Монастир Дафні
| Візантійські монастирі Дафні, Осіос-Лукас і Неа-Моні | |
|---|---|
| Monasteries of Daphni, Hosios Loukas and Nea Moni of Chios [1] | |
| Світова спадщина | |
 Металеве риштування після землетрусу 1999 р. | |
| 38°00′47″ пн. ш. 23°38′09″ сх. д. / 38.01306° пн. ш. 23.63583° сх. д. | |
| Країна |
 Греція |
| Тип | Культурний |
| Критерії | ii, iv |
| Об'єкт № | 537 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1990 (14 сесія) |
  | |
|
| |
 | |
 Монастир Дафні у Вікісховищі | |
Дафні (грец. Δαφνί, пізніше Δάφνιον) — православний монастир, розташований в муніципалітеті Хаїдарі, за 11 км на північний захід від Афін, біля лісу з такою ж назвою.
Історичні дані[ред. | ред. код]
Назва Дафна (δάφνη) походить від назви рослини, яку ми називаємо лавр. Монастир Дафні, як й два інші монастирі — Осіос-Лукас та Неа-Моні — відомий своїми мозаїками часів Македонської династії, виконаними в стилі «македонського ренесансу»[2]. Всі ці три монастирі в 1990 році були занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Однак в 1999 році монастир було пошкоджено землетрусом, після чого він закрився на реставрацію.
Перші відомості[ред. | ред. код]
Монастир побудовано на місті язичницького святилища на честь Аполлона Дафнійського. Антична споруда була зруйнована варварськими племенами готів 395 року. Первісні споруди християнського монастиря створені в шостому столітті. Античні залишки будівельних матеріалів та колони були використані при будівництві церкви, що мала три портики. У XIX столітті в часи панування Туреччини колони двох портиків були викуплені та перевезені у Лондон за сприяння лорда Елджина.
В XI–XII століттях[ред. | ред. код]
Нинішній храм Успіння Богородиці вважають побудованим у XI столітті. Храм хрестово-купольного типу, за планом — у вигляді грецького хреста. Церкву вінчає єдина восьмикутна баня з напівсферичним склепінням. Серед хрестово-купольних храмів Македонської династії (867–1056) його вважають найкращим серед збережених зразків[3].
Відомостей про точну дату розбудови не збережено, як невідомо і ім'я замовника. Високі мистецькі якості архітектурної споруди та коштовні мозаїки високого ґатунку — вказівка на правлячу династію та участь в будівництві й оздобленні констянтинопольських майстрів.
В XIII ст[ред. | ред. код]
1205 року, під час Четвертого хрестового походу, монастир пограбовано хрестоносцями. Франкський володар Отто де ла Рош відписав монастир ордену цистеріанців з підпорядкуванням монастирю Бельвю. Латинські ченці перебудували зовнішні фасади церкви та створили кам'яну огорожу. Чернечий орден франків володів монастирем до XV ст.
Подальша історія[ред. | ред. код]
1458 року, під час захоплення Афін турками, ченців вигнали, а монастир передано православній громаді. Через деякий час монастир занепав. У XIX ст. були розібрані колонні портики, які вивіз у Лондон лорд Елджин. Монастир стояв пусткою до 1880-х років. Грецька держава, що відновила свою державність, розпочала ремонтні та відновлювальні роботи, які тривали у 1888–1897 роках. Були частково змінені й стародавні мозаїки.
Землетрус 1999 року[ред. | ред. код]
Монастир значно постраждав під час землетрусу 7 вересня 1999 року, одного з найсильніших в XX столітті на теренах Греції. Землетрус у шість балів за шкалою Ріхтера значно пошкодив храм, стіни якого розтріскалися в почали хилитися назовні. Виникла загроза обвалу бані всередину церкви. Уряд розпочав негайні рятувальні роботи. Храм зміцнено металевими стяжками ззовні і зсередини. До відстеження за станом храму залучили фахівців з афінської Політехніки.
Храм монастиря Дафні уславився добре збереженими візантійськими мозаїками. Найбільш пошкоджені мозаїки зняли зі стін для реставрації в умовах майстерень. Рештки мозаїк обстежено й зміцнено на місці.
Опис мозаїк[ред. | ред. код]
Низка мозаїк монастир Дафні посіла значне місце серед зруйнованих чи збережених, серед найкращих зразків яких —
- мозаїки Софії Київської
- мозаїки церкви Успіння в Нікеї (зруйновані всі)
- мозаїки собору Архангела Михаїла в Києві (частково знищені, частина збережена, знята зі стін та передана в музей).
Мозаїки Дафні створені з кольорових смальт з додачею білих мармурових камінців. Золота смальта створена з золотих пластівців, розміщених між двома шарами скла. Мозаїками вкриті склепіння бані (Христос Пантократор), в міжвіконнях (16 пророків) та верхні частини стін. Понизу йшло мармурове облицювання. Сюжети починаються зі сцени Різдва Богородиці і йдуть за ходом годинника. Апсиду прикрашає Богоматір на троні. Навіть серед збережених зразків — мозаїки Дафні вирізняються майстерністю створення, гармонійними фігурами та розмаїттям і багатством кольорів. Особливо майстерно відтворені обличчя, де використали декілька перехідних кольорів з об'ємним ефектом.
Джерела[ред. | ред. код]
- A. Grabar, M. Chatzidakis. Greece. Byzantine Mosaics. New York 1960, pl. XXII-XXXVII
- Лазарев В. Н. «Истоия византийской живописи», М, «Искусство», 1986
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ Monasteries of Daphni, Hosios Loukas and Nea Moni of Chios [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.], World Heritage site
- ↑ [1]
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
Координати: 38°00′47″ пн. ш. 23°38′09″ сх. д. / 38.01306° пн. ш. 23.63583° сх. д.
| ||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Греції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
![[1]](https://archive.today/20130201183726/www.sacred-destinations.com/greece/images/dafni/aerial-c-culture-gr-300h.jpg){kind=link}