Мусатов Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мусатов Володимир Іванович
рос. Мусатов Владимир Иванович
фотопортрет Володимира Мусатова у військовому строї, бл.1944 р.(?)
Народився 1910(1910)
Петербург, (Ленінград з 1924 року)
Помер 1993(1993)
Санкт-Петербург
Поховання Большеохтінський цвинтарd
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Національність росіянин
Місце проживання Ленінград / Санкт-Петербург
Діяльність театральний актор, кіноактор, диктор, екскурсовод
Alma mater Петрішулеd і Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського
Знання мов російська
Заклад Павловськ
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За відвагу» медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
IMDb ID 0615547

Муса́тов Володи́мир Іва́нович (рос. Мусатов Владимир Иванович 1910—1993) — російський і радянський театральний актор, німецькомовний диктор доби Другої світової війни, легендарний екскурсовод Павловського музею-заповідника під Санкт-Петербургом.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився у місті Петербург, (з 1924 року - Ленінград). Батьки віддали сина на навчання у легендарну німецьку школу Петрішуле. Хлопець добре засвоїв німецьку мову на все життя. Дещо пізніше німецьку школу Петрішуле закінчила і пані Зеленова Анна Іванівна, з якою Мусатов у свій час працюватиме в Павловську.

Мати Володимира Івановича була закохана у передмістя Павловськ з його зразковим пейзажним парком, винятковою колекцією садово-паркової скульптури та парковими павільйонами, рідкісною навіть для Росії колекцією західноєвропейського живопису в палаці. Так вийшло, що всі троє (мати Володі, Володимир Мусатов та Анна Зеленова) будуть пов'язані із Павловським музеєм-заповідником на довгі десятиліття.

Володимир Мусатов став актором, працював у ТЮГ, у Ленінградському театрі музичної комедії, створив декілька епізодичних образів у кіно.

Німецькомовний військовий диктор[ред. | ред. код]

Непоганий тембр голосу, театральна дикція й знання німецької забезпечили акторові запрошення працювати у пропагандиському бюро на Ленінградському фронті. Він виконував завдання радянських військових керівників: закликав німецьких військових припиняти бої та йти у полон, що було даниною страшним часам тої пори. У повоєнний період повернувся до акторства.

Легендарний екскурсовод Павловського музею-заповідника[ред. | ред. код]

П'єтро Баратта. «Алегорія Справедливості», Павловськ (музей-заповідник), парк.
Все на світі як вода,
Світла радість і біда,
Все тече кудись …

Потрощений і поруйнований палацово-парковий ансамбль у Павловську після захоплення нацистами викликав у багатьох розпач і безнадію щодо його відновлення. Адже люди пам'ятали його винятковість та діячів минулого, що працювали тут десятиліттями, серед котрих були Чарльз Камерон, Тома де Томон, П'єтро Гонзага і низка їхніх помічників.

Невірою у можливість відновленні ансамблю в Павловську був охоплений і Володимир Мусатов. Протилежної думки дотримувалася Зеленова Анна Іванівна, яка вірила у можливість відновлення Павловського ансамблю. Вона поклала все своє життя аби довести, що і неможливе — можливе, що ансамбль можна і слід відродити. Зеленова наполегливо зверталась до військових структур СРСР, що завжди мали надзвичайні матеріальні ресурси і відсутність хаосу в організаційних справах. І це спрацювало. Павловський палацово-парковий ансамбль, незважаючи на втрати, вдалося підняти із небуття до нового життя.

Мусатов і Зеленова були знайомі. Після відновлення парку в Павловську Зеленова запросила Володимира Мусатова на посаду екскурсовода, бо той був справжнім експертом його історії. Коли Мусатов закінчив акторську кар'єру, він перейшов на працю у Павловський музей-заповідник.

Нарешті згодилися всі його знання щодо історії і побутування Павловського музею-заповідника. До власних екскурсій Володимир Іванович поставився як до театральних монологів чи до вистав одного актора. Народився феномен легендарного екскурсовода. На його лекції збирався натовп. Йому влаштовували оплески у парку, яку у театральній залі. Слава легендарного екскурсовода перетнула кордони Ленінгадської області. Відомі випадки, коли на його лекції приїздили з інших міст СРСР.

Мусатов Володимир Іванович помер 1993 року на сімдесят третьому році життя.

Галерея фото Павловського парка[ред. | ред. код]

Двоповерхові павільйони і галереї палацу у Павловську.
Пиль-вежа і місток в парку.

Див. також[ред. | ред. код]

Квиток на екскурсію Мусатова Володимира Івановича. 1984 рік.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]