Кропивня (Вишгородський район)
| село Кропивня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Вишгородський район |
| Рада | Іванківська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1783 |
| Населення | 342 особи |
| Площа | 2 км² |
| Густота населення | 171 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07234 |
| Телефонний код | +380 4591 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°55′23″ пн. ш. 29°30′56″ сх. д. / 50.92306° пн. ш. 29.51556° сх. д.Координати: 50°55′23″ пн. ш. 29°30′56″ сх. д. / 50.92306° пн. ш. 29.51556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
158 м |
| Водойми | р. Кропивня |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07234, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Кропивня |
| Карта | |
  Кропивня | |
 Кропивня | |
| Мапа | |
| |
Кропи́вня — село у Вишгородському районі Київської області України, на правому березі однойменної річки Кропивні. Населення становить 342 особи.
Історія[ред. | ред. код]
Перша загадка про село датується 1783 роком. Назву дістало від однойменної річки[1].
10 листопада 1921 року під час Листопадового рейду у Кропивні зупинилась на ночівлю Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки[2].
У 1929—1930 роках село пережило примусову колективізацію. Заможних селян було оголошено куркулями, ворогами народу. Розпочались переслідування таких селян, які мали власні землі, більш досконалі знаряддя праці. Розкуркулених вивозили до Сибіру, а через рік виселили їх дружин і дітей.
Під час німецько-радянської війни за участь у бойових діях 44 місцевих жителя було нагороджено орденами і медалями. У період окупації в Кропивні діяла підпільна група, до складу якої входили І. В. Сергієнко (керівник), Д. С. Ходимчук, Г. З. Конюшенко, М. П. Будківський та інші[1].
На початку 1970-х років у селі діяли колгосп імені Димитрова, восьмирічна школа, клуб, бібліотека[1].
Голодомор 1932-1933[ред. | ред. код]
У Кропивні померло багато людей, але за свідченнями очевидців тих страшних часів встановлено прізвища тільки 12 загиблих від голоду. Постраждалих від Голодомору на сьогодні в селі 48 осіб.
Мартиролог жителів с. Кропивня — жертв Голодомору 1932—1933 років укладений за свідченнями очевидців Беха М. С., 1918 р.н.; Строкаль О. Ф., 1921 р.н.; Строкаль Є. Г., 1921 р.н.; Оксьоненко О. Д., 1925 р.н.; Давиденко О. Д., 1922 р.н.; Конюшенко К. Г., 1923 р.н., записаними Пастушенко Т. М., бібліотекарем[3].
- Бех Марія Семенівна
- Грищенко Олександр
- Грушецький Михайло
- Давиденко Данило
- Іванета Овсій
- Конюшенко Семен
- Оксьоненеко Яким
- Оксьоненко Петро Наумович
- Строкаль Григорій
- Строкаль Федір, його дружина та син
Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]
З 24 лютого до початку квітня село було окуповане російськими військами.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 342 особи, з них 97,66 % зазначили рідною українську мову, 1,46 % — російську, а 0,88 % — іншу[4].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Ходемчук Валерій Ілліч (1951—1986) — старший оператор головного циркуляційного насосу 4-го енергоблоку реакторного цеху ЧАЕС, перша жертва аварії[5].
- Ходимчук Олексій Остапович (1896—1938) — український актор, режисер, театральний діяч.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Історія міст і сіл Української РСР. Київська область, 1971, с. 313.
- ↑ Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору. Іванківський район (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 9 січня 2016.
- ↑ Герої-ліквідатори аварії на ЧАЕС [Архівовано 26 січня 2016 у Wayback Machine.](укр.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Київська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Іванківського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |