Лестер Гілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лестер Гілл
англ. Lester S. Hill
Народився 18 січня 1891(1891-01-18)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер 1961
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна  США
Діяльність математик, криптограф
Alma mater Колумбійський університет
Єльський університет
Гантерський коледж
Галузь теорія інформації і криптографія
Заклад Принстонський університет
Єльський університет
Гантерський коледж
Університет Монтаниd
Науковий ступінь доктор філософії

Лестер Сандерс Гілл (англ. Lester S. Hill; 18 січня 1890, Нью-Йорк, США — 9 січня 1961, там само) — американський математик, учений в області криптографії. Запропонував власний метод виявлення помилок у телеграфному коді. Зробив великий внесок у розвиток криптографії та теорії кодування. Відомий як творець шифру, побудованого на синтезі модульної арифметики і лінійної алгебри для символічного кодування.

Біографія[ред. | ред. код]

Гілл Лестер народився 18 січня 1890 року в Нью-Йорку. Ступінь бакалавра математичних наук отримав в 1911 році в Колумбійському коледжі (англ. Columbia_College,_Columbia_University). Закінчив магістратуру Колумбійського університету в 1913 році. Після отримання диплома магістра Гілл викладав астрономію й математику в університеті штату Монтана (19141915), потім в Прінстонському університеті (19151916)[1].

25 травня 1917 року в Нью-Йорку Гілл записався добровольцем у Військово-морські сили США і був прийнятий на службу моряком другого класу в резерв берегової охорони. На той момент його єдиним близьким родичем був батько Джеймс Едвард Гілл (англ. James Edward Hill), проживав у Клівленді[2]. 21 липня 1917 року Лестера закликали на очну службу, де 23 липня йому було присвоєно звання головного старшини. На початку серпня його підвищили до звання прапорщика. C 1919 по 1921 рік Гілл служив в резерві ВМС США. у якості представника продажів в Європі[1].

Після служби у Військово-морських силах США під час Першої світової війни Гілл працював доцентом в університеті Мену з 1921 по 1922 і інструктором в Єльському університеті (19221927), де він захистив докторську дисертацію[3], і став доктором математичних наук в 1926 році. Ідеї дисертації були розвинуті автором у статті «Concerning Certain Aggregate Functions»[4], опублікованій в Американському журналі математики в 1927 році. Приблизно в цей же час він одружується на Мейбл Хіт (англ. Mabel Hitt) родом з міста Калпепер, штат Вірджинія, яка викладала у вищій школі Пуерто-Рико. Їх єдина дочка Джулія народилася у 1923 році в Нью-Хейвені, штат Коннектикут (Джулія померла 14 січня 2013 року у віці 89 років у Вісконсіні).

Основну частину своєї наукової та викладацької діяльності Гілл присвятив роботі на математичному факультеті в Хантерському коледжі, куди був прийнятий на посаду викладача математики у 1927 році. У 1929 році Гілл отримав звання доцента, а в 1956 році став професором і залишався ним аж до свого відходу в 1960 році, причиною якого стало слабке здоров'я[5].

Під час Другої світової війни Гілл викладав математику з липня 1945 по січень 1946 в університеті армії США, в місті Біарріц, у Франції[1].

Гілл Лестер помер 9 січня 1961 після тривалої хвороби в госпіталі Лоуренса.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

«Message Protector» (Lester-Weisner)
«Message Protector» — внутрішній устрій

Message Protector[ред. | ред. код]

Хоча популярність Гіллу приніс його знаменитий шифр, його ранні публікації[6][7][8] в області теорії кодування описують запропонований ним алгоритм виявлення помилок в телеграфних кодах з використанням модульної арифметики і лінійних перетворень. У 1926 році в статті «A Novel Checking Method for Telegraphic Sequences»[9] Гілл запропонував метод завадостійкого кодування лінійних блокових кодів, на два десятиліття раніше, ніж це зробив Річард Геммінг[10]. Метод не став загальновживаним, про що Девід Кан написав у своїй книзі «Зломщики кодів»[11]

[Гілл] хотів виручити грошей із запропонованої ним схеми перевірки, однак метод не знайшов практичного застосування …

Оригінальний текст (англ.)
[Hill] hoped to make some money from his checking scheme... but this did not go anywhere...

Проте під час роботи в Хантерському коледжі Гілл спільно зі своїм колегою Луї Вайснером, висунув заявку на патент пристрою «Message Protector»[12], робота якого заснована на методі Гілла за виявлення помилок. У заяві патенту Гілл і Вайснер запропонували використовувати «Message Protector» для перевірки чеків під час платіжних переказів. Перевірка чека починалася збором чекових даних, які кодувалися в рядок двозначних номерів від 00 до 99. На їх прикладі дані чека представляли собою наступний рядок:

Ці шість вхідних параметрів виставлялися на ручках з передньої сторони пристрою. Рядок перевірки з'являвся на трьох ручках з лівого боку. Іншими словами, «Message Protector» реалізовував наступне лінійне перетворення у вигляді перемноження матриць[13]:

Хоча вважається, що цей пристрій був прямою реалізацією шифру Гілла[14], в заяві на патент він був описаний як пристрій виявлення помилок. Однак у 1931 році Гілл запропонував модернізувати «Message Protector» таким чином, щоб його можна було використовувати в якості шифратора. Для цього матриця шифрування повинна була бути квадратною та оборотною. Функціонал цієї матриці відтворювався внутрішньою конструкцією апарату, в яку складно було вносити зміни. Крім того, якби матриця шифрування не була інволютивною, то знадобилося б два пристрої типу «Message Protector»: один для шифрування, інший-для дешифрування[15].

Шифр Гілла[ред. | ред. код]

Шифр Гілла вважається найбільш значущою роботою Гілла в області криптографії. Вперше шифр був опублікований в American Mathematical Monthly в 1929 році в статті «Cryptography in an Алгебраїчна Alphabet»[16]. Шифр Гілла принципово схожий з шифруванням на відкритому ключі, так як використовує два ключа для шифрування і дешифрування — аналоги відкритого та закритого ключів у криптосистемах з відкритим ключем. Відмінність же полягає в тому, що криптоаналітик, будучи фахівцем в області лінійної алгебри та модульної арифметики, може легко обчислити закритий ключ, знаючи ключ шифрування[17]. Наступною особливістю цього шифру було те, що при його розробці Гілл використовував нелінійні перестановки алфавітних символів[18], які забезпечували шифр більшою криптостійкістю[20]:

Після виступу в серпні 1929 року перед Американським математичним товариством в Боулдері, Гілл опублікував свою наступну роботу «Concerning Certain Linear Transformation Apparatus of Cryptography»[21], велика частина якої була присвячена алгебраїчному апарату, найбільш відомому зараз як комутативне кільце.

Вважається, що попередником шифру Гілла є шифр, запропонований Джеком Левіним (англ. Jack Levine). Обидва шифри використовували один і той же математичний апарат з однією лише різницею в тому, що шифр гілла поліграфічний: повідомлення розбивається на блоки і кожен блок шифрується окремо, в той час як в шифрі Левіна два повідомлення об'єднувалися в одне, і тільки потім шифрувалися[22].

Безумовно, шифр Гілла був потужним поштовхом у розвитку криптографії, як прикладної науки, про що написано в «Зломщиках кодів» Девіда Кана[11]:

... хоча система шифрування, запропонована Гіллом, не мала практичного використання, вона справила величезний вплив на криптографію. Коли він [Гілл] опублікував свої статті в 1929 і 1931 роках, криптографія, як і інші прикладні науки, почала шукати вирішення своїх проблем в широкому застосуванні математики ... Гілл прискорив цю тенденцію.

Оригінальний текст (англ.)
... although Hill’s cipher system itself saw almost no practical use, it had a great impact upon cryptology. When [Hill] published his articles in 1929 and 1931, cryptology, like other applied sciences, was beginning to drift toward a wide-spread application of mathematics to its problems. ...Hill accelerated this trend.

Публікації[ред. | ред. код]

  • A Novel Checking Method for Telegraphic Sequences // Telegraph and Telephone Age. — 1926. — 1 October.
  • The Role of Prime Numbers in the Checking of Telegraphic Communications // Telegraph and Telephone Age. — 1927. — 1 April.
  • The Role of Prime Numbers in the Checking of Telegraphic Communications // Telegraph and Telephone Age. — 1927. — 16 July.
  • Cryptography in an Algebraic Alphabet // The American Mathematical Monthly. — 1929., № 6 (June). — ISSN 0002-9890.
  • Concerning Certain Linear Transformation Apparatus in Cryptography // The American Mathematical Monthly. — 1931., № 3 (March). — ISSN 0002-9890.
  • Concerning Certain Aggregate Functions // American Journal of Mathematics. — 1927. — July. — ISSN 0002-9327.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Хилл, Л.С — Candidate for Promotion, 1956.
  2. Chris Christensen — Lester Hill Revisited, 2014, с. 294.
  3. Диссертация в оригинале имела название «Aggregate-functions and an Application in Analysis Situs», однако неизвестно кто выступил в качестве научного руководителя Лестера
  4. Хилл, Л. С. — Concerning Certain Aggregate Functions, 1927.
  5. Chris Christensen — Lester Hill Revisited, 2014, с. 307.
  6. Хилл, Л. С. — A Novel Checking Method for Telegraphic Sequences, 1926.
  7. Гілл, Л. С. — The Role of Prime Numbers in the Checking of Telegraphic Communications, квітень, 1927.
  8. Гілл, Л. С. — The Role of Prime Numbers in the Checking of Telegraphic Communications, липень, 1927.
  9. Гілл, Л. С. - A Novel Checking Method for Telegraphic Sequences , 1926.
  10. Chris Christensen - Lester Hill's Error-Detecting Codes, 2012, с. 96.
  11. а б Девід Кан - «Зломщики кодів», 1996.
  12. US patent 
  13. Chris Christensen — Lester Hill Revisited, 2014, с. 304.
  14. Chris Christensen — Lester Hill's Error-Detecting Codes, 2012, с. 97.
  15. Chris Christensen — Lester Hill Revisited, 2014, с. 305.
  16. Хилл, Л. С. — Cryptography in an Algebraic Alphabet, 1929.
  17. Chris Christensen — Lester Hill Revisited, 2014, с. 296.
  18. Дэвид Кан — «Взломщики кодов», 1996, с. 404-410.
  19. Абраам Синков — Elementary Cryptanalysis: A Mathematical Approach, 1998.
  20. Этот факт был отмечен в книге «Elementary Cryptanalysis: A Mathematical Approach»[19] Абраама Синкова
  21. Хилл, Л. С. — Concerning Certain Linear Transformation Apparatus in Cryptography, 1931.
  22. Chris Christensen — Lester Hill Revisited, 2014, с. 300-301.

Література[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • David Kahn. The Codebreakers: The Comprehensive History of Secret Communication from Ancient Times to the Internet. — Macmillan, 1996. — 1200 с. — ISBN 978-0684831305.
  • Abraham Sinkov. Elementary Cryptanalysis: A Mathematical Approach — The L. W. Singer Company, 1998. — 232 с. — ISBN 978-0883856222.

Статті[ред. | ред. код]