Лелів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лелів
Дорога через село
Дорога через село
Дорога через село
Країна Україна Україна
Область Київська
Район/міськрада Іванківський
Рада Копачівська сільська рада
Основні дані
Населення 0
Існувало до 1999
Географічні дані
Географічні координати 51°18′29″ пн. ш. 30°11′03″ сх. д.H G O
Карта
Лелів. Карта розташування: Земля
Лелів
Лелів
Лелів. Карта розташування: Київська область
Лелів
Лелів
Мапа
Мапа

CMNS: Лелів у Вікісховищі

Лелі́в — колишнє село в Україні Іванківського району Київської області, що знято з обліку у зв'язку з відселенням мешканців унаслідок аварії на ЧАЕС, за 9 км від станції. До аварії на ЧАЕС підпорядковувалося Копачівській сільській раді Чорнобильського району.

Вважалося одним з найкраще збережених сіл у Зоні відчуження.[1]

Більша частина села згоріла під час квітневих пожеж у 2020 році.[2]

Історія[ред. | ред. код]

На території селища виявлено залишки давньоруського городища ХІІ – ХІІІ століть розміром 80 на 60 метрів. Збереглися потужні вали висотою до двох метрів та рови. Імовірно це частина Гримівського городища.[3] На давньоруському городищі знайдено також уламки глиняного посуду середньодніпровської та милоградської культур. Виявлено поселення тшцінецької культури.

Перша писемна згадка про село датована 1648 роком, коли в селі вже існувало 27 дворів.

До 1832 року село належало до Шепелицького маєтку Овруцького василіянського монастиря.

1887 року в селі мешкало 480 осіб, 1900 — 631 особа, діяла школа грамоти.

Напередодні аварії на ЧАЕС у селі мешкало близько 1 тис. осіб.

Лелів вважався курортним місцем. За кілька кілометрів на північ від села Лелів, у сосновому гаю, розташовується база відпочинку «Смарагдове". До аварії тут відпочивали як сім'ї військовослужбовців з гарнізону секретного містечка Чорнобиль-2, які проживали неподалік, так і персонал атомної станції. На території бази налічується близько ста дерев'яних літніх будиночків, які майже всі розмальовані під сценарії різних мультфільмів або казкових персонажів. Наприклад «Левеня й черепаха» з популярної дитячої пісеньки «Я на сонечку лежу», «Вовк і Заєць» з мультфільму «Ну постривай», «Кіт Леопольд», «Казкові гноми» і т.д.

Село було повністю виселене через сильне радіаційне забруднення і офіційно зняте з обліку 1999 року. Мешканці переселені в с. Недра Баришівського району.

Більша частина села Лелів, як і табір "Смарагдовий", згоріла під час квітневих пожеж у 2020 році.

Після аварії[ред. | ред. код]

Нині на шляху від Чорнобиля до ЧАЕС, що проходить повз село, існує КПП «Лелів» при в'їзді у 10-кілометрову зону навколо станції.

Після аварії на території села зробили біологічний могильник, куди звозили всіх відстріляних домашніх тварин і худобу.

У комп'ютерній грі «Сталкер», «Смарагдовий» послужив як прототипом однієї з локацій.

Територія села згоріла під час лісових пожеж в Чорнобильській зоні у квітні 2020.[4]

Назва[ред. | ред. код]

За найпопулярнішою версією, назва походить від нічного птаха леляка (дрімлюги).

Наголос у назві села правильно ставити на "і". Часто екскурсоводи та сталкери вживають неправильний наголос на "е".

Відомі уродженці села[ред. | ред. код]

Лопатюк Віктор Іванович — черговий електромонтер електричного цеху Чорнобильської АЕС, ліквідатор аварії на ЧАЕС, який загинув від опромінення внаслідок катастрофи 26 квітня 1986 року. Народився 22 серпня 1960 року. Помер 12 травня 1986 року від  променевої хвороби в 6-й Московській клінічній лікарні.[5]

У поп-культурі та мистецтві[ред. | ред. код]

У комп'ютерній грі «Сталкер», база відпочинку «Смарагдове» слугувала прототипом однієї з локацій.[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Село Лелів 2018.
  2. Пожежа у Чорнобильській зоні: вигоріли ліси і території 12 сіл. Архів оригіналу за 13 квітня 2020.
  3. admin. Археологія та стародавня історія Чорнобильського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 21 січня 2020.
  4. Пожежа у Чорнобилі: що знищив вогонь, рівень радіації і які загрози для людей на 17 квітня. TCH.ua. 17 квітня 2020. Архів оригіналу за 21 квітня 2020.
  5. Татьяна, Грива. Герої-ліквідатори. chnpp.gov.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 21 січня 2020.
  6. село зони відчуження. chernobyladventure.com. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 21 січня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Список населенных мест Киевской губернии. Київ, 1900;
  • Лаврентій Похилевич. Краєзнавчі праці. Видавець О. Пшонківський. Біла Церква, 2007.

Посилання[ред. | ред. код]