрії російського кінематографу неоцінимий.

Ставши керівником виборчого штабу В. В. Путіна Говорухін почав робити неоднозначні заяви, які межують з великодержавним шовінізмом та історичним ревізіонізмом.[4]

« Здобуваючи і обороняючи Крим і відводячи тим самим дамоклів меч від наших предків на землях, що стали нині Україною і Російською Федерацією, Російська Імперія і Радянський Союз втратили за 250 років не менше 4 мільйонів осіб. Чи можуть кілька крапель чорнила в 1954, 1991 і 1997-99-му роках (при підписанні та ратифікації Договору про дружбу між Україною і РФ) розчинити в собі ці потоки крові?
Оригінальний текст (рос.)

Завоевывая и обороняя Крым и отводя тем самым дамоклов меч от наших предков на землях, ставших ныне Украиной и Российской Федерацией, Российская Империя и Советский Союз потеряли за 250 лет не менее 4 млн человек. Могут ли несколько капель чернил в 1954, 1991 и 1997-99-м гг. (при подписании и ратификации Договора о дружбе между Украиной и Российской Федерацией) растворить в себе эти потоки крови?

 »

— Станіслав Говорухін, Лист до українських ЗМІ[5]

Також будучи представником інтелігенції, він назвав своїх колег зрадниками, на яких не варто опиратися Путіну.[6], крім того зайняв чітку антиукраїнську позицію[7][8].

« Ми повинні розуміти, що можливості повернення Криму і Севастополя мирним, а тим більше, військовим (про таке не заговорювали навіть найрадикальніші російські "українофіли") шляхом в наш час скрутні, якщо не неможливі в принципі. Крим можна повернути тільки разом з Україною... Найкраще з того, що ми можемо придумати: зробити все, щоб Україна збереглася в загальному економічному, релігійному, культурно-історичному просторі з Росією. Суверенітет можна потерпіти, відсутність спільної історичної долі - ні.
Оригінальний текст (рос.)

Мы должны понимать, что возможности возвращения Крыма и Севастополя мирным, а тем более, военным (о таком не заговаривали даже самые радикальные российские "украинофилы") путем в наше время затруднительны, если не невозможны в принципе. Крым можно вернуть только вместе с Украиной… Самое лучшее из того, что мы можем придумать: сделать все, чтобы Украина сохранилась в общем экономическом, религиозном, культурно-историческом пространстве с Россией. Суверенитеты можно потерпеть, отсутствие общей исторической судьбы – нет.

 »

— Станіслав Говорухін, Лист до українських ЗМІ[5]

11 березня 2014 року підтримав Російську агресію в Криму, підписавши колективне звернення до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму»[9].

Скандали[ред.ред. код]

У червні 2014 року в Талліні під час знімань фільму «Кінець прекрасної епохи» режисер стрічки Станіслав Говорухін, перебуваючи у нетверезому стані, разом із членами знімальної групи напали на двох громадян України та побили їх. Сталося це після того, як українці підійшли до Говорухіна із запитанням про причини підписання ним листа на підтримку дій президента Росії Володимира Путіна у Криму та в Україні. За словами потерпілих, ініціатором бійки був п'яний російський актор Федір Добронравов.[10][11]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Інтерв'ю «Громадянин, якщо він не пофігіст, уже політик…»
  2. а б Станіслав ГОВОРУХІН: «Я противник етичного прогресу…»
  3. а б в Офіційний сайт Станіслава Говорухіна
  4. Говорухін договорився… а регіонали нарешті почули Володимир ОЛІЙНИК: «Росіяни повинні відмовитися від свого великодержавного шовінізму» Іван КАПСАМУН, Ігор САМОКИШ, «День»
  5. а б Сайт «Независимое Бюро Новостей»: Передача Крыма Украине — самая яркая историческая несправедливость — Говорухин(рос.)
  6. Радіо Свобода Говорухін радить Путіну не спиратися на «зрадницьку інтелігенцію»
  7. Сайт Finance.ua: Бойовий сир, або Чому Росія знову хоче Крим
  8. Сайт Главред: Начальник штаба Путина рассказал, как вернуть Крым(рос.)
  9. Главком(рос.)
  10. Знімальна група Говорухіна побила українських активістів в Талліні. espreso.tv. 23.06.2014
  11. В Таллинне пьяные Говорухин и актер из "Сватов" избили украинцев за замечание. ФОТО. ЦензорНЕТ. 22.06.2014
  12. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]