Костянтинівка (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Костянтинівка

Костянтинівка — Ясинувата
Слов'янськ — Горлівка
Донецька залізниця
Лиманська дирекція
м. Костянтинівка

48°30′42″ пн. ш. 37°43′45″ сх. д. / 48.51167° пн. ш. 37.72917° сх. д. / 48.51167; 37.72917Координати: 48°30′42″ пн. ш. 37°43′45″ сх. д. / 48.51167° пн. ш. 37.72917° сх. д. / 48.51167; 37.72917
Рік відкриття 1872 (152 роки)
Колій 10
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 679
Відстань до Краматорська, км 30
Відстань до Ясинуватої, км 51
Код станції 491200 ?
Код «Експрес-3» 2214140 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу
Мапа
Костянтинівка. Карта розташування: Донецька область
Костянтинівка
Костянтинівка
Костянтинівка на Вікісховищі

Костянти́нівка — вузлова вантажно-пасажирська залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці на перетині ліній Костянтинівка — Ясинувата та Слов'янськ — Горлівка між станціями Кіндратівка (11 км) та Плещеївка (8 км). Розташована в місті Костянтинівка Краматорського району Донецької області по вулиці Олекси Тихого.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1872 року.

Вокзал тривалий час не працював, з початку бойових дій поблизу міста не приймав поїзди й не обслуговував пасажирів. До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Костянтинівка була кінцевою станцією для 10 поїздів далекого сполучення та понад 15 поїздів приміського сполучення. На початку російського вторгнення вокзал станції Костянтинівка був важливою точкою евакуації населення Донеччини.

У ніч на 25 лютого 2024 року, близько 00:15, залізничний вокзал станції Костянтинівка було зруйновано російськими окупантами із використанням авіаційної бомби КАБ-250. Будівля вокзалу мала історичну та мистецьку цінність[1][2].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

11 грудня 2017 року до Костянтинівки з Івано-Франківська вперше прибув новопризначений нічний експрес № 1/2. Це сталося завдяки наполегливості громадськості, яка вважає, що такі поїзди поліпшують пасажирське сполучення між Східною та Західною Україною[3].

Наразі станція не працює, була кінцевою для поїздів далекого сполучення[4], а приміські поїзди прямували до станцій Гаврилівка, Ізюм, Лиман, Святогірськ, Слов'янськ та Фенольна[5].

Маршрут сполучення Періодичність курсування
Пасажирські поїзди далекого сполучення
1/2
«Єдність»
Івано-Франківськ — Костянтинівка По непарних числах
91/92 Одеса — Костянтинівка Щоденно
123/124 Київ — Костянтинівка 3 18.03.2020 скасований, раніше курсував щоденно
125/126 Київ — Костянтинівка Щоденно
711/712
«Інтерсіті+»
Київ — Костянтинівка Щоденно
Приміські поїзди
6001 Слов'янськ — Фенольна Щоденно
6234 Костянтинівка — Лиман Щоденно
6022/6002 Фенольна — Ізюм Щоденно
6011 Лиман —Скотувата Щоденно
6005/6015 Язикове — Фенольна Щоденно
6012 Фенольна — Слов'янськ Щоденно
6003 Ізюм — Скотувата Щоденно
6016/6006 Фенольна — Гаврилівка Щоденно
6237 Лиман — Фенольна Щоденно
6024/6004 Фенольна — Святогірськ Щоденно
6009 Лиман — Фенольна Щоденно
6244/6238 Фенольна — Близнюки Щоденно
6249/6247 Ізюм — Фенольна Щоденно
6020/6010 Фенольна — Лиман Щоденно
6007/6017 Гаврилівка — Фенольна Щоденно
6250 Фенольна — Слов'янськ Щоденно

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Одна поранена під час нічної атаки на Костянтинівку – прокурори фіксують наслідки чергового нападу ворога. Донецька обласна прокуратура (uk-UA) . Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 28 лютого 2024.
  2. Железные дороги - артерии прогресса (кон. XIX-нач. XX в.) / Промышленность. Константиновка Мой Дом. 16 вересня 2020. Процитовано 28 лютого 2024.
  3. До Костянтинівки з Івано-Франківська вперше прибув новопризначений поїзд № 1/2 (відео). Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 10 лютого 2019.
  4. Розклад руху поїздів далекого сполучення на сайті «Укрзалізниці». Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
  5. Розклад руху приміських поїздів по станції Костянтинівка. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 29 вересня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]