Мегрели

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Scènes, paysages, moeurs et costumes du Caucase dessinés d'aprés nature par le prince G. Gagarine.6.jpg

Мегрели (мегрельською: მარგალეფი, маргалеФи; груз. მეგრელები мегрелебі) — субетнічна група грузинів, що мешкає, переважно, у історичному регіоні Грузії Мегрелії, що на північному заході країни. Чисельність мегрелів серед громадян СРСР згідно з Переписом населення СРСР 1926го року становила 230 тис. осіб. Нині шестизначне число мегрелів мешкає у Тбілісі, оскільки етнічна чистка грузинів під час війни у Абхазії 1992-93 рр. змусила їх туди переселитись.

Функцію літературної мови для мегрелів виконує грузинська мова, що належить до спільної з мегрельською картвельської родини мов.

Мегрели є нащадками колхів, що у ранньому Середньовіччі опинилися у грузинській державі, внаслідок чого мегрельська знать і духовенство перейшли на грузинську мову. Від 15го сторіччя і до входження у 1800х роках до складу Російської імперії мегрельські державні і квазідержавні утворення існували окремо від решти Грузії. Під час коренізації у СРСР існували газети мегрельською мовою, проте 1938го року уся прояви мегрельської писемності були ліквідовані і не відродилися у пострадянській період у зв'язку з браком попиту серед мегрелів на задоволення їхніх культурних потреб мегрельською мовою. У Абхазії нині видається газета «Гал», де частина публікацій мегреломовна, втім серед грузинів переважає думка, що це відбувається у рамках політики керівництва самопроголошеної Абхазії спрямованої на позбавлення мегрельського населення Абхазії грузинської самосвідомості.

Перший Президент незалежної Грузії (1991) Звіад Гамсахурдіа був мегрелом, а Мегрелія стала базовим регіоном збройного опору звіадистів, котрі не визнавали усунення Гамсахурдіа від влади під час державного перевороту у січні 1992го року. У жовтні-листопаді 1993го року, за участю Збройних сил Російської Федерації збройний опір звіадистів було ліквідовано.