Ланцюговий дріб
Ланцюговий дріб (або неперервний дріб) — це математичний вираз виду
де a0 є ціле число, а всі інші an є натуральними числами. Узагальненими ланцюговими дробами називають вирази виду:

Будь-яке дійсне число може бути представлене ланцюговим дробом. Число представляється скінченним ланцюговим дробом тоді й лише тоді , коли воно раціональне.
Зміст |
Розклад в ланцюговий дріб [ред.]
Будь-яке дійсне число
може бути представлене ланцюговим дробом
, де
де
позначає цілу частину числа
.
Для раціонального числа
цей розклад завершиться після одержання нульового
для деякого n. В цьому випадку
представляється скінченним ланцюговим дробом
.
Для ірраціонального
всі величини
будуть ненульовими и процес розкладу можна продовжувати нескінченно.
Приклад обчислення ланцюгового дробу для числа 3,245 подано в таблиці.
| Обчислення ланцюгового дробу для числа 3,245 | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
STOP | |
| ланцюговий дріб для числа 3,245 рівний [3; 4, 12, 4] | ||||
![]() |
||||
Приклади розкладу [ред.]
якщо проте використовувати узагальнені ланцюгові дроби то отримаємо певні закономірності: 
Якщоn ціле число більше одиниці,
Якщо також n парне:
при n = 1:
якщо n додатнє число; також
якщо n > 1,
Властивості [ред.]
- Будь-яке раціональне число може бути представлене в виді скінченного ланцюгового дробу двома способами, більш довгий з яких завжди закінчується одиницею, а коротший відрізняється від нього тим, що останньої одиниці немає, а елемент перед одиницею на 1 більший. Наприклад:
- Теорема Лагранжа: Число можна подати у вигляді нескінченного періодичного лінійного дробу тоді й лише тоді коли воно є ірраціональним розв'зком квадратного рівняння з цілими коефіцієнтами.
- Наприклад:
- Для інших — не квадратичних — алгебраїчних чисел характер розкладу не відомий.
- Для майже всіх дійсних чисел x середнє геометричне коефіцієнтів розкладу числа в ланцюговий дріб рівний константі Хітчіна (K ≈ 2.6854520010...)
n-им наближеним дробом для ланцюгового дробу
, називається скінченний ланцюговий дріб
, значення якого можна подати
.
- Парні наближені дроби утворюють зростаючу послідовність, а непарні - спадну. Обидві послідовності збігаються до x.
- Виконуються наступні рекурентні співвідношення:
Звідси випливає наступне твердження:
- наближений дріб
є найкращим наближенням для
серед всіх дробів, знаменник яких не перевищує
;
Застосування [ред.]
- при розробці сонячного календаря необхідно знайти раціональне наближення для числа 365,2421988… За допомогою ланцюгових дробів одержується послідовність:
Перший з цих дробів є основою юліанського календаря.
- Доведення ірраціональності чисел. Наприклад, за допомогою ланцюгових дробів доведена ірраціональність дзета-функції Рімана
числа пі. - Алгоритми факторизації SQUFOF и CFRAC.
- Характеристика ортогональних многочленів
- Характеристика стабільних многочленів
- Алгоритм Ланцоша використовує ланцюгові дроби для обчислення власних значень великих розріджених матриць.
Література [ред.]
- В. И. Арнольд Цепные дроби. — М.: МЦНМО, 2000. — Т. 14. — 40 с. — (Библиотека «Математическое просвещение»).
- А. А. Бухштаб Теория чисел. — Просвещение, 1966. — 384 с.
- И. М. Виноградов Основы теории чисел. — Гос. изд. технико-теоретической литературы, 1952. — 180 с.
- С. Н. Гладковский Анализ условно-периодических цепных дробей, ч. 1. — 2009. — 138 с.
- И. Я. Депман История арифметики. Пособие для учителей. — Просвещение, 1965. — С. 253—254.
- Г. Дэвенпорт Высшая Арифметика. — М.: Наука, 1965.
- С. В. Сизый Лекции по теории чисел. — Екатеринбург: Уральский государственный университет им. А. М. Горького, 1999.
- А. Я. Хинчин Цепные дроби. — М.: ГИФМЛ, 1960.

![[a_0; a_1, a_2, a_3,\cdots] = a_0+\cfrac{1}{a_1+\cfrac{1}{a_2+\cfrac{1}{a_3+\ldots}}}\;](http://upload.wikimedia.org/math/8/f/e/8fe9c011be1bbb9688becb134bef0b85.png)






















![\pi=[3;7,15,1,292,1,1,1,2,1,3,1,14,2,1,1,2,2,2,2,1,84,\cdots]](http://upload.wikimedia.org/math/1/0/8/108f4286d5ad19cd2d6aa6910dbe7431.png)
![e = \exp(1) = [2; 1, 2, 1, 1, 4, 1, 1, 6, 1, 1, 8, 1, 1, 10, 1, 1, 12, 1, 1, \dots] \,\!.](http://upload.wikimedia.org/math/3/c/d/3cd4fecfeb44627cabfb7bd12b3b2228.png)
![\exp(1/n) = [1; n-1, 1, 1, 3n-1, 1, 1, 5n-1, 1, 1, 7n-1, 1, 1, \dots] \,\!.](http://upload.wikimedia.org/math/1/b/3/1b36446e1b5c4341409667f224f3ea2b.png)
![\exp(2/n) = [1; (n-1)/2, 6n, (5n-1)/2, 1, 1, \dots, 3nk+(n-1)/2, 6n(2k+1), 3nk+(5n-1)/2, 1, 1, \dots ] \,\!](http://upload.wikimedia.org/math/5/a/e/5aea9e8667077d1e8e959079b2f8c58d.png)
![e^2 = \exp(2) = [7; 2, 1, 1, 3, 18, 5, 1, 1, 6, 30, 8, 1, 1, 9, 42, 11, 1, 1, \dots, 3k, 12k+6, 3k+2, 1, 1, \dots] \,\!.](http://upload.wikimedia.org/math/1/b/c/1bcdbebe24a34dc6c6fa5a0df523d695.png)
![\tanh(1/n) = [0; n, 3n, 5n, 7n, 9n, 11n, 13n, 15n, 17n, 19n, \dots] \,\!](http://upload.wikimedia.org/math/9/9/c/99ccadc325b0fc3601bd39a38e0d7595.png)
![\tan(1) = [1; 1, 1, 3, 1, 5, 1, 7, 1, 9, 1, 11, 1, 13, 1, 15, 1, \dots]\,\!](http://upload.wikimedia.org/math/c/7/6/c76bd3d67789c5afddeef72a4bee36fb.png)
![\tan(1/n) = [0; n-1, 1, 3n-2, 1, 5n-2, 1, 7n-2, 1, \dots]\,\!.](http://upload.wikimedia.org/math/8/3/1/831aff88d7cd5ad6de5ab0e1b3281eee.png)
![9/4=[2; 3, 1] = [2; 4]\;](http://upload.wikimedia.org/math/8/e/8/8e8b27eed5b9a2f8a16131f15b3413b9.png)
![\sqrt{2} = [1; 2, 2, 2, 2, \dots]](http://upload.wikimedia.org/math/d/b/e/dbe163988fe39d950536c6ae3fa76cc3.png)
![\phi = [1;1,1,1,\dots]](http://upload.wikimedia.org/math/3/4/3/3431f54201687dc2e8c8450d75b440ce.png)




;
числа пі.