Пояс Койпера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Відомі об'єкти Сонячної системи в проекції на екліптику. Добре видно пояс Койпера

Пояс Койпера — (від англ. Kuiper belt) — область Сонячної системи за орбітою Нептуна (30 а. о. від Сонця) приблизно до відстані 50 а. о. У цій області розташована велика кількість транснептунових об'єктів, найвідомішим (але не найбільшим) серед яких є Плутон.

Історія[ред.ред. код]

Різноманітні гіпотези про існування численних невеликих тіл за орбітою Нептуна висловлювали багато дослідників.

1951 року Джерард Койпер висловив припущення, що пояс невеликих тіл за орбітою Нептуна мав існувати в минулому, але наразі його розсіяно Плутоном, і простір, що безпосередньо прилягає до цієї планети, практично порожній[1]. Тривалий час у цій області не було відомо жодного об'єкта, окрім Плутона (відкритого 1930 року) та його супутника Харона (відкрито 1978 року). Тому за цією ділянкою простору міцно закріпилася назва «пояс Койпера».

У серпні 1992 року Девід Джуітт та Джейн Лу з Гарвард-Смітсоніанського центру астрофізики відкрили перший після Плутона транснептуновий об'єкт — (15760) 1992 QB1. У березні 1993 було знайдено друге небесне тіло, до 1996 року їх було вже 32.

До 2005 року стало відомо понад 800 об'єктів поясу Койпера. Міжнародний Астрономічний Союз рекомендує називати відповідні об'єкти транснептуновими, що відповідає їх розташуванню в Сонячній системі та не пов'язано з науковими гіпотезами минулого[1].

Властивості[ред.ред. код]

Верхню межу поясу обрано не довільно — за нею спостерігається значне зменшення кількості видимих об'єктів. Причина цього невідома, можливо, простір «вичищається» об'єктом приблизно земної маси.

Об'єкти поясу Койпера поділяються на такі категорії[Джерело?]:

  • Класичні об'єкти мають приблизно кругові орбіти з невеликим нахилом, не пов'язані з рухом інших планет (зокрема, із рухом Нептуна). Такі об'єкти інколи називають «к'юбівано» за назвою першого представника 1992 QB1 (його позначення англійською вимовляється як «к'ю бі ван»).

Вважається, що об'єкти поясу Койпера складаються переважно з затверділих метану, аміаку та води з невеликими домішками органічних речовин, тобто, подібні до кометної речовини. Цим вони відрізняються від астероїдів, які складаються переважно з нелетких мінеральних речовин. Об'єкти в поясі Койпера рухаються здебільшого в площині орбіт планет, на відміну від об'єктів хмари Оорта, які, як припускається, мають сферичний розподіл навколо Сонячної системи.

Загальна маса поясу Койпера в сотні разів перевищує масу поясу астероїдів. За різними оцінками, у поясі має бути від 35 тис.[2] до 70 тис.[3] тіл із діаметром понад 100 км, у той час як у головному поясі астероїдів таких налічується не більше ніж 200[2]. Втім, вважається, що маса об'єктів хмари Оорта має бути ще більшою[Джерело?].

Об'єкти поясу Койпера з діаметром більше 500 км[4][ред.ред. код]

Номер Назва Екваторіальний
діаметр (км)
Велика піввісь
а. о.
Перигелій,
а. о.
Афелій
а. о.
Відкритий Примітки
134340 Плутон 2346 39.48 29.6 49.3 1930 Плутино[2 1]
136199 Ерида 2326 ± 12 67.71 37.81 97.61 2005 Розсіяний диск
136472 Макемаке 1454 45.64 38.71 52.57 2005  
136108 Хаумеа 1393 43.34 35.16 51.52 2005  
225088 2007 OR10 1280 67.21 33.62 100.79 2007 резонанс 3:10
(134340) Pluto I Харон 1212 ± 3,0 39.48 29.6 49.3 1978 [2 1]
50000 Квавар 1026 43.4 41.9 44.9 2002 К'юбівано
90377 90377 Седна 995 ± 80 502 76.0 928 2003 Розсіяний диск[2 2]
19308 1996 TO66 900 43,136 37,913 48,360 1996 К'юбівано?
90482 Орк 875 39.45 30.8 48.1 2004 Плутино
120347 Салаціа 870 42.14 37.77 46.5 2004 К'юбівано?
84522 2002 TC302 867 55,74 39,15 72,33 2002 резонанс 2:5
  2013 FY27 850 59.1 35.7 82.6 2013 Розсіяний диск
120178 2003 OP32 838 43.28 38.6 47.96 2003 К'юбівано?
307261 2002 MS4 797 41.93 36.0 47.9 2002  
208996 2003 AZ84 770 39.4 32.3 46.5 2003 Плутино
20000 Варуна 757 43.07 40.9 45.3 2002 К'юбівано?
55565 2002 AW197 752 47.47 41.3 53.7 2002 К'юбівано?
278361 2007 JJ43 730 47.82 40.28 55.37 2007  
174567 Варда 705 45,94 39,62 52,26 2003 К'юбівано?
24835 1995 SM55 702 41.653 37.4 45.9 1995 К'юбівано?
  2010 KZ39 697 45.0 42.5 47.6 2010 К'юбівано?
90568 2004 GV9 680 41.934 38.68 45.19 2004 К'юбівано?
145452 2005 RN43 679 41.6 40.6 42.5 2005 К'юбівано?
55637 2002 UX25 667 42.56 36.5 48.7 2002 К'юбівано?
  2012 VP113 666 264 80.5 449 2012 Розсіяний диск
  2010 RF43 666 49.62 37.01 61.82 2010  
84922 2003 VS2 624 39.266 36.427 42.104 2003 Плутино
  2010 RE64 607 63.1 37.1 89.1 2010 Розсіяний диск
  2010 FX86 607 46.69 43.92 49.46 2010 К'юбівано?
19521 Хаос 600 45,82 41,06 50,58 1998 К'юбівано
  2004 XR190 580 57,035 52,317 61,752 2004 Розсіяний диск
145451 2005 RM43 580 89.8 35.1 145 2005 Розсіяний диск
120348 2004 TY364 554 38.74 36.21 41.27 2004  
  2002 XV93 549 39.33 34.51 44.15 2002 Плутино
28978 Іксіон 535 39.49 30.0 49.1 2001 Плутино
  2010 VK201 529 43.28 38.62 47.94 2010 К'юбівано?
15874 1996 TL66 515 84,2 35,01 133,48 1996 Розсіяний диск

  1. а б Плутон і Харон утворюють подвійну систему
  2. Багато дослідників вважають Седну об'єктом хмари Оорта, а не поясу Койпера.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Георгий Бурба (февраль 2006). «Ледяные сателлиты Солнца». Вокруг света (2785). (рос.)
  2. а б Пояс Койпера // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 220. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  3. David Jewitt. «Kuiper Belt Page». Архів оригіналу за 2012-07-04. Процитовано 2012-12-17. 
  4. http://www.johnstonsarchive.net/

Посилання[ред.ред. код]