Родос (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Родос
Ρόδος
Родоська фортеця
Родоська фортеця
Родос (Греція)
Родос
Родос
Координати: 36°26′ пн. ш. 28°13′ сх. д. / 36.433° пн. ш. 28.217° сх. д. / 36.433; 28.217
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Егейських островів
Периферія Південні Егейські острови
Периф. одиниця Родос
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Егейські острови
 - Ном Додеканес
Розташування на мапі ному 
Dimos Rodou.png
Уряд
 - мер Хатзіс Хатзіефтиміу
Площа
 - Місто 19,481 км²
Найбільша висота 25 м 
Найменша висота 0 м 
Населення (2001[1])
 - Місто 53 709
 - Агломерація 80 000
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 851 00
Телефонний код(и) 2241
Авто PO,PK,PY
Веб-сайт: www.rhodes.gr

Ро́дос (грец. Ρόδος) — місто в Греції на острові Родос, у периферії Південні Егейські острови, столиця ному Додеканес. Саме у Родосі знаходився Колос Родоський — одне з семи чудес античного світу.

Історія[ред.ред. код]

Острів Родос знаходиться на перетині шляхів Європи, Близького Сходу та Африки, що значно вплинуло на формування самобутної культури, архітектури, та навіть мови Родосу. Перші поселення у Родосі віднесені до доби неоліту — близько 4 тисяч років до н. е.

Класичний період[ред.ред. код]

Місто Родос був утворене об'єднанням давніших міст Іліссос, Камірос та Лінд 408 до н. е. Наступні три століття позначились процвітанням і становлять «золоту добу» Родосу, яка тривала до вторгнення римлян. Саме у цей час ліндським скульптором Харесом між 304 та 293 рр до н. е. була розпочата робота зі створення грандіозної скульптури — Колоса Родоського. Робота тривала 12 років і була завершена 282 до н. е. Статуя зображувала бога сонця Геліоса і була встновлена при вході у Родоську гавань. Крім того значного розвитку у Родосі набуло містобудування, так існували каналізаційні та водопровідні системи, розроблені давньогрецьким архітектором та метеорологом Гіпподамом. Сильний землетрус близько 226 до н. е. сильно ушкодив місто та повалив Колоса. Впродовж наступних восьми століть статуя лежатиме в руїнах, поки не буде продана єврейському купцю, який ще й вимагатиме 900 верблюдів аби перевезти Колоса.

164 до н. е. Родос став частиною Римської провінції Азія. В цей час місто все ж спромоглось зберегти свою красу, а також жвава розвивалась наука. У 1 столітті місто відвідав апостол Павло, наприкінці своєї третьої місіонерської подорожі.

Візантійська доба[ред.ред. код]

У Середні віки Родос набув статусу важливого візантійського порту та торговельного центру імперії, що знаходився на перехресті морських шляхів між Константинополем та Олександрією. Проте невдовзі на острів вторглись ізауріанці із гірської країни Кілікії і спалили місто. У 7 столітті Родос був захоплений арабами. Вони вивезли із Родоської гавані останні рештки Колоса, перевезли їх до Сирії, де карбували з них монети. Після падіння Візантійської імперії в 1204 році родоський аристократ Лео Гавалас взяв на себе управління островом та містом зокрема. Однак після його смерті Родос перейшов у спадок до його брата, який не зміг втримати острів, Родос опинився під владою Нікейської імперії.

Лицарська доба[ред.ред. код]

Коли із початком переслідувань лицарів храмовників 1307 року орден Госпітальєрів покинув Італію, вони прибули до Родоса та зробили місто своєю столицею. Папа Климент V підтвердив право Госпітальєрів на володіння островом 1309 року. Лицарі залишалися на острові протягом наступних двох століть. У 1444 році єгипетський флот Мамелюка взяв в облогу Родос, проте лицарі з допомогою в бургундської армії спромоглись втримати острів.

Після падіння Константинополя в 1453 р. під натиском Османської імперії вже 1480 року Султан Мехмед II Фатіх розпочав вторгнення у Родос. Захисники відбили напад турок із суходолу та моря, загарбники були змушені покинути острів із поразкою. Ця перемога родосців також стримала подальше вторгнення османів у Західну Європу.

Після поразки Османської імперії управляти Родосом почав Великий Магістр ордена Фабріцио дель Каррето, під його керівництвом розпочалась доба зміцнення міста, що тривала кілька десятиліть потому. До моменту його смерті у 1521 році Родос став одним процвітаючих міст регіону. Проте вже 1522 року Османська імперія здійснила другу спробу захоплення Родосу на чолі із Сулейманом Великим.

Османська доба[ред.ред. код]

1522 року османам після тривалої облоги вдалось захопити Родос. У цей час змінюється обличчя міста: будуються мечеті, громадські лазні та маєтки із яскравими рисами середньовічної архітектури Сходу. Греки були змушені залишити укріплене місто і переселятися у передмістя. Також Родос поступово втратив свої виключні торговельні позиції, перетворившись на ринок збуту сільськогосподарської продукції внутрішніх районів острова та та прилеглих невеликих островів. Острів та місто знаходились під владою османів до подій Грецької війни за незалежність у 19 столітті.

Під владою Італії[ред.ред. код]

1912 року італійські війська займають острова та більшу частину Додеканесу і створюють тут свою колонію, з 1923 року відому як італ. Isole Italiane dell'Egeo — Італійські острови Егейського моря.

Пізніше італійці зруйнують більшість споруд, побудованих у місті та передмістях впродовж османської доби. Крім того вони перетворять єврейський та турецький цвинтарі на зелену зону навколо Старого середньовічного міста Родос.[2]. Італійці зберегли лише те, що залишилося від Лицарського періоду, а також реконструювали Палац Великого Магістра. За їх ініціативою було створено Інститут з вивчення історії та культури Родосу, здійснено значний обсяг робіт з покращення інфраструктури та модернізації міста.

Визначні місця[ред.ред. код]

Докладніше: Родоський замок
Середньовічне місто Родосa
Світова спадщина ЮНЕСКО
RhodesIntérieurDuPalais.JPG
Країна Греція Греція
Тип змішаний
Критерії II, IV, V
Ідентифікатор 493
Регіонb Європа і Північна Америка

Історія реєстрації

Зареєстроване: 1988
12 сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Населення[ред.ред. код]

Рік Місто Зміна чисельності
1951 24,280
1961 28,119 +3,839
1971 33,100 +4,981
1981 41,425 +8,325
1991 43,558 +2,133
2001 53,709 +10,151
2009 67,700

Міста-побратими[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]