Причинність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Причинність або причинно-наслідковий зв'язок, також каузальність — зв'язок між однією подією, яку називають причиною, та іншою подією, яку називають наслідком, що з необхідністю слідує за першою.

Наведене визначення неформальне й не дуже строге. Філософський аналіз причинності — складне питання, над розв'язанням якого філософи мислили впродовж тисячоліть. У західній філософії питання причинності досліджував ще Арістотель, і його ще досі досліджують в сучасних філософських журналах. Хоча причина й наслідок звичайно стосуються подій, але слово подія у наведеному визначенні можна замінити іншими сутностями, такими як процес, властивість, змінна, факт і стан справ. Яка з цих сутностей є справжньою і основною для причинності, як найкраще охарактеризувати зв'язок між ними — загальноприйнятої відповіді на ці запитання ще не існує.

Макс Борн у 1949 році сформулював три припущення, на основі яких визначається причинність:

  1. Причинність постулює, що існують закони, за якими проявлення сутності B певного класу залежить від проявлення сутності A іншого класу, де слово сутність означає будь-який фізичний об'єкт, явище, ситуацію чи подію. А називають причиною, B називають наслідком.
  2. Передування у часі постулює, що причина завжди відбувається раніше або принаймні одночасно із наслідком.
  3. Суміжність постулює, що причина й наслідок повинні бути в просторовому контакті або бути зв'язаними ланцюжком посередників, які перебувають у контакті.

У фізиці[ред.ред. код]

Одним із основних принципів, на яких будується фізична теорія, є принцип причинності — специфічне формулювання причинності для фізики, що вимагає від теорії недопущення впливу однієї події на іншу, якщо вони розділені простороподібним просторово-часовим інтервалом.

Іншим фізичним принципом, який забезпечує причинність є принцип близькодії, який вимагає існування посередника для передачі взаємодії від одного фізичного тіла до іншого.

Не всі фізичні теорії задовольняють названим принципам. Наприклад, класична механіка побудована на далекодії. Тому класична механіка поступилася теорії відносності, яка формуює закони руху тіл згідно з принципом близькодії.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.