Міський театр Клагенфурта
| Міський театр Клагенфурта Stadttheater Klagenfurt | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Міський театр Клаґенфурта. 2008 | ||||
|
46°37′09″ пн. ш. 14°18′19″ сх. д. / 46.61917° пн. ш. 14.30528° сх. д.Координати: 46°37′09″ пн. ш. 14°18′19″ сх. д. / 46.61917° пн. ш. 14.30528° сх. д. | ||||
| Країна |
 Австрія | |||
| Місто | ||||
| Адреса |
Theaterplatz 4, Innere Stadt von Klagenfurt Klagenfurt, Österreich | |||
| Архітектор |
Бюро Фельнер & Гельмер Герман Гельмер | |||
| Архітектурний стиль | модерн | |||
| Місткість | 996 місць | |||
| Тип | міський театр | |||
| Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] | |||
| Відкрито | 1737 | |||
| Оф. відкриття | 1910[2] | |||
| Знову відкрито | 1910 | |||
| Керівництво | директор театру Арон Штіль | |||
| stadttheater-klagenfurt.at | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| EUTA theatre ID | 332 | |||
 | ||||
 Міський театр Клагенфурта у Вікісховищі | ||||
Міський театр Клагенфурта (нім. Stadttheater Klagenfurt) — міський театр у шостому за величиною місті Австрії, федеральної землі Каринтія. У 2010 році театр відзначив свій столітній ювілей.
Історія будівлі[ред. | ред. код]
На місці сучасного міського театру для аристократії в 1605—1620 роках був побудований дерев'яний Бальний зал (Ballhaus). Поступово в залі почали виступати все більше італійських митців, які на шляху з Венеції до Відня зупинялися в Клагенфурті. Переродження зали для танців у театр завершилося в 1737 році. У залі клагенфуртського театру не було лож, а тільки три галереї і небагато місць у партері. Наприкінці XVIII століття крім аристократів театр почали відвідувати представники інтелігенції, військові, державні службовці та багаті купці.
У 1811 році на місці дерев'яної будівлі була побудована кам'яна, яку тепер називають «Старим театром» (Altes Theater). Після великої пожежі в кінотеатрі Відня дерев'яні частини Старого театру Клагенфурта були замінені залізними конструкціями. Зацікавлення до театру зростало, з'явилася власна театральна критика.
Церемонія закладання першого каменю «Нового театру» (Neue Theater) відбулася в 1908 році в рамках великої ювілейної кампанії — шістдесятиріччя імператора Франца Йосипа І. Будівля була спроектована віденським архітектурним Бюро Фельнера і Гельмера як майже ідентична копія міських театрів у містах Гіссен та Яблонець-над-Нисою, які були побудовані в 1906 та 1907 роках.
Новий міський театр був відкритий 22 вересня 1910 року з назвою «Імператор Франц Йосип І. Ювілейний театр». Він був побудований у вільному стилі ампір і містив 996 місць.[3]
У 60-х роках ХХ століття будівля театру зазнала модернізації, зменшилася кількість стоячих місць і розширилася сцена. У 1996—1998 роках з тильної сторони театру було добудоване сучасне крило за проектом австрійського архітектора Гюнтера Доменіга[de]. Тепер загальна площа театру становить приблизно 14 000 м².
Репертуар театру[ред. | ред. код]
Річний бюджет театру становить майже 17 мільйонів євро. У будинку працює 270 співробітників, а також близько 100 запрошених артистів. Театр нараховує 100 000 відвідувачів за рік.[4]
Під час кожного театрального сезону на сцені міського театру Клагенфурта можна побачити близько 200 вистав, у яких беруть участь близько 270 сталих працівників театру та 90 гостей. Тут ставлять опери та балети, оперети, мюзикли, працює розмовний театр. У неділю відбуваються камерні концерти за участю музикантів Каринтського симфонічного оркестру[5] та членів театрального хору. Театральні декорації та костюми акторів виготовляються у власних майстернях театру.
У 2003, 2006, 2011 та 2018 роках міський театр Клагенфурта здобував призи в різних категоріях театральної премії[de] імені Йогана Нестроя (1801—1862), австрійського драматурга-комедіографа, комедійного актора та оперного співака, який працював у театрах Брно, Граца, Братислави та Львова. Зокрема преміями в різних номінаціях були нагороджені: Мартін Кушей[sl], Бернд Ліпольд-Моссер[de], Міхаель Мертенс[de], Міхаель Шоттенберг[de] та Мартін Зегетгрубер[de].[6][7]
У театрі діють два молодіжні театральні клуби, відбуваються екскурсії, працює комплексна театральна освітня програма для дітей та підлітків.
У листопаді 2019 року новим директором Клагенфуртського міського театру був представлений німецький оперний режисер Арон Штіль[de].[4] Він замінив колишнього директора Флоріана Шольца, який перейшов до Концертного театру Берна[de].[8] У лютому 2021 року Ніколас Мілтон[de] був представлений як наступник Ніколаса Картера на посаді головного диригента Каринтійського симфонічного оркестру, що базується в Міському театрі Клагенфурта з сезону 2021/2022.[9] Сезон 2021/2022 відкрили 7 листопада 2021 оперою «Валькірія» Ріхарда Вагнера.[10] Уперше за 50 років «Перстень Нібелунга» знову поставлять у Клагенфуртському державному театрі.[11]
Українські митці в театрі Клагенфурта[ред. | ред. код]
- На сцені театру у 2012/2013 театральному сезоні виступала українська оперна співачка Софія Соловій. Вона співала партію сопрано Електри — дочки царя Агамемнона в опері Вольфганга Амадея Моцарта «Ідоменей».[12][13]
- Тарас Кузьмич, баритон. Багаторічний соліст оперних сцен України та Польщі. Виступав у Київській та Львівській філармоніях, театрах Кракова, Варшави, Ґданська, Бидгоща та Білостоку. З сезону 2018/19 — артист хору театру Клагенфурта.
- Тетяна Прибура, фортепіано, сольний спів. Закінчила Київське музичне училище імені Глієра як піаністка, а також Музичну академію м. Штутгарт (Німеччина). Ще під час навчання розпочала кар'єру сольної співачки, виступаючи з численними концертами в Німеччині, Швейцарії та Росії. Співпрацювала з Штутгартською державною оперою" та «Штутгартським театром Вільгельма». З сезону 2012/13 — артистка хору театру в Клагенфуртi, на сценi якого також часто виконує рiзноманiтнi сольні партії.
- Леся Алексеєва, провідне сопрано Національної опери України. Випускниця хорового відділення Національної музичної академії імені Чайковського та вокального відділення Музичної академії міста Грац (Австрія).
- Олена Пруша. З 2017 року працює в хорі театру Клагенфурта.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- ↑ План місць у театрі [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] stadttheater-klagenfurt.at (нім.)
- ↑ а б Арон Штіль новий директор муніципального театру kaernten.orf.at 20.11.2019 (нім.)
- ↑ Сайт Каринтського симфонічного оркестру [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.] stadttheater-klagenfurt.at (нім.)
- ↑ Премія Нестроя 2003. Лауреат премії «Нестроя» nestroy.at 11.2003 (нім.)
- ↑ Лауреати премії НЕСТРОЙ 2000—2010 nestroypreis.at (нім.)
- ↑ Арон Штіль новий директор муніципального театру kaernten.orf.at 20.11.2019 (нім.)
- ↑ Мілтон новий головний диригент Каринтійського симфонічного оркестру orf.at 23.02.2021 (нім.)
- ↑ Клагенфурт: «Валькірія» Вагнера як надзвичайно емоційна драма останнього часу opera-online.com 19.09.2021 (нім.)
- ↑ «Валькірія» Вагнера як каринтійська альпійсько-лугова драма derstandard.at (нім.)
- ↑ Інформація прес-служби театру. Ідоменей [Архівовано 6 квітня 2019 у Wayback Machine.] mein-klagenfurt.at (нім.)
- ↑ Ідоменей — Міський театр Клагенфурта — Новини КТ 1 youtube.com (нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт театру [Архівовано 13 травня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
