Монастир Дафні
| Візантійські монастирі Дафні, Осіос-Лукас і Неа-Моні Monasteries of Daphni, Hosios Loukas and Nea Moni of Chiosa Світова спадщина ЮНЕСКО |
|
|---|---|
| Країна | |
| Тип | Культурний |
| Критерії | (ii), (iv) |
| Ідентифікатор | 537 |
| Регіонb | Європа і Північна Америка |
|
Історія реєстрації |
|
| Зареєстроване: | 1990 14-та сесія |
|
a Назва, як офіційно зазначено у списку |
|
Дафні (грец. Δαφνί, пізніше Δάφνιον) — православний монастир, розташований в муніципалітеті Хаїдарі, за 11 км на північний захід від Афін, біля лісу з такою ж назвою.
Зміст |
Історичні дані [ред.]
Назіва Дафна ( δάφνη ) походить від назви рослини, яку ми називаємо лавр. Монастир Дафні, як й два інші монастирі — Осіос-Лукас та Неа-Моні — відомий своїми мозаїками часів Македонської династії, виконаними в стилі «македонського ресесансу»[1]. Всі ці три монастирі в 1990 році були занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Однак в 1999 році монастир було пошкоджено землетрусом, після чого він закрився на реставрацію.
Перші відомості [ред.]
Монастир побудовано на місті язичницького святилища на честь Аполлона Дафнійського. Антична споруда була зруйнована варварськими племенами готів у 395 р. н.е. Первісні споруди християнського монастиря створені в шостому ст.н.е. Античні залишки буд. матеріалів та колони були використані при будівництві церкви, що мала три портики. В 19 ст. в часи панування Туреччини колони двох портиків були викуплені та перевезені у Лондон за сприяння лорда Елджина.
В 11-12 століттях [ред.]
Нині існуючий храм Успіння Богородиці вважають побудованим у 11 столітті. Храм хрестово-купольного типу, за планом - у вигляді грецького хреста. Церкву вінчає єдина восьмикутна баня з напівсферичним склепінням. Серед хрестово-купольних храмів Македонської династії ( 867 - 1056 рр.) його вважають кращим серед збережених зразків[1]
Відомостей про точну дату розбудови не збережено, як невідомо і ім'я замовника. Високі мистецькі якості архітектурної споруди та коштовні мозаїки високого гатунку - вказівка на правлячу династію та участь в будівництві і оздобленні констянтинопольських майстрів.
В 13 ст. [ред.]
У 1205 р. під час Четвертого хрестового походу монастир пограбовано хрестоносцями. Франкський володар Отто де ла Рош відписав монастир ордену цистеріанців з підпорядкуванням монастирю Бельвю. Латинські ченці перебудували зовнішні фасади церкви та створили кам'яну огорожу. Чернечий орден франків володів монастирем до 15 ст.
Подальша історія [ред.]
У 1458 р. під час захоплення Афін турками, ченців вигнали, а монастир передано православній громаді. Через деякий час монастир занепав. В 19 ст. були розібрані колонні портики, які і вивіз у Лондон лорд Елджин. Монастир стояв пусткою до 1880-х рр. Грецька держава, що відновила свою державність, розпочала ремонтні та відновлювальні роботи, які тривали у 1888 - 1897 рр. Були частково змінені і стародавні мозаїки.
У 1999 р. [ред.]
Монастир значно постраждав під час землетрусу 7 вересня 1999 р., одного з найсильніших в 20 столітті на теренах Греції. Землетрус у шість балів за шкалою Ріхтера значно пошкодив храм, стіни якого розтріскалися в почали хилитися назовні. Виникла загроза обвалу бані в середину церкви. Уряд розпочав негайні рятувальні роботи. Храм зміцнено металевими стяжками ззовні і зсередини. До відстеження за станом храму залучили фахівців з афінської Політехніки.
Храм монастиря Дафні уславився низкою добре збережених візантійських мозаїк. Найбільш пошкоджені мозаїки зняли зі стін для реставрації в умовах майстерень. Рештки мозаїк обстежені і зміцнені на місці.
Опис мозаїк [ред.]
Низка мозаїк монастир Дафні посіла значне місце серед зруйнованих чи збережених, серед кращих зразків яких -
- мозаїки Софії Київської
- мозаїки церкви Успіння в Нікеї ( зруйновані всі)
- мозаїки собору Архангела Михаїла в Києві ( частково знищені, частина збережена, знята зі стін та передана в музей ).
Мозаїки Дафні створені з кольорових смальт з додачею білих мармурових камінців. Золота смальта створена з золотих пластівців, розміщених між двома шарами скла. Мозаїками вкриті склепіння бані ( Христос Пантократор ), в міжвіконнях ( 16 пророків ) та верхні частини стін. Понизу йшло мармурове облицювання. Сюжети починаються зі сцени Різдва Богородиці і йдуть за ходом годинника. Апсиду прикрашає Богоматір на троні. Навіть серед збережених зразків - мозаїки Дафні вирізняються майстерністю створення, гармонійними фігурами та розмаїттям і багатством кольорів. Особливо майстерно відтворені обличчя, де використали декілька перехідних кольорів з об'ємним ефектом.
Джерела [ред.]
- A. Grabar, M. Chatzidakis. Greece. Byzantine Mosaics. New York 1960, pl. XXII–XXXVII
- Лазарев В.Н. «Истоия византийской живописи», М, «Искусство», 1986
Посилання [ред.]
- ↑ Monasteries of Daphni, Hosios Loukas and Nea Moni of Chios, World Heritage site
Ресурси Інтернету [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Монастир Дафні |
Координати: 38°00′47″ пн. ш. 23°38′09″ сх. д. / 38.01306° пн. ш. 23.63583° сх. д.
|
|||||||
