Кошляки (Тернопільський район)
| село Кошляки | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.jpg) | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Тернопільський район | ||||
| Громада | Скориківська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 940 | ||||
| Поштовий індекс | 47822 | ||||
| Телефонний код | +380 3543 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°40′35″ пн. ш. 26°08′48″ сх. д.H G O | ||||
| Водойми | р. Нетека | ||||
| Найближча залізнична станція | Підволочиськ | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 47814, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Скорики, вул Богдана Хмельницького 1б | ||||
| Карта | |||||
  Кошляки | |||||
 Кошляки | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Кошля́ки — село в Україні, у Скориківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
До 2015-го було центром сільської ради, якій підпорядковувалося село Голотки. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скориківської сільської громади.
Через село протікає мілководна річка Нетека.
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка про село датується 1583 роком.
Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Січ» та інші українські товариства, кооператива.
Від весни до літа 1944 року в Кошляках був радянський польовий похідний трибунал — у ямах-землянках тоді знищили сотні осіб із Волинської, Житомирської, Рівненської, Хмельницької й Тернопільської областей (вояків УПА, солдатів, офіцерів РА, німецьких військовополонених).
У 1948—1951 роках у Кошляках діяла націоналістична організація — Спілка української молоді чисельністю 5 осіб.
Символіка[ред. | ред. код]
У ХІХ ст. громада селища користувалася печаткою з зображенням селянина з косою в руках. Довкола емблеми напис: «SIGILLUM COMMUNITATIS WIES KOSZLAKI»[1].
Герб[ред. | ред. код]
Затверджений 30 грудня 2003р. рішенням №93 VII сесії сільської ради IV скликання[2].
Автори — В.Напиткін, Сергій Ткачов, Ф.Пастушенко.
На лазуровому полі срібний стилізований у вигляді літери «К» орел, що летить над золотим колосом з трьома зернинами з обидвох сторін і однією згори, поставленим у стовп. В срібній главі орнамент місцевого килима з червоних квіток та зеленого листя. Щит обрамований декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною.
Прапор[ред. | ред. код]
Квадратне полотнище розділене горизонтально на синє та біле поля у співвідношенні 3:1. У верхній частині біля древка вертикальний жовтий колос з трьома зернинами з обидвох сторін і однією згори, від вільного краю летить білий стилізований у вигляді літери «К» орел. У нижній частині орнамент місцевого килима з червоних квіток та зеленого листя.
Релігія[ред. | ред. код]
- церква святої преподобної Параскеви Сербської (1939, ПЦУ, кам'яна),
- напівзруйнований костел з частково збереженим інтер'єром.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятники:
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965, реконструйовано 1984),
- Борцям за волю України (2002, на меморіальній плиті — 52 прізвища), Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, пам'ятний знак М. Сороці (1992).
Є хрест, де за легендою похований чумак. Біля хреста колись був сад, який викорчували в господарських цілях.[джерело?]
Село відоме гідрологічною пам'яткою природи «Зелена криниця № 2», з якої за легендою пив воду Богдан Хмельницький. На північ від села розташована гідрологічна пам'ятка природи «Зелена Криниця № 1».
- Пам'ятник Тарасові Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
Встановлений 1990 р. Архітектор – Я. Чайка.
Скульптура – карбована мідь, постамент – граніт.[3][4]
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У селі діє школа I—II ступенів (до 2015 — І-ІІІ ступенів), музична школа, амбулаторія сімейного лікаря, відділення зв'язку.
Ансамблі музичної школи, баяністів «Дебют» (керівник І. А. Рогач) та бандуристів «Намисто» (керівник Г. Б. Рогач) неодноразово перемагами в обласних («Творчість юних», «Консонанс») та всеукраїнських («Провесінь») конкурсах.[джерело?]
Населення[ред. | ред. код]
У 2001 році в селі проживало 940 осіб.
Відомі прізвища[ред. | ред. код]
У селі проживають родини: Підгурських, Сікори, Шевчук, Мацьо.[5]
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Осип Гасюк — господарник і громадський діяч,
- Анатоль Камінський — український громадсько-політичний діяч, вчений, публіцист,
- Олекса Крисоватий — громадсько-політичний діяч,
- Андрій Крисоватий — український вчений у галузі економіки, ректор Тернопільського національного економічного університету,
- Михайло Сорока — архітектор.
- Явний Ярослав — діяч ОУН, учасник місії до аліантів, загинув 1944 в Італії.
- Лаврентій (Живчик) [Архівовано 14 серпня 2021 у Wayback Machine.]- кандидат богослів'я, архімандрит Михайлівського Золотоверхого монастиря в місті Києві.
Працювали[ред. | ред. код]
- Михайло Цимбалюк — державний і політичний діяч[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Центральний державний історичний архів України у м. Львові. - Ф. 178. - Оп. 2. - Спр. 777.
- ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 84. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Розпорядження Представника Президента України в Тернопільській області від 25 червня 1992 року № 148.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 145.
- ↑ В. Барна, В. Ханас, Г. Яворський. Цимбалюк Михайло Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 574—575. — ISBN 978-966-528-279-2.
Джерела[ред. | ред. код]
- Р. Года, В. Уніят. Кошляки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 211. — ISBN 966-528-199-2.
- О. Нечипорук. Нарис про село Кошляки. — Тернопіль, 2002.
Посилання[ред. | ред. код]
- Історична легенда Зеленої Криниці — (с. Кошляки) [Архівовано 24 січня 2018 у Wayback Machine.] // Підволочиська ЦБС.
|
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||