Геохронологічна шкала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Геохронологічна шкала у вигляді спіралі (англ.).

Геохронологі́чна шкала́ (рос. геохронологическая шкала, англ. geological dating, geochronological scale, нім. geologische Zeitrechnung f) — послідовний ряд геохронологічних еквівалентів загальних стратиграфічних підрозділів та їх таксономічної підлеглості. Першу геохронологічну шкалу для фанерозою запропонував англійський вчений А. Холмс в 1938 році. В Україні ініціатором радіометричних досліджень був В. І. Вернадський. Геохронологічна шкала неодноразово уточнювалася і перероблялася. В таблиці подано сучасний варіант геохронологічної шкали.

Палеоцен Eocene Олігоцен Міоцен Палеоген Неоген Кайнозой

В мільйонах років тому назад

В тисячах років тому назад
Супереон Еон Ера Період[1] Епоха Вік[2] Визначні події Початок
млн років[2]
Фанерозой Кайнозой
Kz[3]
Четвертинний період Голоцен Субатлантичний
Суббореальний
Атлантичний
Закінчення останнього зледеніння початок інтергляціалу. Розквіт людської цивілізації, поява міст, початок землеробства. Утворення Сахари. Малий льодовиковий стадіал у Північній півкулі у період між 1400 та 1850 роками. Виверження Тамбори у 1815 році призвело до року без літа у Європі та Північній Америці. Початок глобального потепління та кліматичних змін спричинених, ймовірно (Думка наукової спільноти), викидами парникових газів людством у процесі його розвитку [4]. 0,011430 ± 0,00013[3][5]
Бореальний
Пребореальний
Плейстоцен Пізній 0,126 ± 0,005*
Середній 0,500?
Ранній 1,806 ± 0,005*
Геласій 2,588 ± 0,005*
Неоген Пліоцен П'яченці 3,600 ± 0,005*
Занклій 5,332 ± 0,005*
Міоцен Мессіній 7,246 ± 0,05*
Тортон 11,608 ± 0,05*
Серавалій 13,65 ± 0,05*
Лангій 15,97 ± 0,05*
Бурдігал 20,43 ± 0,05*
Аквітаній 23,03 ± 0,05*
Палеоген Олігоцен Хат 28,4 ± 0,1*
Рюпель 33,9 ± 0,1*
Еоцен Пріабон 37,2 ± 0,1*
Бартон 40,4 ± 0,2*
Лютет 48,6 ± 0,2*
Іпр 55,8 ± 0,2*
Палеоцен Танет 58,7 ± 0,2*
Зеландій 61,7 ± 0,3*
Даній 65,5 ± 0,3*
Мезозой
Mz
Крейдовий Пізня Маастрихт Розквіт квіткових рослин та запиляючих їх комах. З'являється багато сучасних костистих риб. Усюди поширені амоніти (Ammonitida), белемніти (Belemnites), губки (Spongia), двостулкові (Bivalvia), морські їжаки (Echinoidea). Поява багатьох нових типів динозаврів на суші (тиранозавр (Tyrannosauridae), титанозавр (Titanosauridae), гадрозавр (Hadrosauridae) та цератопси (Ceratopsidae)) та у воді (крокодили евзухії (Crocodilia); мозазаври (Mosa)). У морях панували сучасні акули. Примітивні птахи змінюють птерозаврів (Pterosauria). Починаються Ларамідський (англ. Laramide orogeny) та Сев'єрський орогенези (англ. Sevier orogeny). Розпад Гондвани. Концентрація вуглекислого газу (CO2) в атмосфері сягає сучасного рівня. Розвиваються однопрохідні (Monotremata), сумчасті (Metatheria) та плацентарні (Eutheria) звірі. 70,6 ± 0,6*
Кампан 83,5 ± 0,7*
Сантон 85,8 ± 0,7*
Кон'як 89,3 ± 1,0*
Турон 93,5 ± 0,8*
Сеноман 99,6 ± 0,9*
Рання Альб 112,0 ± 1,0*
Апт 125,0 ± 1,0*
Баррем 130,0 ± 1,5*
Готерів 136,4 ± 2,0*
Валанжин 140,2 ± 3,0*
Беріас 145,5 ± 4,0*
Юра Пізня Титон 150,8 ± 4,0*
Кімеридж 155,7 ± 4,0*
Оксфорд 161,2 ± 4,0*
Середня Келовей 164,7 ± 4,0
Бат 167,7 ± 3,5*
Байос 171,6 ± 3,0*
Аален 175,6 ± 2,0*
Рання Тоар 183,0 ± 1,5*
Плінсбах 189,6 ± 1,5*
Синемюр 196,5 ± 1,0*
Геттанг 199,6 ± 0,6*
Тріас Пізній Рет 203,6 ± 1,5*
Норій 216,5 ± 2,0*
Карній 228,0 ± 2,0*
Середній Ладиній 237,0 ± 2,0*
Анісій 245,0 ± 1,5*
Ранній Оленьок 249,7 ± 1,5*
Індуан 251,0 ± 0,7*
Палеозой
Pz
Перм Лопінгій Чангсінг 253,8 ± 0,7*
Вучапінг 260,4 ± 0,7*
Гвадалупій Капітаній 265,8 ± 0,7*
Вордій
(Казаній)
268,4 ± 0,7*
Родій
(Уфімій)
270,6 ± 0,7*
Цисуралій Кунгур 275,6 ± 0,7*
Артин 284,4 ± 0,7*
Сакмар 294,6 ± 0,8*
Асселій 299,0 ± 0,8*
Карбон[6]
Пенсильваній
Верхній Гжельський 303,9 ± 0,9*
Касімовський 306,5 ± 1,0*
Середній Московський 311,7 ± 1,1*
Башкирський 318,1 ± 1,3*
Карбон[6]
Міссісіпій
Нижній Серпуховський 326,4 ± 1,6*
Візей 345,3 ± 2,1*
Турней 359,2 ± 2,5*
Девон Пізній Фаменський 374,5 ± 2,6*
Франський 385,3 ± 2,6*
Середній Живет 391,8 ± 2,7*
Ейфель 397,5 ± 2,7*
Ранній Емс 407,0 ± 2,8*
Празький 411,2 ± 2,8*
Жедин 416,0 ± 2,8*
Силур Пржидоль 418,7 ± 2,7*
Лудлов Лудфорд 421,3 ± 2,6*
Горст 422,9 ± 2,5*
Венлок Гомерій 426,2 ± 2,4*
Шейнвуд 428,2 ± 2,3*
Лландовер Телицький 436,0 ± 1,9*
Аерон 439,0 ± 1,8*
Руддан 443,7 ± 1,5*
Ордовік Пізній Ашгіллій 445,6 ± 1,5*
Карадок 460,9 ± 1,6*
Середній Лландейлов 468,1 ± 1,6*
Лланвірин 471,8 ± 1,6*
Ранній Ареніг 478,6 ± 1,7*
Тремадок 488,3 ± 1,7*
Кембрій Фуронг Батирбайський 492,0 ± 2,0*
Аксайський 496,0 ± 2,0*
Сакський 499,0 ± 2,0*
Аюсоканський 503,0 ± 2,0*
Середній Майський 506,5 ± 2,0
Амгинський 510,0 ± 2,0*
Ранній Тойонський 515,0 ± 1,0*
Ботомський 521,0 ± 2,0*
Атдабанський 528,0 ± 2,0*
Томмотський 542,0 ± 2,0*
Докембрій[7] Протерозой[8]
Pr
Неопро-
терозой
[8]
Едіакарій 630 +5/-30*
Кріогеній Ймовірний період глобального зледеніння (англ. Snowball Earth) в історії Землі. Викопні рештки ще досить поодинокц. Родінія розпадається. Рукерський (англ. Ruker orogeny) та Німродський орогенез (англ. Nimrod orogeny) в Антарктиці йде на спад. 850[9]
Тоній 1000[9]
Мезопро-
терозой
[8]
Стеній Утворення метаморфічних поясів під час орогенезу на континеті Родінія. Ймовірний початок Рукерського (англ. Ruker orogeny) та Німродського орогенезу (англ. Nimrod orogeny) в Антарктиці. Масгрейвський орогенез (англ. Musgrave orogeny) 1,080 млрд років тому у Центральній Австралії. 1200[9]
Ектазій Продовження розширення материкового чохлу осадових гірських порід. Зелені водорості створюють колонії в морях. Гренвільський орогенез (англ. Grenville orogeny) у Північній Америці. 1400[9]
Калімій Накопичення осадових та магматичних порід. Орогенез Барамунді (англ. Barramundi orogeny). Орогенез Маунт-Айза (англ. Isan orogeny) 1,600 млрд років тому, формування гори Маунт-Айза (англ. Mount Isa) у Квінсленді. 1600[9]
Палеопро-
терозой
[8]
Статерій Перші комплекси одноклітинного життя: протісти з ядрами. Початковий суперконтинент Колумбія. Закінчення Кімбанського орогенезу (англ. Kimban Orogeny) в Австралії; Япангкунський (англ. Yapungku orogeny) та Мангарунський орогенез (англ. Mangaroon orogeny) у Західній Австралії 1,680–1,620 млрд років тому; Караранський орогенез (англ. Kararan orogeny) 1650 млрд років тому в Південній Австралії. 1800[9]
Орозірій Атмосфера Землі почала насичуватись киснем. Вредефортський та Садберійський метеоритні кратери. Пенокеанський (англ. Penokian orogenies) та Трансгудзонський орогенез (англ. Trans-Hudsonian orogenies) у Північній Америці, ранній Рукерський орогенез (англ. Ruker orogeny) в Антарктиці 2,000 - 1,700 млрд років тому, Гленбурнський (англ. Glenburgh orogeny) та Кімбанський орогенез (англ. Kimban orogeny) в Австралії 2,005 - 1,920 млрд років тому. 2050[9]
Ріасій Формування величезних плутонів типу Бушвелдського комплексу. Гуронське зледеніння. 2300[9]
Сідерій Киснева катастрофа: стрічкові залізні поклади. Сліфордський орогенез (англ. Sleaford orogeny) в Австралії, Говлер кратон (англ. Gowler craton) 2,440–2,420 млрд років тому. 2500[9]
Архей[8]
Ar
Неоархей[8] Стабілізація усіх відомих сучасних кратонів. Інсельський орогенез (англ. Insell orogeny), 2,650 ± 0,150 млрд років тому. Почав формуватись пояс Абітібі (англ. Abitibi greenstone belt) у Квебеці та Онтаріо, стабілізація 2,600 млрд років тому. 2800[9]
Мезоархей[8] Перші строматоліти (ймовірно колоніальні ціанобактерії (Cyanobacteria)). Найдавніші макрозкам'янілості. Орогенез Гумбольдта (англ. Humboldt orogeny) в Антарктиці. У Квебеці та Онтаріо почав формуватися Комплекс мегакальдери Блейк-рівер (англ. Blake River Megacaldera Complex), закінчення близько 2696 млн років тому. 3200[9]
Палеоархей[8] Перші відомі продукуючі кисень бактерії (Bacteria). Найдавніші відомі зкам'янілості. Найдревніші кратони (Канадський щит та Пілбара) можливо сформувались у цей період. [10] Райнерський орогенез (англ. Rayner orogeny) в Антарктиці. 3600[9]
Еоархей[8] Одноклітинне життя (ймовірно бактерії (Bacteria) та можливо археї (Archaea)). Найдавніші з можливих зкам'янілостей. 3800
Гадей
[8][11]
Ранній Імбрій[8][12] Закінчення ери Пізнього важкого бомбардування (англ. Late Heavy Bombardment) у внутрішній частині Сонячної системи. 3850
Нектарій[8][12] Назва ери взята з Селенохронологічної шкали коли утворилися на Місяці Море Нектару та інші великі басейни. 3920
Басейновий[8][12] Найдревніша відома гірська порода Гнейс Акасти, що датується віком приблизно у 4,03 млрд років.[13]. Найдревніші відомі форми життя та самовідтворювана РНК (приблизно 4 млрд років). Напірський орогенез (англ. Napier Mountains) у Антарктиді, 4,000 ± 0,200 млрд років тому. 4150
Криптій[8][12] Найдавніший знайдений мінерал (циркон, 4,406 ± 0,008 млрд років тому [14]). Формування Місяця (4,533 млрд років тому), ймовірно через величезне зіткнення (англ. Giant impact hypothesis) з невідомим астрономічним тілом. Формування Землі (4,567 — 4,570 млрд років тому) 4570

Примітки[ред.ред. код]

  1. Палеонтологи частіше звертаються до стратиграфії за шарами поширених викопних решток ніж до стратиграфії за геологічними ярусами. За вичерпною інформацією зверніться до «Палеобіологічної бази даних (The Paleobiology Database)». Процитовано 2006-03-19.  (англ.)
  2. а б Дати містять розходження, що спричинені неточністю у радіометричному датуванні. Дати подані відповідно до Міжнародної комісії з стратиграфії, 2004 рік. Дати помічені * вказані для кордонів, що узгоджені на міжнародному рівні GSSP, стратотипи подані за цим списком.
  3. а б Історично кайнозой був розділений на четвертинну та третинну під-ери (як неоген та палеоген).
  4. За детальнішою інформацією зверніться будь ласка до статей: Атмосфера Землі, Діоксид вуглецю, Парникові гази та графікам Phanerozoic Carbon Dioxide.png, 65 Myr Climate Change.png, Five Myr Climate Change.png.
  5. Початок епохи відносять до верхнього палеоліту 11430 ± 130 років тому (дата знаходиться між 9610—9560 та 9350—9300 роками до нашої ери). За детальнішою інформацією зверніться будь ласка до статті Голоцен.
  6. а б У Північній Америці кам'яновугільний період підрозділяється на Пенсильваній та Міссісіпський періоди.
  7. The Precambrian is also known as Cryptozoic.
  8. а б в г д е ж и к л м н п р Протерозой, Архей та Гадей досить часто виступають під узагальнюючою назвою Докембрій або інколи як Криптозой (еон прихованого життя), через відносну бідність слідів життя організмів.
  9. а б в г д е ж и к л м н Дати періодів подані за періодизацією Глобального стратиграфічного стандарту (англ. Global Standard Stratigraphic Age).
  10. Вік найдревніших кратонів та континентальних масивів датується 3,6–3,8 млрд років.
  11. Формально Гадей не є загальноприйнятим еоном. Має також назви Азой, тобто безжиттєвий. Часом Гадей підрозділяють на періоди узгоджені з періодами геології Місяця. Дивись також Селенохронологічну шкалу.
  12. а б в г Цей період виділяють в Селенохронологічній шкалі, в історії Землі він не простежується. Використання неофіційне.
  13. Bowring, Samuel A. Priscoan (4.00–4.03 Ga) orthogneisses from northwestern Canada // Contributions to Mineralogy and Petrology. — 134 (1999) С. 3. DOI:10.1007/s004100050465. (англ.) Найдревніша відома гірська порода Гнейс Акасти, що датується віком приблизно у 4,03 млрд років. Знайдений на Північно-західних територіях, Канада Канада.
  14. Стаття в Наукових листах англ. Letters of Nature.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.