Музей Азії і Океанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей Азії і Океанії у Варшаві
пол. Muzeum Azji i Pacyfiku w Warszawie
52°13′59″ пн. ш. 21°02′13″ сх. д. / 52.23305556002777195° пн. ш. 21.03722222002777897° сх. д. / 52.23305556002777195; 21.03722222002777897Координати: 52°13′59″ пн. ш. 21°02′13″ сх. д. / 52.23305556002777195° пн. ш. 21.03722222002777897° сх. д. / 52.23305556002777195; 21.03722222002777897
Тип музей
Країна  Республіка Польща
Розташування Варшава
Адреса Solec 24
00-403 Warszawa
Засновано 1973
Директор Joanna Wasilewska
Сайт muzeumazji.pl
Музей Азії і Океанії. Карта розташування: Польща
Музей Азії і Океанії
Музей Азії і Океанії (Польща)
Мапа

CMNS: Музей Азії і Океанії у Вікісховищі
вулиця Солець, 24
Азійська галерея на вулиці Фрети, 5

Музей Азії і Тихого океану (пол. Muzeum Azji i Pacyfiku) — музей, що знаходиться в місті Варшава, Польща. Музей внесений до Державного реєстру музеїв. Єдиний музей у Польщі, що демонструє музейні матеріали з країн Азії, Океанії та Австралії. Музей складається з двох відділів — Південної та Азійської галереї. Південний павільйон знаходиться на вулиці Солець, 24 і Азійська галерея — на вулиці Фрети, 5.

Історія[ред. | ред. код]

Музей було засновано у 1973 р. Основою його стала колекція моряка і дипломата Анджея Вавжиняка, який прожив в цілому 27 років у В'єтнамі, Індонезії, Непалі, Лаосі та Афганістані. Будучи приватним колекціонером, він з часом став займатися професійно музейною справою, ставши членом Ради у справах музеїв при польському Міністерстві культури. В даний час він є членом Комітету східних наук Польської академії наук.

У 1973 р. Анджей Вавжиняк подарував державі своє зібрання творів мистецтв і етнографічний матеріал і став довічним директором і куратором музею.

Основне зібрання музею під час його установи складалося з більш, ніж чотирьох тисяч музейних матеріалів, головним чином з індонезійських островів Ява, Суматра, Борнео, Сулавесі, Балі і Флорес. У музеї знаходиться велика колекція обрядових і театральних масок, крисів, кам'яних, теракотових і дерев'яних скульптур, ляльок яванських театрів ваянг куліт і ваянг голек, зразків національних тканин, традиційної та сучасного індонезійської живопису.

У 2002 р. музей підписав угоду з інвестором про будівництво поруч з відділом на вулиці Солець нової будівлі для музею. У 2006 р. почалося будівництво нового приміщення музею.

Діяльність музею[ред. | ред. код]

В даний час зібрання музею поповнюється за рахунок приватних пожертвувань і музейних надбань предметами з усіх країн Азії та Австралії і налічує понад 25 тис. експонатів. Колекція музею нині складається з матеріалів з Індонезії, Китаю, В'єтнаму, Індії, М'янми, країн буддійської традиції ваджраяни (Монголія, Непал і Тибет), Центральної Азії та Афганістану. Музей також збирає сучасні картини, гравюри і малюнки художників країн Азії та Австралії.

При музеї діє наукова Азійська бібліотека, яка налічує понад 14 тис. книг і 200 найменувань польських та іноземних журналів.

Музей займається просвітницькою діяльністю, організовуючи різні заходи по культурі, релігії, філософії та мистецтві азійських країн. Музей організовує кінопокази, поетичні вечори, зустрічі з різними мандрівниками і представниками східних релігій.

Галерея[ред. | ред. код]

Виставка скульптур у Ботанічному саду[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Niekrasz Lech Z. (red.). Azja i Pacyfik nad Wisłą. 25 lat Muzeum Azji i Pacyfiku w Warszawie. 50 lat działalności Andrzeja Wawrzyniaka. — Warszawa 1998. — s. 238 ISBN 83-907705-1-2
  • Strumiłło Andrzej (koncepcja i projekt), Maharadża z Powiśla, Muzeum Azji i Pacyfiku, Warszawa 2012, s. 150, ISBN 978-83-862-4425-6

Dzieje i perspektywy, Zamek Królewski w Warszawie, 2006

  • Wasilewska-Dobkowska Joanna. Indonesian Art in the Asia and Pacific Museum, Warsaw, Poland, [w:] «Arts of Asia» (Hongkong), Number 4/2007
  • Wawrzyniak Andrzej. Muzeum Azji i Pacyfiku w Warszawie. Od kolekcji prywatnej do muzeum autorskiego // «200 lat muzealnictwa warszawskiego».
  • Wojtczuk Michał. Muzeum budowane przez dekadę, [w:] Gazeta Wyborcza (Gazeta Stołeczna) z 26 listopada 2010 r., strona 14