Мілка Трніна
| Мілка Трніна | |
|---|---|
| хорв. Katarina Milka Trnina | |
 | |
| Народилася |
19 грудня 1863[4][1][…] Везище |
| Померла |
18 травня 1941[1][2][…] (77 років) Загреб, Незалежна Держава Хорватія |
| Поховання | Мирогойське кладовище |
| Країна |
 Долитавщина |
| Діяльність | співачка, вокалістка, оперна співачка, викладачка університету |
| Галузь | опера[5] |
| Alma mater | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
| Відомі учні | Lucia Dunhamd |
| Знання мов | хорватська[5][6] |
| Заклад | Джульярдська школа |
| Роки активності | з 1885 |
| Жанр | опера |
Мілка Трніна (хорв. Katarina Milka Trnina; 19 грудня 1863 року — 18 травня 1941 року[7]) — видатна хорватська оперна співачка, драматичне сопрано. Критики та публіка високо оцінювали її голос та акторську майстерність, що виявилися під час виконання ролей у творах німецьких та італійських композиторів. У 1906 році була змушена залишити сцену через хворобу.
Біографія[ред. | ред. код]
Катарина Мілка Трніна народилася в селищі Везішче (община Криж) у родині мельника. Навчалася співам у приватного педагога Іди Вімбергер Бркіч у Загребі (1876—1879 рр.), згодом — у Віденській консерваторії у Йозефа Генбахера. Дебютувала на сцені Загребського оперного театру 11 травня 1882 року, виконувала арію Амелії в опері Верді «Бал-маскарад».
Кар'єра[ред. | ред. код]
У постійній трупі Трніна почала працювати в Лейпцигу, згодом у 1884 році перейшла в оперну трупу Грацу. Тут вона виступала два сезони, вдосконалюючи сценічну майстерність.
Диригент Антон Зейдль, вражений потенціалом Трніни, рекомендував її бременській опері як заміну іншій відомій співачці Катарині Клафскі. В Бремені Трніна вперше взяла участь у постановці вагнерівського циклу «Перстень Нібелунга». В 1890 році її запросила Мюнхенська королівська опера, виступаючи на сцені якої протягом кількох років, Трніна зміцнила свою репутацію співачки вищого класу і виявила себе чудовою виконавицею вагнерівських опер. З великим успіхом Трніна виступала також і в партії Леонори в опері Бетховена «Фіделіо».
В 1896 році в Бостоні відбувся північноамериканський дебют Мілки Трніни. Вона виконала партію Брунгільди в опері « Валькірія». В 1898 році вона вперше заспівала на сцені лондонського Ковент-Гардена, виконавши партію Ізольди в опері «Трістан та Ізольда». Її виступи в Королівській опері продовжувалися до 1906 року, Трніна взяла участь у 98 оперних спектаклях.
В 1899 році Трніна виконала партію Кундрі в опері «Парсіфаль» на Байройтському фестивалі. 27 січня 1900 року Мілка Трніна дебютувала в Метрополітен-опера в Нью-Йорку. Вона виконала партію Елізабет в «Тангейзері». Відомим став виступ Трніни в 1901 році в головній партії опери Джакомо Пуччіні «Тоска». В попередньому році Трніна вперше виконала партію Флорії Тоски в Лондоні, Пуччіні, який був присутнім на спектаклі, назвав її виконання ідеальним. Це зробило Трніну найбільш відомою в англомовному світі виконавицею цієї партії.
Завершення кар'єри[ред. | ред. код]
В 1906 році Мілку Трніну спіткав параліч м'язів обличчя. Постраждала зона навколо очей. Трніна була змушена залишити сцену, перебуваючи у чудовій професійній формі. Востаннє співачка вийшла на професійну сцену в мюнхенському Театрі Принца Регента (нім. Prinzregententheater). Вона виконала партію Зіґлінди в вагнерівській опері «Валькірія».
Після завершення кар'єри[ред. | ред. код]
Декілька років Мілка Трніна викладала співи в нью-йоркській Джульярдській школі, згодом повернулася до Загреба. В Хорватії Трніна продовжувала викладати, найбільш відомою її ученицею стала зірка Метрополітен-опера Зинка Миланова[8]. Мілка Трніна померла 18 травня 1941 року в Загребі від запалення легень. Вона просила, щоб її похорон відбувся до полудня, без будь-яких надгробних промов під звуки хорватського національного гимну[9].
Цікаві факти[ред. | ред. код]
На честь Мілки Трніни названо водоспад на Плитвицьких озерах, а також нагороду хорватської асоціації музичних митців.
За деякими твердженнями, на честь Мілки Трніни названо відомий швейцарський шоколад Milka[10],[11].
Мілка Трніна виступала в Москві перед російським імператорським подружжям з нагоди коронації Миколи ІІ. Велика діамантова брошка з рубінами, яку Мілці Трніні подарував імператор, зберігається в загребському музеї мистецтв та ремесел[12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б FemBio database
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124532500 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Milka Trnina. hrt.hr (хор.). Croatian Radiotelevision. 19 December 2012. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 8 April 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 листопада 2013. Процитовано 18 квітня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Moslavac, Slavica. Milka Trnina, hrvatski slavuj (1863. — 1998.): prilog obilježavanja 135. godišnjice rođenja istaknute operne pjevačice Milke Trnine: Galerija Muzeja Moslavina, Kutina, 15.5. — 1.6. 1998. Kutina: Muzej Moslavine, 1998.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Hina (19. prosinca 2013.). Izložba o Milki Trnini otvorena u Muzeju grada Zagreba. Index. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20. siječnja 2014..
|
