Лені Ріфеншталь
Лені Ріфеншталь (Берта Елена Амалія Ріфеншталь, нім. Leni Riefenstahl; * 22 серпня 1902 — † 8 вересня 2003) — німецька актриса, спортсменка та кінорежисер епохи нацизму.
Зміст |
Життя і творчість[ред.]
Відома актриса і режисер була в тісних дружних відносинах з Адольфом Гітлером. Ріфеншталь за її фільми, передусім «Тріумф волі» і «Перемогу віри», досі звинувачують у прославлянні забороненої після Другої світової війни ідеології націонал-соціалізму. Ці звинувачення Ріфеншталь відкидала.
Завдяки фільму «Блакитне світло» Лені Ріфеншталь стала відомим режисером, і свою увагу на неї звернув сам Адольф Гітлер. У лютому 1932 року вона присутня на його виступі в берлінському Палаці спорту. У травні 1932 року Ріфеншталь пише йому лист. Незабаром між ними відбувається зустріч. Після їх першої зустрічі, Ріфеншталь виїжджає до Гренландії на зйомки чергового фільму Арнольда Фанка «SOS — айсберг». Зйомки фільму завершуються в кінці травня.
У серпні 1933 року Ріфеншталь прийняла пропозицію зняти фільм про п'ятий з'їзд НСДАП в Нюрнберзі. Вона працювала над фільмом разом із відомими операторами (Зепп Алльгайер, Франц Ваймайр і Вальтер Френц) і сама монтувала фільм. Продюсером фільму виступає міністерство пропаганди на чолі з Ґеббельсом. Прем'єра «Перемоги віри» відбулася 1 грудня 1933 року. Проте, в результаті путчу Рема, фільм практично відразу після прем'єри вийшов із прокату. Причиною цього, серед іншого, стало відносне рівне зображення у фільмі начальника штабу нацистських штурмових загонів Ернста Рема і Адольфа Гітлера, чого, природно, Гітлер не міг допустити.
Можна вважати, що для Ріфеншталь цей фільм став своєрідною «пробою пера» порівняно з її ж пізнішою картиною «Тріумф волі».
1939 року для зйомок фільму «Пентезіл'ї» вона заснувала власну кінокомпанію «Leni Riefenstahl Film GmbH». Ріфеншталь працювала над сценарієм і також вела підготовчі роботи до зйомок. Проте робота уривається 1 вересня 1939 року через початок Другої світової війни. Вона сама і співробітники її кінокомпанії поступають в армію, що діє, як військові кореспонденти для висвітлення військових дій в Польщі. Жорстокі вбивства солдатами вермахту польських цивільних осіб в місті Кінскі приводять її в жах, і вона відмовляється від подальшої роботи. За твердженням самої Ріфеншталь, вона також написала скаргу на дії військових у відповідну інстанцію.
У період з 1949 по 1987 роки відбулося декілька судових процесів з приводу насильницького залучення циган з табору Максглан до зйомок у фільмі «Низина» під час фашистської диктатури. У деяких з них Лені Ріфеншталь була звинуваченою. В ході всіх процесів причетність Ріфеншталь до насильницького залучення циган до зйомок була названа наклепом.
Її остання акторська робота — знятий 1993 року фільм «Сила образів». Цей фільм отримав премію «Емі» і спеціальний приз кінокритиків в Японії. 2001 року президент МОК Хуан Антоніо Самаранч в швейцарській Лозанні нарешті вручає їй Золоту медаль берлінських Олімпійських ігор 1936 року (хоча медаль і була присуджена її ще в далекому 1938 року, проте отримати її вона довгий час не могла).
2002 року Лені Ріфеншталь святкувала свій столітній ювілей у колі безлічі зірок (серед інших, наприклад, Зігфрід і Рой).
8 вересня 2003 року, через два тижні після свого 101-го дня народження, Лені Ріфеншталь померла у власному будинку в містечку Пекинг, що на Штарнберзькому озері.
Останні фільми Лені Ріфеншталь — «Кораловий рай» і «Мрії про Африку», були показані і в Україні (старт прокату відбувся 4 жовтня 2007 року).
Фільмографія[ред.]
Режисер[ред.]
- Синє світло (Das Blaue Licht), 1932
- Перемога віри (Der Sieg des Glaubens), 1933
- Тріумф волі (Triumph des Willens), 1934
- День свободи — наш Вермахт (Tag der Freiheit — Unsere Wehrmacht), 1935
- Олімпія (Olympia), 1938
- Низина (Tiefland), 1954
- Підводні враження (Impressionen unter Wasser), 2002
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Leni Riefenstahl |
